Сторінка
8
Так, головна колірна гама класичного петриківського розпису — червоно-зелена, а побічна — жовто-синя. Засоби виразності дуже лаконічні, зате використовуються вони на повну силу. Лише з двох-трьох першоелементів (лінія, відтиск, пляма) утворюється різноманіття мотивів, хоч у кожній окремій роботі їхня кількість також обмежена. Та жива імпровізація дає незліченну кількість варіантів.
Український декоративний розпис набув розвитку і в наш час.
Отже, структура народних промислів і ремесел різноманітна, що створює значні можливості для їх використання у практиці образотворчої діяльності учнів початкових класів.
Оволодіння технікою та прийомами образотворчої діяльності при вивченні народного мистецтва
У контексті нових підходів до побудови національної системи освіти особливої актуальності у підлітковому віці набувають дисципліни худож-ньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах, які мають забезпечувати духовно-творчий розвиток школярів. Кожна навчальна дис-ципліна використовує свій специфічний набір методів і методик, а також форм організації навчально-пізнавальної і художньо-творчої діяльності.
Змістово-структурні особливості образотворчої діяльності учнів 1-4 класів ґрунтуються на традиціях та сучасних тенденціях розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури, а також на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.
В основу програми формування образотворчої діяльності учнів 1-4 класів з використанням художніх технік народного мистецтва покладено такі принципи:
єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;
взаємодії компонентів соціального досвіду людини;
3) неперервності і наступності завдань і змісту образотворчої освіти у початковій та основній школі;
4) варіативності — націленості змісту програми на творчість учи-теля, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал;
5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об'єктивних зв'язків образотворчого та інших видів мистецтв.
Мета розвитку образотворчої діяльності учнів початкових класів полягає в їх особистісному розвитку і збагаченні емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва та технік їх виконання, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.
Основні завдання образотворчої діяльності учнів 1-4 класів та образотворчої освіти загалом виражається в наступному:
формування культури людських почуттів — любові, доброти, милосердя через сприймання творів мистецтва, почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту безпосередньо у мистецькій діяльності;
розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам’яті, художнього смаку і творчих здібностей;
опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності;
формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі;
формування здатності сприймати, інтерпретувати та характеризувати твори образотворчого мистецтва, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи власні думки, судження, оцінки;
формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, засвоєння основних художніх прийомів і закономірностей та відповідної термінології;
виховання духовних і морально-ціннісних орієнтирів у сфері образотворчого мистецтва, інтересів, смаків, потреб в творчості; національно-патріотичної свідомості та активної життєвої позиції;
розуміння учнями зв'язків образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем.
Розвиток естетичних якостей учнів в процесі образотворчої діяльності ґрунтується на таких освітніх компетенціях:
• когнітивних (пізнавальних) – чуттєво-емоційне сприйняття: вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;
• креативних (творчих) — асоціативно-образне мислення, виявлення фантазії, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності;
методологічних — поняттєво-логічне мислення: вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самооцінки;
комунікативних — розуміння мови мистецтва як форми міжособистістісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконаним робіт;
світоглядних — сприйняття цілісної картини світу, цінування
самобутності і культурної спадщини України як складової загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.
Також у процесі образотворчої діяльності учнів початкових класів відбувається формування навичок оцінної діяльності. Наведемо критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в образотворчої діяльності згідно вимог 12-бальної системи оцінювання (див. таблицю).
Таблиця
Критерії та рівні оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів в образотворчої діяльності
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання |
Початковий |
1 |
Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності |
2 |
Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, мас слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного апарату, що, проте, дозволяє викласти думку. | |
3 |
Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образи о-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом | |
Середній |
4 |
Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне |
5 |
Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу, але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий | |
6 |
Учень може відтворити рівні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва | |
Достатній. |
7 |
Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, любить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки, знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі, спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня |
8 |
Учень вміє: сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціального художнього термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання | |
9 |
Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомога вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал | |
Високий |
10 |
Учень має міцні знання програмового матеріалу, проте, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів; вказані неточності може виправляти самостійно |
11 |
Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і навички у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх міцне усвідомлення, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності | |
12 |
Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст.
Урок з формування національної свідомості "Охорона природи України"
Методика проведення лабораторних занять з курсу "Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики"
Впровадження сучасних інформаційних технологій в процес викладання правничої іноземномовної лексики
Умови розвитку соціальної активності студента у ВНЗ