Сторінка
6
Але я хочу звернути увагу на тенденцію росту складності народних пісень в залежності від вікових особливостей і можливостей дитини. І навіть в дітей одного віку є різні здібності, завжди при підборі особливо сольних номерів треба враховувати індивідуальні можливості та підбору музичного матеріалу відповідно до віку дитини.
Символи України
Державними символами України є національний гімн, прапор та тризуб.
Офіційним гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна…», слова П.Чубинського (написані ще у другій половині ХІХ століття), музика М.Вербицького (музика була написана композитором для вистави «Запорожці» і була дуже популярною).
Гімн – це пісня, ода, що славить народ.
Після проголошення незалежності нашої країни ми повернулися до давнього національного символу – жовто-блакитного прапору.
І тепер під час проведення урочистостей, спортивних змагань майорить наш прапор, символізуючи мир та багатство України. Жовтий колір – це жовте колосся, що зростає під блакитним небом.
Третій символ України – Тризуб. Яке значення вкладалося в це зображення? Єдиної думки немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду і землю. Інші переконанні , що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Ще є версії, що це символ триєдності – Бога Отця, Бога Сина і Духа Святого.
Отже, державних символів є три. Але ще є і народні. Україну не можна уявити без верби, калини (навіть існує другий, неофіційний гімн України «Червона Калина»), золотозубого соняшника, лелеки на обійсті, біленької хатини під солом’яним стріхою, хрещатого барвінку.
«Ой, у лузі червона калина похилилася
Чогось наша рідна Україна зажурилася…
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну
Гей, гей розвеселимо…»
А ще народним символом завжди був хліб, який символізував гостинність, щирість нашого народу і українське слово, що зберігає почуття, традиції. «Не кидай хліба – він святий, не кидай слів на вітер».
Українські обереги.
Наш народ на своєму довгому історичному шляху жив за зразком найраціональніших духовних традицій. Може, не всі вони сьогодні мають однозначну практичну силу, але переважна більшість з того, що гуртувало і об’єднувало людей, виховувало в них почуття національного усвідомлення, високих зразків моралі, мають бути з нами, передаватися наступним поколінням, їх втрата неодмінно призведе до духовного виродження і етнічного самознищення. А ми ж мусимо знати, хто ми, і чиї діти.
Берегиня – це наша мати, наша оселя. Усе, що в ній є, що пережили від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою, добрим словом, - і є Берегиня.
Обереги – наші давні і добрі символи. Їхнє генетичне коріння сягає глибини століть. Може, маючи саме їх, наш народ зумів уберегти від забуття нашу пісню, думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбний дух. Виряджаючи чоловіків та синів у нелегкі походи проти чужинських набігів, матері, дружини і кохані дарували їм на пам'ять ці непересічні амулети-рушники з оберегами, аби живими повертались до рідної домівки.
Коли завершувалась робота в полі, дівчата та жінки збиралися в когось вечорами і пряли нитки, полотно, шили і вишивали сорочки, рушники, хустинки та інші речі. Вони вважалися оберегами цілої родини. Працювали охоче, весело, з любов’ю.
З глибини віків дійшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами з природних компонентів, що символізують здоров’я, добробут, любов, щастя (різноманітні, вінички, черевички, оздоблені виробами з тіста, шкаралупою від горіха, маком, крупою…).
У народі існує повір’я, що часник, перець, вироби із солоного тіста відганяють від дому біду та нещастя. Біла лляна сорочка є символом єдності у родині. Безсмертник символізує довголіття, колоски жита, вівса – красу, мак – від навроку, горох, гречка, квасоля – гарний урожай, горіх – міцне здоров’я. Трав’яний віночок приносить удачу, мішок із зерном – щастя у домі.
Отож, батьківська хата – це не просто житло, це значний відрізок життя людини, причому часто-густо найкращий. І не тому, що батьківська хата була тепла і суха, і з якимись зручностями та вигодами. Навпаки, ще й сьогодні величезна кількість цих хат не мають ні газу, ні води, невеликі, сплановані без архітектурної думки, побудовані з тих матеріалів, які зуміли колись дістати. Але ми їх любимо все життя, бо там минає наше дитинство, там виміряні наші майбутні шляхи-дороги, там наставляли нас на добро і щирість. Це поріг батьківської хати застилається вишитим рушником, на який ми стаємо, виходячи у білий світ на самостійну стежку сімейного життя. Батьківська хата манитиме і притягатиме невід’ємними хвилями магніту приязні, доброти та любові, своїми духовними оберегами.
Розваги та свята в дитячому садку.
Актуально, що фольклорний матеріал тісно пов'язаний із народними традиціями. І значимою є проблема введення українського музичного фольклору у життя дитячих свят.
Фольклорний матеріал тісно пов'язаний з народними традиціями. Залучаючи дітей до участі у традиційних народних святах та звичаях, слід проводити певну підготовчу роботу, щоб діти засвоїли, що означає та чи інша традиція, як вона відмічається в народні й творчості, які має символи, атрибути, які предмети та яким чином пов’язана з народними прикметами та календарем. Особливу увагу слід приділяти українським народним казкам та творам Т.Г.Шевченка, І.Франка, Л.України, П.Глібова, В.Верховинця, у яких згадуються народні свята та звичаї.
Все це у комплексі підвищує інтерес дітей до наступної події та наприкінці збагачує їх враження.
Спілкуючись з джерелами народної творчості, діти відгадують характер свого народу, його кращі людяні риси: доброзичливість та гумор, працелюбність та бережливе відношення до плодів своєї праці та вміння відтворювати різноманітні традиційні обряди та щирість душі.
Особливо підкреслюється роль дорослих при проведенні фольклорних свят у дитячому садку. З радістю діти сприймають участь у них своїх сестер, братів, батьків, бабусь та дідусів.
Участь у спільних виступах, драматизація сприяє виникненню особливої атмосфери дружнього спілкування дітей і дорослих, збагачує духовний світ не лише малюків, а й всіх хто їх оточує.
Особливого забарвлення фольклорним розвагам, святам надає гра дітей на дитячих музичних інструментах.
Велику роль у створенні урочистої святкової обстановки відіграє образотворче мистецтво. Святкові декорації зали, дитячі яскраві костюми, атрибути, – все це створює неповторну атмосферу, радісний настрій, дивує, захоплює дітей. Діти повинні не тільки бути спостерігачами художнього оформлення, але й приймати активну участь в його створенні.
У проведенні свята важливу роль відіграє ведучий. Він допомагає зрозуміти все, що відбувається на святі, зосереджує увагу присутніх, зацікавлює їх, створює бадьорий настрій, пов’язує номери програми між собою.
Наперед передбачити всі ситуації, які можуть виникнути на святі неможливо, але основний текст ведучого має бути добре продуманий і щодо змісту і щодо літературного викладу.