Сторінка
5

Виховання дитячого колективу за В.О. Сухомлинським

якщо дiти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності, вони навчаються знаходити любов до землi.

Погляди В.О. Сухомлинського на спілкування з підлітками в умовах колективу

Кардинальні зміни в структурі особистості дитини, що вступає в підлітковий вік, визначаються якісним зрушенням в розвитку самосвідомості, завдяки чому порушується колишнє відношення між дитиною і колективом, вихователями, вчителями. Центральним і специфічним змінами в особистості підлітка є виникнення у нього уявлення про те, що він вже не дитина (відчуття дорослості); дієва сторона цього уявлення виявляється в прагненні бути і вважатися дорослим. Своєрідність цієї особливості полягає в тому, що підліток відкидає свою приналежність до дітей, але у нього ще немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, хоча є прагнення до неї і потреба у визнанні його дорослості оточуюючими, наприклад вихователем.

Відчуття дорослості може виникати в результаті усвідомлення і оцінки зрушень у фізичному розвитку і статевому дозріванні, які дуже важливі для підлітка і роблять його більш дорослим об'єктивно у власному уявленні. Інші джерела відчуття дорослості - соціальні. Відчуття дорослості може народжуватися в умовах, коли у відносинах з дорослими підліток об'єктивно не займає положення дитини, бере участь в праці, має свої обов'язки. Рання самостійність і довіра тих, що оточують роблять дитину дорослим не тільки в соціальному, але і суб'єктивному плані. Відчуття дорослості формується у підлітка і тоді, коли до нього відносяться як до рівного товариші, яких він вважає набагато старшим за себе, має вплив авторитету вчителя-наставника. Відчуття власної дорослості може народжуватися і в результаті встановлення схожості поодинці або декільком параметрам між собою і людиною, якої підліток вважає дорослою (у знаннях, уміннях, в силі, ловкості, сміливості).

Відчуття власної дорослості може виникнути ще до початку статевого дозрівання. Акселерація фізичного розвитку й статевого дозрівання, що існує в даний час, створює умови для ранішого, ніж в колишні роки, зрушення в уявленні дитини про ступінь власної дорослості, що означає вступ до підліткового віку.

Це новоутворення самосвідомості є стрижньовою особливістю особи, її структурним центром, оскільки виражає нову життєву позицію підлітка по відношенню до людей і миру, визначає специфічний напрям в зміст його соціальної активності, систему нових прагнень, переживань і афективних реакцій, відносин у колективі класу. Специфічна соціальна активність підлітка полягає у великій сприйнятливості до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах. Це має наслідки, що далеко йдуть, тому, що дорослі і діти являють собою дві різні групи і мають різні обов'язки, має рацію і привілеї. У безлічі норм, правил, обмежень і в особливій моралі підкорення та слухання| яка існує для дітей, зафіксована їх несамостійність, нерівноправне і залежне положення в світі дорослих. Для дитини багато що з доступного дорослим ще заборонено. У дитинстві дитина опановує нормами і вимогами, які суспільство пред'являє до дітей. Ці норми і вимоги якісно міняються при переході в групу дорослих. Виникнення у підлітка уявлення про себе як про людину, що вже переступила межі дитинства, визначає його переорієнтацію з одних норм і цінностей на інші - з дитячих на дорослі.

Рівняння підлітка на дорослих виявляється в прагненні бути схожим на них ззовні, залучитися до деяких сторін їх життя і діяльності, набути їх якостей, уміння, має рацію і привілеї, причому перш за все ті, в яких найзриміше виявляється відмінність дорослих і їх переваги в порівнянні з дітьми.

Система виховання В.О. Сухомлинского - приклад класичного рішення найважчих соціально-моральних проблем підліткового віку. Успіх цієї системи у величезному ступені обумовлені тим, що В.О. Сухомлинський будував відносини дорослих і підлітків саме на нормах моралі дорослих соціалістичного суспільства і знайшов організаційні форми життя колективу, засновані на нормах демократичності, норми пошани, рівності, взаємної допомоги і довіри найяскравіше втілені в колективних обговореннях різних питань. Під час цих обговорень дорослі і діти були в рівному положенні, а коли ухвалювалося рішення, воно було законом для всіх. Порушувати його не мали права і дорослі. Жодної проблеми двох моралей не існувало і існувати не могло, оскільки мораль була єдиною для всіх. Саме у цих умовах колектив набуває величезної сили і стає вихователем кожного його члена. У співпраці підлітків один з одним і з дорослими у В.О. Сухомлинського, по-перше, визначалися цілі, завдання і позиція колективу в різних питаннях, по-друге, протікала вся практична діяльність і конкретні відносини, самостійність підлітків існувала у вигляді колективної і особистої суспільно-корисної діяльності, результати якої були в однаковій мірі необхідні всім і кожному. Саме це забезпечувало інтенсивний розвиток соціально-моральної дорослості підлітків в суспільно правильному напрямі.

Джерело величезного особистого авторитету В.О. Сухомлинського - пошана особи і колективу. Через систему перспективних цілей він прагнув зробити життя учнів сьогодні, завтра і в майбутньому суспільно корисною, цікавою, радісною і вірив в бажання в уміння підлітків допомогти йому в цьому. Їх сьогодення було спрямоване в майбутнє, а необхідна для майбутнього соціальна дорослість формувалася в сьогоденні через дорослі способи соціальної взаємодії підлітків з людьми і на основі соціально моральних цінностей, специфічних для радянського суспільства. Система виховання В.О. Сухомлинського, є по її принциповій суті демократичною не тільки завдяки високим цілям, але і етичному стрижню - пошані особи. Це - головне, що потрібне підліткові.

Виховання особи в колективі, через колектив і для колективу обов'язкова і необхідна умова розвитку соціально-моральної дорослості підлітка в суспільно правильному і цінному напрямі. Чим багатше колективні зв'язки підлітка і ширше його співпраця з однолітками і дорослими в різних видах суспільно корисній діяльності, тим більша кількість соціальна значущих цінностей він засвоюватиме, тим багатше буде його особа.

Величезна роль в колективному| вихованні підлітків належить піонерській організації. Сила її виховної дії багато в чому залежить від того, наскільки успішно вирішено дві основні проблеми:

1) зміст діяльності для підлітків і 2) побудови взаємин, з одного боку, дорослих і підлітків, а з іншої - їх власних взаємин, а також з молодшими учнями.

Завдання організації колективного життя полягає в тому, щоб залучати підлітків життя суспільства, створювати у них різноманітний досвід суспільно корисної діяльності і колективних способів роботи з більш старшими і більш молодшими за віком учнями.

В.О. Сухомлинський про типові помилки дорослих у взаємовідносинах з підлітками

Становлення нового типу взаємин, претензії підлітка на нові права перш за все розповсюджуються на всю сферу відносин з дорослими. Підліток починає чинити опір вимогам, які раніше охоче виконував; він ображається і протестує, коли обмежують його самостійність і взагалі, як "маленького", опікають, направляють, контролюють, вимагають слухняності, карають, не зважають на його інтереси, відносини, думку і т.п. У підлітка з'являється загострене почуття власної гідності, він усвідомлює себе людиною, якої не можна пригнічувати, принижувати, позбавляти права на самостійність. Тип відносин, що існував в дитинстві, з дорослими (що відображає нерівноправне положення дитини в світі дорослих) стає для нього неприйнятним, не відповідним його уявленню про рівень власної дорослості. Має рацію дорослих він обмежує, а свої розширює і претендує на пошану його особистості і людської гідності, на довіру і розширення самостійності, тобто на відоме рівноправ'я з дорослими, і прагне добитися визнання ними цього. Різні форми протесту і не підпорядкування підлітка - засіб змінити колишній тип відносин дорослими на новий, специфічний для спілкування дорослих. Виникнення у підлітка відчуття власної дорослості і потреби в її визнанні оточують народжує абсолютно нову проблему, проблему, що має рацію дорослого і підлітка у відносинах один з одним.