Сторінка
3
Ігри, як говорять методики викладання іноземної мови: недоцільно застосовувати на всіх уроках. Інакше до гри звикають і ефективність її знижується, і врешті-решт учні починають порушувати дисципліну, оскільки безперервне застосування ігор приводить до шаблону в роботі вчителя. Проте можна час від часу застосовувати ігри на ряду послідовних уроків. Але досвід підказує, що частота зміни ігор залежить не тільки від ступеня навчання, але і від складу і рівня знань класу, від стану дисципліни і уміння вчителя володіти нею.
Місце гри на уроці залежить, по-перше, від характеру самої гри. Жваві ігри найдоцільніше проводити в кінці уроку, оскільки після них звичайні форми роботи здаються учням нудними. Але краще всього ігри використовувати в середині або в кінці уроку, з тим, щоб зняти напругу. Важливо, щоб робота з іграми приносила позитивні емоції і користь, і крім того, служила дієвим стимулом в ситуації, коли зацікавленість або мотивація дітей до вивчення іноземної мови починає слабшати.
По-друге, місце гри на уроці залежить від її педагогічної цілеспрямованості. Чи може гра застосовуватися на самому початку уроку? Досвід показує, що може. Зокрема багато вчителів проводять на початку уроку гру в "перекладача" учня. Правда, можливості застосування гри на цьому етапі уроку величезні. Майже не використовується гра під час пояснення, оскільки учні втомилися і бачать в грі привід для відпочинку. Існує зв'язок між застосуванням ігор на уроці і під час позакласної роботи. Тут все залежить від вчителя. Деякі вчителі проводять окремі ігри на заняттях кружка, а потім застосовують їх на уроці.
Відповідно до шкільної системи навчання іноземній мові М.Ф.Стронін підрозділяє ігри на:
1. підготовчі
2. творчі
“Підготовчі” ігри включають граматичні, лексичні, фонетичні і орфографічні ігри. Метою цих ігор є формування вимовних, лексичних і граматичних навиків і тренування вживання мовних явищ на підготовчому, предкоммукатівном етапі оволодіння іноземною мовою.
До “творчих” ігор відносяться аудитивні і мовні ігри. Їх мета – подальший розвиток мовних навиків і умінь. Але в даній роботі нас цікавлять ігри пов'язані з вивченням, закріпленням граматики і лексики.
Таким чином можна сказати, що вчитель сам повинен вирішити коли саме доцільніше провести гру. Але, все також залежить від того, який тип гри він обере. Наприклад, гру на закріплення матеріалу, краще проводити у кінці уроку, коли вчитель пояснив або опрацьовав матеріал з класом. Також треба мати на увазі, що для проведення гри вчитель повинен добре знати своїх учнів. Важливо також те, з якою ціллю вчитель проводь гру, для того щоб учні трохи відпочили чи для закріплення, повторення матеріалу.
Цілі лексичних та граматичних ігор
Відомо, що тренування вживання граматичних структур у учнів, що вимагає їх багатократного повторення стомлює дітей своєю одноманітністю, а зусилля, що витрачаються, не приносять швидкого задоволення. Ігри допоможуть зробити нудну і одноманітну роботу цікавішою і більш захопливою.
Граматичні ігри переслідують наступні цілі:
1. навчити учнів вживати мовні зразки, що містять певні граматичні труднощі;
2. створити природну ситуацію для вживання даного мовного зразка;
3. розвинути мовну активність і самостійність учнів.
Так для пояснення граматичних символів можна використовувати прийоми, запропоновані Шоєвою Е. Ю.: «Навчання граматиці також відбувається через гру, оскільки діти ще не знають українською чи російською назви частин мови і членів речення. Тому слово “дієслово” я заміняю словом “дія”, “займенник” – “замість імені” і відпрацьовую їх за допомогою малюнків» .
Для пояснення відмінювання дієслова to be Шоева Е.Ю. пропонує розповідати учням казку: “Жив-був король to be і було у нього троє вірних слуг: am, is і are. Самою привілейованою була слуга am, він прислужував лише одному панові I. Is прислужував трьом панам: he, she, it. Are – теж трьом: you, we, they.” Якщо в тому, про що ми говоримо, немає дії, то місце займає слуга короля to be. Після цього доречно провести гру чи “Є дія?” Я говорю українською чи російською ряд пропозицій і прошу хлопнути тоді, коли дії немає».
Перелік ігор, використовуваних на уроках іноземної мови нескінченний і його можна поповнювати постійно. Головне пам'ятати, що гра – лише елемент уроку, і вона повинна служити досягненню мети уроку. Тому необхідно точно знати який саме навик, уміння тренуються в даній грі, що дитина не вміла робити до проведення гри і чому він навчився в процесі гри.
Більшість ігор засновані на змаганні з обов'язковим підрахунком отриманих очків. Але інтерес до ігор може триматися не тільки на змаганні. Так в грі “Who is He (She)?” дітям подобається зображати тварин. Особливо велика роль ведучого, виконувати яку краще всього вчителеві, він повинен бути душею гри, заражати всіх своїм азартом.
Лексичні ігри услід за граматичними іграми продовжують будувати фундамент мови, оскільки оволодіння лексичним і граматичним матеріалом створює можливість для переходу до активної мови учнів. Дані ігри переслідують цілі:
1. тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної умов;
2. активізувати мовнорозумову діяльність учнів;
3. розвивати мовну реакцію учнів;
4. познайомити учнів із сполучуваністю слів.
Оволодіння лексичним матеріалом вимагає від учнів багатократного його повторення, що стомлює своєю одноманітністю, а зусилля, що витрачаються, не приносять швидкого задоволення. Застосування ігрового методу навчання сприяє виконанню важливих завдань у навчанні іншомовній лексиці.
Центральною ланкою у всій роботі по вивченню лексики іноземної мови є створення міцних і гнучких лексичних мовних зв'язків. Однією з основних умов успішності формування лексичного навику є виконання вправ з обмеженою кількістю труднощів. Дані вправи можуть приймати форму ігрових вправ або ситуацій, які зроблять процес вивчення лексики цікавим заняттям. Крім того, гра дає можливість використовувати новий матеріал в ситуаціях спілкування, наближених до природних, - в будь-якій грі є елемент несподіванки, а значить, мова буде спонтанною.
Існує декілька груп ігор, кожна з них служить певній меті, має власну специфіку. Деякі групи ігор можуть використовуватися на уроці іноземної мови.
1 група - наочні ігри, як маніпуляції з іграшками і предметами.
2 група - творчі ігри, сюжетно-рольові ігри. Застосовуються на уроках іноземної мови. Дані ігри діляться на рольові і симуляції (уявні ситуації). Перші вважають нижчим, а другі - вищим рівнем цього виду учбової діяльності. У рольовій грі про кожну роль дається чітка інформація і певна рольова позиція, а в симуляції дається завдання, яке необхідно вирішити, що нагадує досвід з власного життя. Ситуація може бути і не зовсім реальною, проте передається не рольове, а власне відношення до проблеми. Цей вид ігрової діяльності особливо ефективний на просунутій стадії навчання іноземній мові, оскільки припускає спонтанні вислови в рамках уявної ситуації.