Сторінка
3

Уроки української літератури, їх особливості та класифікація

учитель створює проблемну ситуацію, для розв’язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності;

учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що для них невідоме, шукають способи розв’язання проблеми, а вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію.

Результатом проблемного навчання є нові знання, уміння, способи їх реалізації, розумова діяльність учнів.

Використання схемно-знакових моделей можливе там, де дослідження мовного явища є складним для учнів. У процесі навчанні мови моделювання доцільне при попередньому знайомстві з будь-яким цілим, тобто ще до початку його глибокого аналізу.

Моделювання – метод опосередкованого пізнання за допомогою штучних або природних систем, котрі зберігають певні особливості мовного явища (як об’єкта дослідження), що дає можливість уявляти цей об’єкт у головних відношеннях, отримувати про нього нове знання.

Модель є спрощеним візуальним поняттям будь-якої системи (структури) за винятком другорядних складників або зв’язків між ними. Враховуючи ці особливості, модель використовується для попереднього знайомства з будь-яким цілим, тобто ще до початку його глибокого аналізу.

На уроках навчання мови використовується два типи моделей:

які відображають реальний предмет чи ситуацію (шлях мислення від конкретного до абстрактного);

необхідні для репрезентації абстрактних похідних, тобто для конкретного подання певної ідеї або абстрактної теорії (шлях мислення від теорії до її моделі).

Будь-які моделі стоять посеред шляху від практики до теорії або навпаки – від теорії до практики.

Технологія інтегрованого уроку

Інтегрований урок - урок, в якому органічно поєднано відомості з інших навчальних предметів, поєднаних однією темою. Таке поєднання сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Способи інтеграції

В інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції з переважанням залежно від теми заняття та рівня підготовки учнів.

Типологія інтегрованих уроків української мови і мовлення

(за Л.Варзацькою)

вступні уроки (уроки до певної навчальної теми з використанням міжпредметних зв’язків та інтегрованих видів діяльності);

базові уроки (уроки, спрямовані на вироблення, корекцію і контроль навичок, умінь узагальнювати і систематизувати виучуваний мовний матеріал. На цих уроках не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними є міжпредметні зв’язки);

заключні уроки (уроки з вивчення певної теми та широким використанням інтегрованих видів діяльності, що активізують словесну творчість, розкривають виражальні можливості мовних засобів (слова, граматичні форми, інтонації)).

Технологія особистісно-зорієнтованого уроку

Увібравши в себе елементи різних методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва), особистісно-зорієнтоване навчання ставить за мету зробити учня суб’єктом навчальної діяльності, забезпечити можливість навчання за індивідуальною програмою, створити умови для його самовизначення й самореалізації, спиратися на інтереси, цінності, схильності, психолого-фізіологічні особливості (пам’ять, увагу, уяву, мислення) особистості.

Учитель, обираючи особистісно-зорієнтоване навчання, має пам’ятати:

стиль спілкування на уроці повинен ґрунтуватися на педагогіці співробітництва;

урок слід будувати на діяльнісній основі: учень активно працює – одноосібно, у парі, групі, кооперативно;

оволодіння навичками цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції є обов’язковим;

учитель має спиратися на суб’єктивний досвід, психофізіологічні особливості школяра, його інтереси, ціннісні орієнтації, індивідуальний

стиль навчальної діяльності, створювати атмосферу успіху;

учень постійно має знаходитися в ситуації вибору;

використовувати активні й інтерактивні методи навчання.

Структура особистісно-зорієнтованого уроку

(за А.Фасолею)

Мотивація (мета: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми).

Цілевизначення (мета: чітке визначення цілей, забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони мають досягти на уроці й чого від них чекає вчитель).

Рефлексія (мета: обговорення роботи на уроці, а саме участі кожного в спільній діяльності, аналіз здобутих результатів, труднощів, обговорення шляхів подолання недоліків у роботі, осмислення своїх відчуттів, порівняння їх з відчуттями й міркуваннями однокласників, планування досягнення намічених цілей). Послідовність формування рефлексивних умінь має такий вигляд: аналіз і оцінка → взаємоаналіз і взаємооцінка → самоаналіз і самооцінка.

Оцінювання (на уроці оцінюються: рівень навченості учнів – традиційне виставлення оцінок за знання); рівень научуваності – оцінка навчальних можливостей, зона найближчого розвитку (за Л.Виготським); рівень особистісного зростання.

Технологія інтерактивного уроку

Інтерактивний урок - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Враховуючи відсутність у науковій літературі будь-якої класифікації інтерактивних технологій навчання, О.Пометун, Л.Пироженко визначають умовну робочу класифікацію за формами навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології. Вчені розділяють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

інтерактивні технології кооперативного навчання;

інтерактивні технології колективно-групового навчання;

інтерактивні технології ситуативного моделювання;

інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Кооперативна (колективна) форма навчальної діяльності - форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. Кооперативне навчання здійснюється як в групах, так і в парах.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку (О.Пометун, Л.Пироженко).

Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп: робота в парах; ротаційні (змінювані) трійки; два-чотири-всі разом; карусель; робота в малих групах; діалог; синтез думок; спільний проект; пошук інформації; коло ідей; акваріум.