Сторінка
5

Бесіда на уроках у початкових класах

Постановка запитання вимагає відповіді учня. Як було показано, відповідь на запитання значною мірою зумовлюється змістом і правильним формулюванням запитання. Крім того, правильна, осмислена, послідовна відповідь залежить від уміння її побудувати.

З перших днів навчання у школі учитель повинен вчити кожну дитину будувати свою відповідь на поставлене запитання. Ця робота дає результат, якщо вона цілеспрямована, систематична й починається з аналізу вчителем запитання та показом зразка відповіді на нього. Далі така робота здійснюється разом з учнями. Спочатку аналізується запитання (фронтально або одним учнем), а потім проводиться аналіз відповіді дитини: що треба було відповісти (що вивчали), що викладено і про що не сказано у відповіді. До тієї частини, яка не була висвітлена, формулюється додаткове запитання. Поступово рівень самостійності школярів зростає. Так, пропонуючи запитання, учитель відразу дає завдання: слухати уважно і поставити додаткове запитання. Щоб усі діти правильно виконали це завдання, їм пропонується вголос або про себе пригадати, що для цього треба робити.

Репродуктивна бесіда, як метод навчання, використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв’язуються різні дидактичні задачі. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, що найбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічно завершених частин предметного змісту, які нескладні, містять прості взаємозв’язки або фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складні поняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскільки такий зміст втрачає цілісність і свою сутність. Тому рівень його засвоєння можна перевірити тільки шляхом індивідуального викладу учнів.

На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту шляхом репродуктивної бесіди здійснюється:

а) актуалізація опорних знань про предмети і явища природи, способи діяльності;

б) сприймання готових знань з різних джерел;

в) закріплення засвоєного змісту.

Репродуктивна бесіда використовується на етапі систематизації та узагальнення для актуалізації сформованих елементів знань, які є основою міжпоняттєвих узагальнень.

Крім того, ця бесіда застосовується для постановки мети, завдань уроку, підведення підсумків роботи на ньому, актуалізації знань про способи діяльності, які необхідні для виконання домашніх завдань.

Евристична бесіда - це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв’язання проблеми у співпраці з вчителем. Функція вчителя в цій бесіді полягає не тільки у постановці системи запитань, керуванні пошуком нових знань і способів діяльності, але і в показі способу отримання відповідей на ті запитання-підпроблеми, на які учні не можуть відшукати відповідь самостійно.

Наведемо приклад першого способу евристичної бесіди, проведеної на уроці природознавства за темою “Рослини лісу” (2 клас), у процесі формування уявлення про ранньоквітучі рослини. Учитель показує гербарії та малюнки різних квітучих рослин і ставить запитання:

Як називається ця рослина? За якими ознаками ви її впізнали?

В яку пору року вона квітне?

Гербарії та малюнки рослин, які квітнуть ранньою весною, закріплюються на одній частині дошки, а ті, які квітнуть влітку, - на іншій. Щодо першої групи вводиться термін “ранньоквітучі". Формулюється проблема: чому одні рослини (підсніжник, гусяча цибулька, анемона) зацвітають ранньою весною, коли ще холодно, а інші (грицики, жовтець та ін) влітку.

Підпроблема 1. Які органи мають ранньоквітучі рослини?

Діти під керівництвом учителя розглядають будову кожної ранньо-квітучої рослини і називають її органи. Після цього порівнюють будову розглянутих рослин й роблять висновок, що всі ранньоквітучі рослини, крім кореня, стебла, листків, квіток, з яких утворяться плоди з насінням, мають цибулину або кореневище. (Будову можна зобразити схематично на дошці у процесі роботи).

Підпроблема 2. Які органи мають рослини, які зацвітають влітку?

Виконуються аналогічні дії. Результати їх узагальнюються у висновку, що всі рослини, які зацвітають влітку, мають такі органи: корінь, стебло, листки, квітки, плоди з насінням. (Зображується схема будови рослини).

Підпроблема 3. Чим відрізняється будова ранньоквітучих рослин і тих, які квітнуть улітку?

Учні порівнюють будову обох груп рослин (при необхідності використовують схематичні малюнки) і формулюють висновок: ранньоквітучі рослини на відміну від тих, які квітнуть улітку, мають цибулину.

Підпроблема 4. Яке значення має цибулина у ранньоквітучих рослин? (Для чого ранньоквітучим рослинам цибулина?)

Цю підпроблему розв’язує учитель, міркуючи вголос, оскільки у дітей недостатньо опорних знань і умінь для самостійного пошуку відповіді.

Які умови необхідні для життя рослин? (Світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини).

Весною сонце світить, але не дуже гріє, тому тепла ще мало. Ґрунт холодний. А з холодного ґрунту рослини не можуть брати воду і поживні речовини. Без них рослина не змогла б рости. Де вона їх бере за цих умов? Поживні речовини містяться у цибулині.

Отже, у ранньоквітучих рослин є цибулина, в якій містяться поживні речовини. За допомогою поживних речовин рослини зацвітають ранньої весни.

Далі разом з учителем учні формулюють висновок стосовно основної проблеми.

Другий спосіб полягає в тому, що проблема розв’язується поетапно. При цьому у співпраці з учителем учні виконують окремі етапи. Інші етапи цілісного процесу розв’язання проблеми може виконувати учитель або самі діти, якщо вони готові до такої діяльності.

Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення різноманітних зв’язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок. Не менш важливе значення має ця бесіда на етапі застосування засвоєного змісту як одного із способів організації виконання.

Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках

У навчальному процесі взаємодіють такі компоненти: мотив, зміст, способи дії, оцінка результату діяльності. Повноцінне функціонування їх на уроці не можна забезпечити якимось одним методом чи засобом навчання. Щоразу вчитель має вдумливо оцінювати можливості відомих йому методів для розв’язання завдань уроку.

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них. Іншими словами, виходимо з того, що найкращий метод той, який найбільшою мірою відповідає змісту навчання, підготовленості класу, сприяє економному використанню часу.

Щоб вибрати оптимальні методи й засоби навчання, рекомендується міркувати в такій послідовності:

Як буде організоване вивчення теми - методом самостійної роботи чи під керівництвом учителя?