Сторінка
16
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи. Домінантою мотивації до образотворчої діяльності цих дітей є бажання більше знати про образотворче мистецтво та цікаво на уроці. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта і його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об’єкта. Невпевнено користуються лінією як виразним засобом. Володіють окремими художніми техніками. З помилками відтворюють кольорові і тональні відношення. За малюнком з труднощами можна впізнати, який саме об’єкт зображено.
Високий рівень сформованості умінь виконання пейзажу характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси пейзажного жанру. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні у пізнанні довкілля й образотворчого мистецтва, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в образотворчому мистецтві, знають засоби образотворчого мистецтва. У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості форми об’єкта, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта.
Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в ЕК і КК показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості умінь виконання пейзажу в учнів. Це дало підставу стверджувати, що учні в ЕК і КК мали однаковий потенціал до виконання пейзажу.
Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня естетичної вихованості, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо сформованість умінь і навичок малювання з натури в учнів експериментального і контрольного класів (див. табл.1-3).
Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблицях, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості в учнів умінь і навичок виконання пейзажу. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень сформованості навичок виконання пейзажу внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь, хоча й зросла, однак несуттєво.
Таблиця 1. Сформованість навичок візуального розрізнення живопису
в учнів експериментального і контрольного класів (у%)
№ п/п |
Розрізнення |
Контрольний клас (%) |
Експеримен-тальний клас (%) |
1 |
розрізняє живопис, графіку, скульптуру, архітектуру, декоративне мистецтво |
75 |
84 |
2 |
визначає найістотніші ознаки живопису як виду образотворчого мистецтва (зображення, одержане фарбами) |
79 |
96 |
3 |
називає прізвища 1-2 живописців та 1-2 їхні роботи |
71 |
85 |
4 |
користується назвами основних та похідних кольорів, простих геометричних форм, різних видів і типів ліній |
73 |
89 |
5 |
користується назвами елементарних графічних матеріалів та інструментів |
70 |
82 |
Таблиця 2. Сформованість елементарних уявлень про живопис
в учнів експериментального і контрольного класів (у%)
№ п/п |
УЯВЛЕННЯ |
Контрольний клас (%) |
Експеримен-тальний клас (%) |
1 |
передача кольором (на асоціативному рівні) зміни забарвлення довкілля (протягом року), певного настрою та стану природи (веселий, сумний, тривожний, прозорий, спокійний тощо) |
75 |
86 |
2 |
просторове явище загороджування |
70 |
82 |
3 |
рівномірне заповнення зображальної поверхні |
71 |
84 |
4 |
передавати прості за характером і чітко виражені силуети форми і поверхні предметів і об'єктів живої природи кольором, різнохарак-терними лініями, штрихами, крапками, плямою |
69 |
82 |
5 |
про врівноваженість композиції, яка досягається шляхом рівномірного (ритмічного) розташування елементів на площині |
73 |
87 |
6 |
про особливості роботи акварельними фарбами, в т. ч. "по вогкій основі" |
68 |
84 |
Таблиця 3. Сформованість елементарних умінь виконання пейзажу в учнів експериментального і контрольного класів (у%)
№ п/п |
Уміння |
Контрольний клас (%) |
Експеримен-тальний клас (%) |
1 |
отримувати похідні кольори та їх відтінки (додаванням білої чорної фарб та спектральних кольорів) |
75 |
87 |
2 |
повністю заповнювати зображенням площину аркуша |
74 |
89 |
3 |
передавати межу зламу відкритого простору ("земля - небо", "вода - небо") та його плановість за принципом "ближче - нижче", "ближче - більше", "далі - вище", "далі - менше" |
70 |
85 |
4 |
використовувати вісь симетрії для створення зображення симетричної форми |
73 |
82 |
5 |
передавати головне у композиції розміром та місцем розташування |
75 |
90 |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Стрес в професійній діяльності педагога, як загроза ефективної професійної адаптації
Розумове виховання: цілі, завдання, сутнісні характеристики процесу розумового виховання
Основні проблеми викладання образотворчого мистецтва
Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів
Роль соціального педагога в адаптації підлітків