Сторінка
17
Спостереження, зроблені на уроках української мови показують, що запропоновані нами завдання і вправи викликають інтерес, зосереджують увагу учнів, спонукають їх до міркувань, вчать придивлятися до слова, замислюватися над його значенням, виявляти деякі суттєві особливості мовних явищ, порівнювати їх, знаходити між ними зв'язок, робити узагальнення. Це сприяє формуванню пізнавальних умінь, успішному засвоєнню школярами мовного матеріалу.
Початковий курс української мови має пізнавально-практичний характер. Саме цим зумовлене існування двох органічно пов'язаних між собою напрямів у його вивченні. Якщо пізнавальний напрям роботи передбачав засвоєння дітьми основ лінгвістичної науки, потрібних для розуміння ними різних мовних явищ, то практичний напрям мав на меті формування в учнів правописних і мовленнєвих умінь і навичок, створення передумов для усвідомлення школярами комунікативної функції мови.
Для встановлення правильного співвідношення між цими напрямами під час вивчення морфемної будови слова та елементів словотвору в початкових класах слід розглядати значущі частини слова як функціональні одиниці мовної системи, тобто такі, які виконують певні функції: творення нових слів або словоформ.
Одне з центральних місць у сучасних програмах з української мови для 1-4-х класів відводиться вивченню молодшими школярами морфемної структури слова та елементів словотвору. Засвоєння цього матеріалу сприяє збагаченню дітей певною сумою знань про мову, осмисленню ними закономірностей правопису, а також розвитку логічного мислення й мовлення школярів.
Учні засвоюють теоретичні відомості, поняття і правила з цього розділу, а також виробляють на їх основі морфемно-аналітичні, конструктивні уміння і навички вживання споріднених слів у мовленнєвій практиці.
Під час вивчення будови слова не менш важливим є врахування принципу взаємозв'язку словотвору з іншими мовними рівнями: лексикологією, морфологією, фонетикою, синтаксисом.
Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися – «вічні» завдання, що їх покликана вирішувати початкова школа. Одним із важливих засобів їх розв’язання вчені визначають інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно-насичених матеріалів, цікавих завдань і вправ, елементів гумору тощо.
Для успішного виконання всіх завдань розділу «Будова слова» треба добирати такі методи та прийоми, як спостереження учнів за словотворчими явищами, самостійна робота аналітичного та синтетичного характеру, введення похідної лексики в синтаксичні конструкції та зв'язні висловлювання, порівняння, зіставлення, узагальнення та інші мислительні операції, виконання яких сприятиме розвитку самостійної та творчої активності молодших школярів.
Учитель повинен створювати оптимальні умови для усвідомлення взаємозв’язку між лексичним значенням слова та його морфемною будовою, цілеспрямовано керувати збагаченням словникового запасу, вдосконаленням орфографічних навичок. Тому для опрацювання розділу потрібно використовувати цікавий матеріал.
У дипломній роботі ми намагались навести приклади такого цікавого матеріалу, запропонували вправи різноманітного характеру, пізнавальні завдання, ігри.
Використовуючи цей матеріал, було проведено експериментальне дослідження. Результати засвідчили, що по-перше, запропоновану методику вивчення префіксів і суфіксів можна застосовувати на практиці, і, по-друге, що вона є ефективною.
Таким чином, подана нами система вправ і завдань, пов’язана з опрацюванням значущих частин слова, зокрема префікса та суфікса, є ефективним засобом розвитку розумових здібностей молодших школярів та формування їх мовних знань, орфографічних та орфоепічних навичок.