Сторінка
2

Концептуальні проблеми аналізу кредитних операцій у комерційному банку

Цей висновок доводить практика економічного аналізу. Існує чітке упорядкування методів і прийомів аналізу згідно з системою взаємозв’язків предметної ділянки пізнання „суб’єкт-суб’єкт”, „суб’єкт-об’єкт”. При аналізі ефективності кредитних операцій най­час­тіше застосовуються статистичні та економіко-математичні методи дослідження. При аналізі кредитоспроможності позичальника крім цього застосовуються також евристичні методи пізнання, які ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників. Останні методи широ­ко подані в літературі [10, с. 62], тому нема сенсу тут їх детально розглядати. Важливо лише зазначити, що використання саме цих методів зумовлено не лише гетерогенністю предметної ділянки дослідження кредитних операцій, а й об’єктивними обставинами.

Серед найбільш розповсюджених у світовій практиці інструментів аналізу кредитних ризиків можна назвати такі методики: CreditRisk + (розробник Credit Suisse Financial Products); Credit Metrics (розробник J.P. Morgan); Credit Monitor (розробник KMV Corpo­ration). Наприклад, концепція моделювання ризиків, за методикою CreditRisk +, полягає у тому, що статистична модель, покладена в її основу, дозволяє описувати більшість біз­нес-процесів. Моделювання кредитного ризику за допомогою цієї аналітич­ної системи відбувається на основі портфельного підходу, який враховує інформацію про розміри та терміни вразливості кредитним ризиком, а також про його систематичну складову.

Оскільки модель CreditRisk + є статистичною, вона не враховує в своїх онтологічних припущеннях безпосередні причини кредитного ризику, тобто причини виникнення кожно­го окремого випадку. Часто трапляється, що фундаментальні макроекономічні фактори, зокрема такі як стан економіки, тісно корелюють з показником дефолту (відмови платити за основною сумою боргу), проте жодного причинно-наслідкового зв’язку з окремим випад­ком на мікрорівні не існує.

Тому, як справедливо зазначає І. Волошин, застосування цих методик в умовах пере­хідних економік є досить проблематичним. Серед причин такого стану речей він називає наступні: незначні обсяги кредитних портфелів банків, значна кількість позичальників має низький кредитний рейтинг, глибина кредитних історій позичальників незначна, видача кредитів на незначний термін [11, с. 164].

До цього можна додати ще такі причини: видача кредитів афілійованим особам, не­цільо­вий характер використання кредитів та ін.

Такі обставини ускладнюють використання тих методів аналізу, що використовують­ся в розвинених країнах. Евристичні методи та прийоми аналізу застосовують при визна­чен­ні кредитоспроможності позичальника дуже широко в банківський практиці в Україні. У зв’язку з цим можна зробити такі висновки:

1. У теоретичному та нормативно-правовому контексті не існує єдиного тлумачення ключових категорій предметної ділянки аналізу кредитних операцій. Це в процесі руху за гносеологічним ланцюгом породжує певний когнітивний дисонанс, що врешті-решт призводить до вибору неадекватних методів та інструментів аналізу.

2. Пропонуємо під терміном кредит розуміти систему відносин позики в умовах дефі­циту фінансових, матеріальних та природних ресурсів. Тобто кредит дозволяє підвищити ефективність діяльності суб’єкта господарювання за допомогою ресурсів, що передаються в тимчасове користування. Поряд з оцінкою ризику неповернення кредиту в системі аналізу повинна бути врахована важлива обставина. Ставка відсотку за кредит повинна бути меншою внутрішньої норми дохідності господарських операцій суб’єкта господарю­вання, під які кредит надається.

3. На нашу думку, створити синтетичну методику аналізу кредитних операцій в комер­ційному банку на сьогодні неможливо. Архітектоніка предметної ділянки ана­лізу гетеро­генна (різнорідна), що, в свою чергу, зумовлює диференціацію методик ана­лі­зу. Якщо для аналізу ефективності кредитних операцій банку більше підходить система статистичних, економіко-математичних методів аналізу, то при аналізі кредитоспромож­ності позичаль­ника допускається використання евристичних методів пізнання.

Література:

1. Словник сучасної економіки Макміллана: Пер. з англ. – К.: АртЕк, 2000. – 640 с.

2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР.

3. Словник банківських термінів: термінологічний словник / А. Загородній, О. Слі­пуш­ко та ін. – К.: Аконіт, 2000. – 605 с.

4. Національний банк: Методичні вказівки з інспектування банків: Система оцінки ризиків від 15.03.2004 № 104.

5. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків: Постанова від 06.07.2000 № 279.

6. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комер­ційних банків: Постанова від 14.04.98 № 141.

7. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон від 14.05.92 № 2343-XII.

8. Баканов М., Шеремет А. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 416 с.

9. Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учебник для высших учебных заведений. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 576 с.

10. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумачень­ка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

11. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: нове подходы. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 216 с.