Сторінка
12

Методика формування валеологічних знань в системі фізкультурного навчання молодших школярів

Таблиця 4.8. Середні показники параметрів що відображають рівень захворюваності учнів за період експерименту

Група

Параметри

Кількість захворювань у рік

Кількість пропущених днів

Тривалість захворювання

ЕГ

x

0, 65

7,41

3,18

σ

0, 68

4,96

2,14

КГ

x

1,08

13,1

6,1

σ

0,66

9,93

2,64

Розходження по t

ЕГ і КГ

1,75

1,85

2,8

Примітка: зміни статистично достовірні при Р=0,05 і при Р=0,1

При детальнішому аналізі показників здоров'я, отриманих після проведення експерименту (табл. 4.8), по окремих параметрах можна відзначити присутність достовірних відмінностей. Середні показники експериментальної групи менші, ніж в контрольній по кількості захворювань в рік, по кількості пропущених днів і по тривалості захворювання

На основі вищевикладеного можна зробити вивід про те, що використання методики формування системи теоретичних знань валеологічного характеру в процесі фізкультурної освіти у дітей молодшого шкільного віку не є причиною збільшення кількості захворювань в рік, кількості пропущених по хворобі днів і тривалості одного захворювання. Ймовірно, за сприятливих зовнішніх умов і тривалішої педагогічної дії запропонована методика сприятиме зниженню показників що відображають рівень захворюваності дітей.

1. Аналіз науково-методичної літератури і власні педагогічні спостереження показали, що сучасний зміст навчального предмету «Фізична культура» для учнів початкової школи має істотний потенціал у вирішенні завдань оздоровлення і валеологічних знань.

Вдосконалення процесу валеологічної освіти в рамці предмету «Фізична культура» базується на визначенні цільової, змістовної і методичної схожості фізичного виховання і основ охорони здоров’я як шкільних навчальних дисциплін і лежить в площині переосмислення і видозміни технологічних підходів до організації і планування освіти молодших школярів, що дозволяє істотно оптимізувати процес фізкультурної освіти.

2. Світогляд молодших школярів носить багатокомпонентну структуру, що відображає різні сторони особового розвитку: інтелектуальну, психологічну, соціальну, фізичну. Структура світогляду учнів залишається стабільною впродовж всього періоду початкового навчання, а зміні піддається лише процентне співвідношення структурних компонентів, яке і дає кожній конкретній групі учнів якісну характеристику світогляду.

Кількісні показники по більшості із запропонованих напрямів демонструють поступове збільшення широти світогляду від 6 до 9 смислових рангів по категорії «здоров'я», від 10 до 13 рангів по завданнях про засоби особистої гігієни і гартування, від 9 до 17 рангів по питаннях про умови росту і розвитку людини, а так само по питаннях про шкідливі і корисні звички.

3. Розроблений тест фізкультурно-валеологічних знань, відносячись до категорії тестів шкільних досягнень, має коефіцієнт кореляції Пірсону між результатами двох перевірок на одній і тій же вибірці 0,74 і дозволяє відстежити не тільки динаміку наочної обізнаності молодших школярів (включаючи валеологічні знання), але і зміну властивостей мислення і рівня фізкультурно-оздоровчої діяльності. Розроблені нормовані показники фізкультурно-валеологічних знань з середнім значенням від 31 до 40 балів дозволяють використовувати ТФВЗ в загальноосвітній практиці для учнів початкових класів.

4. Модель формування системи теоретичних знань валеологічного характеру базується на особистісно-орієнтованому і діяльнісному підході, включає практичний компонент у вигляді оволодіння уміннями і навиками виконання рухових дій, розвитку фізичних якостей і теоретичну систему понять, що має на увазі послідовне освоєння змістоформуючих категорій. Світоглядні категорії, пов'язані із здоров'ям, включають такі поняття як відсутність хвороб; тренування, спорт, ФК; стан людини; радість, успіх, задоволення; цінність. До діяльнісних категорій відносяться правила гігієни, органи людини, профілактика захворювань, фізичні якості, вправи, рухи, працездатність організму, фізичний стан людини, особисті якості, нові відомості про органи і системи, основи правильного харчування, безпека життя, психокорегуючі прийоми. Засвоєння даної системи дозволяє учням придбати життєво-необхідні знання, що формують навики здорового способу життя, дотримання правил ТБ і етики спілкування.

5. Методика формування системи теоретичних знань валеологічного характеру в процесі фізкультурної освіти молодших школярів сприяє розширенню об'єму і систематизації якості знань у сфері фізкультурних і валеологічних знань і базується на використанні методичних підходів: включення теоретичного матеріалу (від 5 до 10 хвилин) в кожен урок; підбір оздоровчих завдань відповідно до змісту окремих розділів навчальної програми по фізичній культурі; виконання навчальних завдань із застосуванням наочності, ігор і системи домашніх завдань, що частково виконуються в робочому зошиті з їх подальшим обговоренням, сприяючих закріпленню валеологічних знань і несучих виражений оздоровчий характер.

6. В результаті педагогічного експерименту були виявлені статистично достовірні відмінності (Р<0,05) при порівнянні загальних показників по тесту фізкультурно-валеологічних знань (що збільшилися на 32,3%), отриманого рівня фізичної підготовленості з початковими результатами взагалі і даними контрольної групи зокрема.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: