Сторінка
3

Організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею

На захист виносяться: організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею, які включають вимоги до особистісних якостей медичного працівника, модель розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних працівників; принципи розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею, принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею, зміст та організаційні форми діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею та форми проведення навчально-виробничої медичної практики.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікацій статей, виголошення доповідей на конференціях: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я (м. Київ, 4-5 квітня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини” (м. Суми, 25-26 квітня 2007 р.); ІІІ Національний конгрес з біоетики (м. Київ, жовтень 2007 р.); Х Всеукраїнська науково-практична конференція ”Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” (м. Київ, 16-18 травня 2007 р.); VІ міжнародний “Тиждень освіти дорослих в Україні: Освіта дорослих для свободи совісті і віри ”(м. Київ, 2005); Науково-практична конференція з нагоди 15-ої річниці створення СБ України (м. Київ, 16 березня 2007 р.); Науково-практична конференція “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-12 лютого 2005 р.); Круглий стіл Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України “Духовність, культура, освіта соборної України” (м. Київ, 21 січня 2008 року); на методичних семінарах для педагогів-кураторів, заступників директорів із навчально-виховної та виховної роботи, на яких розглядалися організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 17 працях, з них 12 написані без співавторів, 10 наукових статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, 15 додатків, списку використаних джерел (198 найменувань, з них 7 – іноземними мовами). Загальний зміст дисертації викладено на 250 сторінках, основний зміст викладено на 210 сторінках. Робота містить 13 таблиць, 7 рисунків.

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача та основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теорія і практика розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею” – охарактеризовано базові поняття дослідження, проаналізовано проблему моральної відповідальності лікаря за професійну діяльність, сучасний стан розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що розвиток деонтологічної культури майбутнього медичного працівника та сформованість її цінностей є результатом і важливою складовою соціалізації, що безпосередньо пов’язано із розкриттям інтелектуальних та духовних потенцій, а також виявленням творчої сутності. Набуття деонтологічних цінностей здійснюється не тільки через пряме, але й опосередковане спілкування, проявляється в діяльності як характеристика особистості, що засвідчує максимальний ступінь розвитку певних якостей та властивостей індивідуума. За таких умов дослідження деонтологічної культури повинно бути спрямоване на вивчення зовнішніх, внутрішніх, психічних, моральних, соціальних, уроджених і набутих якостей та властивостей майбутнього медичного працівника, які є складною динамічною системою в подальшій професійній діяльності.

У розділі з’ясовано, що проблема розвитку деонтологічної культури особистості є надзвичайно актуальною, потребує розробки й упровадження в навчально-виховний процес профільних загальноосвітніх середніх навчальних закладів, оскільки пронизує всі компоненти професійної і духовної сфери майбутнього лікаря, активно впливає на рівень її сформованості.

Встановлено, що специфіка деонтологічної культури майбутнього лікаря визначається своєрідністю діяльності, широким спектром функцій, що ним виконуються. Саме тому рівень розвитку деонтологічної культури доцільно розглядати як один із головних результатів навчально-виховної роботи, що інтегрально пов’язана з допрофесійною підготовкою.

Деонтологічна культура в дисертаційному дослідженні розглядається як ступінь виконання лікарем своїх обов’язків перед суспільством, який залежить від сформованості морально-етичних цінностей, потреб, інтересів, поглядів, інших мотивів, а також стійкості їхніх проявів; морально-психологічної готовності до професійної діяльності; ступеня розвитку емоційно-вольової сфери особистості (ідеали, емпатійність, воля, вимогливість); інтерсоціональних здібностей (взаємодія між суб’єктами професійної діяльності, розуміння їхніх потреб та ефективний вплив на них).

Доведено, що деонтологічна культура характеризується складністю й багатомірністю та виступає як предмет, засіб і результат діяльності, у процесі якої засвоюються й розширюються певні категорії цінностей. Одночасно деонтологічна культура є системою норм і вимог суспільства до всіх напрямів діяльності лікаря. Вона опосередковано зумовлена реальними суспільними відносинами, їх мораллю, має об’єктивний зміст, соціальну основу, їй притаманні специфічні закономірності.

У процесі дослідження зроблено висновок, що деонтологічна культура є інтегрованою якістю особистості майбутнього лікаря в процесі допрофесійної підготовки та виражається в потребі самовдосконалення й самовираження в умовах подальшої професійної діяльності, стає мірою оволодіння фахом. Деонтологічну культуру особистості можна розглядати як ступінь присвоєння нею певних цінностей, які закладені в професійному й духовному досвіді розвитку медицини.

Підкреслено, що процес формування моральної відповідальності медичного працівника за професійну діяльність завжди індивідуальний. Це необхідно враховувати в навчально-виховному процесі. Таким чином, моральна відповідальність лікаря за професійну діяльність залежить від набутих якостей індивідуума, є системою певних духовних цінностей, пов’язана зі світоглядом особистості й є частиною її життєдіяльності.

Результати констатувального експерименту підтвердили актуальність та доцільність обраної проблеми дослідження.

Аналіз сучасного стану розвитку деонтологічної культури учнів показав, що більшість з них (74%) взагалі не замислювалися над визначенням поняття ”деонтологічна культура” та її значенням для професійної діяльності майбутнього медичного працівника, 83% ніколи не чули про категорії медичної деонтології, 91% не можуть вказати на різницю між етикою та деонтологією, 62% не цікавляться медичною літературою, 52% не змогли назвати жодного відомого вітчизняного лікаря. Частина учнів (63%) виявили байдуже ставлення до деонтологічної культури медичного працівника. На їхню думку, найважливішими для майбутнього лікаря повинні бути знання, а деонтологічний аспект поведінки медичного працівника не має вирішального значення.