Сторінка
9

Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції України та Європейських країн

розширене використання сучасних аудіовізуальних засобів

Перш за все школа переоснащена технічно, класи обладнані сучасними засобами навчання, створені центри практичної підготовки і аудіовізуальних засобів, а також група їх стандартизації. Крім того були розроблені нові і переглянуті старі навчальні посібники. Викладачі пройшли перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації. Були поліпшені методи оцінки знань слухачів. Разом з переробкою навчальних програм, змінились і методи навчання. Напрямок зроблений на максимальну ілюстрацію навчального матеріалу прикладами із практики, оцінку знань на підставі досвіду роботи поліції і розширення застосування технічних засобів навчання.

Почавши з показу слайдів для ілюстрацій окремих положень теми, викладачі поступово перейшли до використання телевізійних засобів, що корінним чином змінило весь процес навчання. Досвід показав, що слухачі, працюючи з аудіовізуальними засобами, значно краще засвоюють навчальний матеріал, проявляють більшу зацікавленість до занять, отримують можливість більш реально уявляти собі зміст майбутніх обов’язків. Впровадження телевізійних засобів дозволяє скоротити термін проходження матеріалу, що дає можливість викладачу підібрати індивідуальний підхід до підготовки слухачів, краще оцінити їх здібності, подати матеріал у короткий, дохідливій для запам’ятовування формі, швидко повторити найбільш складні і важкі положення навчальної програми. Практика показала, що матеріал по таких темах програми як оперативні заходи, патрульна служба, проведення опитування, обшуків, методи слідкування, надання першочергової допомоги, самозахист і застосування зброї, який вивчається за допомогою телевізійних засобів засвоюється слухачами значно краще. Навчальні фільми створені аудіовізуальним центром при королівській школі жандармерії розсилається всім поліцейським відділенням. Теми фільмів охоплюють різні сторони діяльності поліції: обшук, застосування наручників, затримання з ордером і без ордера на арешт, перевезення заарештованих, різниця між самозахистом і законним застосуванням зброї і багато іншого.

Більш широко використовуються телевізійні засоби при підготовці особового складу спеціальних підрозділів бельгійської поліції їх співробітники займаються стрілецькою підготовкою в так званих телетирах, де на екранах-мішенях виникають різні гострі ситуації, що потребують застосування зброї. Після пострілу зображення зупиняється, що дає можливість стрільцю перевірити його реакції і влучність пострілу. Такі телетири вже створені у Брюсселі, Антверпені і Шарлеруа.

Таким чином, основним фактором, що забезпечує прогресивний розвиток поліції в країнах Західної Європи (Німеччина, Бельгія) є освітній і культурний рівень поліцейських, а поліцейська освіта розглядається як могутній резерв підвищення ефективності поліцейської діяльності. Як бачимо, до навчання поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно. У Бельгії поліцейська освіта орієнтована на практичні проблеми поліцейської діяльності, на підготовку компетентних співробітників правоохоронних органів, працюючих в складних криміногенних умовах, поліцейська школа переоснащена технічно, класи обладнані сучасними засобами навчання, створені центри практичної підготовки і аудіовізуальних засобів, а також група їх стандартизації.

Отже, під впливом сукупності різних політичних, історичних, соціально-педагогічних і інших факторів у різних країнах складалися різноманітні педагогічні моделі системи поліцейської освіти, які мають як спільні так і відмінні риси характерні для кожної країни. Зміст же професійної поліцейської освіти визначається: цілями і рівнем розвитку суспільства і держави; роллю поліції в суспільстві; розвитком законодавства, науки і техніки; вимогами і службовими задачами конкретної правоохоронної діяльності; педагогічними теоріями змісту освіти (теорії дидактичного утилітаризму, гуманістичної освіти, особисто-орієнтованої освіти і таке інше) і іншими факторами.

Отже, вирішення завдань, направлених на побудову в Україні правової держави, неможливе без широкого використання всього позитивного, що накопичено в цій сфері не тільки вітчизняною, але й зарубіжною теорією і практикою.

В результаті проведено дослідження, виконаного на основі чинного законодавства України, Німеччини та Бельгії, практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць з різних галузей знань, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення змісту відомчої освіти персоналу органів внутрішніх справ України. Основні з них такі:

1. Положення щодо мети, завдань та змісту освіти:

систематизація державних освітніх стандартів. Доцільно розробити типову освітньо-кваліфікаційну характеристику підготовки працівників в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України. Розробка такого нормативно-правового акту сприятиме уніфікації й стандартизації відповідних освітянських документів, сприятиме підвищенню якості підготовки висококваліфікованих фахівців правоохоронної справи. Типова освітньо-кваліфікаційна характеристика повинна містити наступні розділи: загальні відомості; характеристики сфери і об’єктів діяльності випускників; професійно-ділові, особистісні і моральні якості; освітньо-кваліфікаційні вимоги випускників; завдання вищого навчального закладу до поглибленої підготовки спеціалістів; основні види та завдання професійної діяльності; атестація випускників; структура освітньо-професійної програми; нормативна частина змісту освіти; вибіркові навчальні дисципліни; відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників. Необхідно прискорити роботу по розробці освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів це упорядкує процес розробки усієї системи нормативно-методичних документів, покликаних забезпечити здійснення навчально-виховного процесу в відомчих закладах освіти. Основними структурними розділами освітньо-професійної програми мають бути наступні: галузь використання, нормативні посилання, позначення і скорочення, розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки, нормативна частина змісту освітньо-професійної програми, рекомендований перелік навчальних дисциплін, державна атестація курсанта (слухача);

надання права вищим відомчим навчальним закладам самостійно визначати зміст навчальних курсів у відповідності з державними освітніми стандартами;

забезпечення за допомогою змісту навчання загальної і професійної культури суспільства, адекватної світовому рівню, формування в курсантів світогляду, що відповідає сучасному рівню знань.

2. Положення щодо організації навчання:

встановлення ступеневої вищої освіти на базі початкової підготовки осіб, що отримали кваліфікаційний рівень „міліціонер". Перший ступінь. Здійснюється навчальними закладами ІІ-ІІІ рівнів акредитації. Після закінчення навчання слухачі здають відповідні екзамени і отримують диплом молодшого спеціаліста. Другий ступінь здійснюється навчальними закладами ІV рівня акредитації. Після закінчення навчання і здачі відповідних екзаменів слухачі отримують диплом спеціаліста. Третій ступінь здійснюється Національною академією внутрішніх справ України з виключним правом підготовки управлінських кадрів (начальники структурних служб та підрозділів системи МВС), слухачі отримують диплом магістра. Під час навчання на всіх рівнях ступеневої підготовки курсанти (слухачі) в обов’язковому порядку повинні проходити практику з обраних спеціальностей в практичних підрозділах органів внутрішніх справ. Термін практики не менше 20% від запланованого навчання;