Сторінка
6

Організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею

Обґрунтовано зміст діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури в медичному ліцеї, який відображається в навчальних планах, програмах профільних предметів і факультативів, підручниках і навчальних посібниках. Визначено основні організаційні форми навчально-виховного процесу: практикуми, семінари, факультативи, навчальні екскурсії, консультації, диспути, колоквіуми, практичні заняття, лекції, анкетування, тестування, навчально-виробнича медична практика. Вони регламентують спільну діяльність педагога й дитячого колективу, міру активності учнів у пізнавальній діяльності та керівництво нею з боку педагога й розглядаються нами як зовнішньо виражені. Доведено, що важливою формою навчання, яка безпосередньо впливає на розвиток деонтологічної культури в умовах медичного ліцею, є навчально-виробнича медична практика.

Визначено критерії розвитку деонтологічної культури майбутнього медичного працівника: сформованість стійкої мотивації формування та удосконалення власної нормативної професійної поведінки учнів, що визначає їхню професійну спрямованість на здійснення нормативної поведінки; сформованість пізнавального інтересу до проблем медичної деонтології (нормативної професійної поведінки); сформованість особистісно, професійно та соціально значущих якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки; сформованість деонтологічних знань учня про нормативну професійну поведінку в різних ситуаціях професійної діяльності: у взаємовідносинах з пацієнтами, колегами, суспільством; сформованість умінь і навичок здійснення нормативної професійної поведінки в галузі практичної діяльності.

Розроблено та теоретично обґрунтовано модель розвитку деонтологічної культури майбутнього медичного працівника, яка включає особистісний, професійний та соціальний компоненти. Особистісний компонент моделі розвитку деонтологічної культури передбачає опору на потребу в культурній ідентифікації особистості в процесі її розвитку і виявляється на рівні прояву „лікар і його відношення до самого себе”. У процесі дослідження організаційних засад діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури визначено, що необхідно враховувати соціальний досвід учнів, здобутий у школі, родині, молодіжних організаціях, у неформальних об'єднаннях тощо (соціальний компонент). При цьому їхня соціалізація має не тільки цілеспрямований, регулюючий характер, а інколи може бути нерегульованою, неконтрольованою зовні. Професійний компонент знаходить своє відображення на рівнях прояву „лікар – колеги” і „лікар – пацієнт”. Доведено, що важливим аспектом діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури в умовах профільного середнього загальноосвітнього закладу є формування і розвиток особистісних якостей та створення умов для усвідомлення професійних умінь майбутнього медичного працівника.

Ефективність розробленої моделі доведено в ході експериментального дослідження. Аналіз результатів педагогічного експерименту свідчить, що всі показники ефективності розвитку деонтологічної культури учнів на кінець педагогічного експерименту в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. Отримані результати підтверджують ефективність розробленої моделі розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею.

5. Результати дослідження застосовані при розробці навчально-методичних матеріалів із розвитку деонтологічної культури учнів. Їх зміст побудований на основі врахування принципів деонтологічної культури, а їх впровадження передбачає реалізацію відповідних організаційних засад. Методичні матеріали можуть бути використані під час формування деонтологічної культури в профільних загальноосвітніх навчальних закладах, медичних коледжах, вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, вищих медичних навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації; під час підготовки методичних вказівок, рекомендацій, пропозицій, посібників стосовно розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних працівників; у процесі підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів.

Однак проведене дослідження не вичерпує всієї проблеми діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею. Подальшого дослідження потребують такі її аспекти: формування та розвиток мотивації вчителів до професійного самовдосконалення щодо набуття деонтологічних знань, особливості організації підготовки майбутнього медичного працівника у контексті Болонського процесу, психолого-педагогічні та організаційні підходи до забезпечення ефективності деонтологічного виховання в процесі особистісно орієнтованого навчання в умовах середнього загальноосвітнього закладу.