Сторінка
2

Розробка двох прикладів ділової гри

Весь процес організації ділової гри можна розділити приблизно на шість етапів:

I етап — розробка гри, складання сценарію (організація гри, написання плану, розстановка меблів у класі, за для створення конференц-зали).

II етап — організаційний: необхідно роз’яснити учасникам гри цілі та зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні задачі, призначити та вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів. Ролі можна розподілити за бажанням;

III етап — розігрування ситуацій і пошук рішення всередині кожної групи. Робота у групі може проходити у вигляді «мозкового штурму», дискусії, тренінгу під керівництвом ігротехніка, обраного групою;

IV етап — міжгрупова дискусія: виступ учнів, захист ідей, проектів, взаємооцінки, «відкритий мікрофон»;

V етап — підбиття підсумків: аналізуються й узагальнюються результати (це роблять експерти), приймається загальне колективне рішення. При оцінці гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на актуальність, реальність, економічність, оптимальність і оригінальність рішень;

VI етап досить складний: треба перенести досвід мислення діяльності із гри в реальне життя освітньої установи.

Для підготовки ділової гри можуть використатися всі дидактичні методи: пояснювально-ілюстративний (зображення карти світу, ілюстрація аналізу діяльності кожної країни,оголошення виконання бюджету за попередній рік), репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький. Так само слід дотриматися методичних вимог:

¾ гра повинна бути логічним завершенням і узагальненням знань з дисципліни «Економіка», розділу «Світова економіка» практичним доповненням вивчення дисципліни в цілому;

¾ максимальна наближеність до реальних професійних умов;

¾ створення атмосфери пошуку й невимушеності;

¾ ретельна підготовка учбово-методичної документації;

¾ чітко сформульовані завдання; умови й правила гри;

¾ виявлення можливих варіантів рішення зазначеної проблеми;

¾ наявність необхідного устаткування.

У використанні ділової гри можна відзначити позитивні й негативні моменти.

Позитивне в застосуванні ділові ігри: висока мотивація, емоційна насиченість процесу навчання; підготовка до професійної діяльності, формуються знання й уміння, учні вчаться застосовувати свої знання; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань.

Негативним є: висока трудомісткість до заняття для викладача, він повинен бути уважним і доброзичливим керівником протягом усього ходу гри; більша напруженість для викладача, зосередженість на безперервному творчому пошуку, володіння акторськими даними; неготовність учнів до роботи з використанням ділової гри; труднощі із заміною викладача, що проводив гру.

Ділова гра на тему «Особливості просторового розміщення природно-ресурсного потенціалу України»

Під час «Тижня економіки» в обраний день можна провести для учнів ділову гру під назвою «Особливості просторового розміщення природно-ресурсного потенціалу України». Для цього необхідний клас (приміщення) в якому буде круглий стіл та кафедра для відповідаючих. Для проведення такої гри також необхідно приблизно дві години. В цій грі учні повинні представити себе на місці наших міністрів та розглянути доклади деяких з них, а також зробити висновки про те , як економічно вигідно використати природно-ресурсний потенціал України для розвитку сільського господарства та розвитку економіки взагалі.

Отже, зміст гри полягає в наступному: 4 учня донесуть до аудиторії свої доповіді, після чого учні – міністри обговорять свої пропозиції «за» та «проти».

Доповідь №1. «Мінеральні ресурси».

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність рудних і нерудних (у т. ч. паливних) корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. На даний час в недрах України виявлено близько 20000 родовищ і проявлень 111 видів природних і технолог енних корисних копалин, з яких 9052 родовище. 96 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів, в тому числі: родовищ нафти і газу – 985, метану вугільних родовищ – 126, вугілля – 766, торфу – 1567, сапропелю – 275, металічних корисних копалин – 358, неметалічних корисних копалин – 3907, підземних вод – 1067. До числа розвіданих належать 7895 родовищ 98 видів корисних копалин.

В структурі паливних ресурсів України домінує кам’яне і буре вугілля, запаси якого зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля – переважно в Дніпропетровському басейні. В Україні виявлено 309 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор’ї. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ. На території України розміщено понад 1,5 тис. родовищ торфу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київський, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

У структурі рудних ресурсів України домінують залізні та марганцеві руди, основні родовища залізних руд зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському басейні.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській областях; ртуті – у Донбасі і Закарпатті; титану – в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів – у Дніпропетровській області; алунітів – у Закарпатті, нефелінів - у Приазов’ї . Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов’ї. Розробку золоторудного родовища було свого часу розпочато а Закарпатті.

Україна багата на неметалічні корисні копалини, серед яких виділяються за запасами кухонна сіль (Східний район), вогнетривкі гліни, високоякісний каолін (Полісся та Центральний район), облицювальний камінь тощо (Житомирське Полісся). Великі запаси калійно-магнієвих солей зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях. В усіх регіонах країни є запаси сировини для виготовлення будівельних та конструкційних матеріалів. Помітною є їх частка в структурі мінерального потенціалу Полісся, Карпатського, Центрального та Південного економічних районів.

Доповідь № 2. Земельні ресурси.

Земельні ресурси використовуються за двома основними призначеннями – як просторовий ресурс та як основний засіб сільськогосподарського виробництва та лісові господарства. Земельні ресурси України є основними в структурі її природно-ресурсного потенціалу (44,4% всього природного багатства держави). Земля, являючи собою вичерпний, але відновлювальний ресурс, постійно знаходиться під значним антропогенним навантаженням, що й визначає особливості користування цим видом ресурсів, якими є високий рівень освоєння, екологічна нестійкість ресурсу та пов’язана з цим необхідність постійного відтворення ґрунтів, регіональна диференційованість продуктивності земель.