Сторінка
10

Методика формування валеологічних знань в системі фізкультурного навчання молодших школярів

Рис. 4.4. Показники приросту по окремих блоках ТФВЗ

(А. властивості мислення, Б. наочна обізнаність, В. фізкультурно-оздоровча діяльність).

Приріст показників у учнів в процесі експерименту перевищив значення контрольної групи по властивостях мислення на 4,9%, по наочній обізнаності на 4,4% і по фізкультурно-оздоровчій діяльності на 8,4%.

Таблиця 4.3. Зміна середніх показників по властивостях мислення за період експерименту

При аналізі даних по блоку властивостей мислення та класифікації (табл. 4.3) спостерігається перевищення значень в експериментальній групі по більшості показників. При детальнішому аналізі значень по окремих властивостях, можна відзначити, що під впливом експериментальної методики формування системи теоретичних знань валеологічного характеру зростає здатність молодших школярів встановлювати функціональні відносини і наслідкові зв'язки між поняттями, пов'язаними з фізичною культурою.

Таблиця 4.4. Зміна середніх показників по наочній обізнаності за період експерименту

У блоці завдань, що визначають фізкультурно-оздоровчу діяльність молодших школярів (табл. 4.5) в результаті експерименту були виявлені відмінності по завданнях, що виявляють рівень загально соціальних уявлень.

Таблиця 4.5. Зміна показників по фізкультурно-валеологічній активності за період експерименту

Наявність таких показників в блоці фізкультурно-оздоровчої діяльності пояснюється зменшенням деяких показників в контрольній групі при зростанні середніх значень в експериментальній групі за період навчального року. Так, на 1,3% підвищився рівень загально соціальних уявлень.

Використовуючи нормовані показники по тесту фізкультурно-валеологічних знаннях для учнів 1–3 класів, було визначено, що, на відміну від контрольної групи, в експериментальній групі рівень знань у учнів підвищився від «середнього» до «вище середнього» рівня.

На підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: в результаті експерименту виявлена позитивна дія даної методики на формування фізкультурно-валеологічних знань учнів молодшого шкільного віку. Про це свідчать статистично достовірні відмінності при порівнянні показників початкового і кінцевого рівня в контрольній і експериментальній групах в цілому по тесту і по блоках завдань. Окрім цього зіставлення темпів приросту показників по окремих параметрах указують на наявність істотно великих значень в експериментальній групі.

Рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів

Добра фізична підготовленість, визначувана рівнем розвитку основних фізичних якостей, є основою високої працездатності у всіх видах навчальної і спортивної діяльності. У молодших школярів основним видом діяльності стає розумова праця, що вимагає постійної концентрації уваги, утримання тіла в тривалому сидячому положенні за столом, необхідних у зв'язку з цим вольових зусиль. Це вимагає достатньо високого розвитку сили і витривалості відповідних груп м'язів. В.І. Лях (1996, 1997, 1999) відзначає, що про здібності людини судять по його досягненнях в процесі навчання або виконання якої-небудь рухової діяльності. Разом з тим здібності не зводяться до рухових умінь і навиків, але про наявність здібностей судять по тому, як швидко людина набуває цих умінь і навиків.