Сторінка
2

Проблеми протидії легалізації „тіньових” капіталів на ринку цінних паперів України

ДКЦПФР надаються важливі повноваження щодо організації роботи та координації заходів у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, ДКЦПФР виконує такі функції:

- готує рекомендації та роз’яснення учасникам РЦП з цього питання;

- організовує та бере участь у проведенні перевірок учасників РЦП, які підозрюються у відмиванні „брудних” коштів;

- інформує Державний департамент фінансового моніторингу про виявлені порушення;

- здійснює аналіз тенденцій у відмиванні „брудних” коштів на РЦП.

У зв’язку з необхідністю створення належної нормативної бази ДКЦПФР були розроблені:

- рішення ДКЦПФР від 13.08.2003 року № 359 „Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, інститутами спільного інвестування та фондовими біржами”;

- рішення ДКЦПФР від 13.08.2003 року № 361 „Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та застосування санкцій”;

- рішення ДКЦПФР від 10.12.2003 року № 562 „Про затвердження Порядку організації професійної підготовки фахівців з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів”.

Одним із дієвих заходів щодо запобігання відмиванню „брудних” коштів є контроль і нагляд за професійними учасниками РЦП та застосування санкцій, у разі виявлення порушень. Для забезпечення контролю за виконанням вимог законодавства щодо запобіганні та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ДКЦПФР має повноваження проводити перевірки суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Питання, що підлягають перевірці, охоплюють усі важливі сфери діяльності суб’єктів і дозволяють зробити висновок щодо дотримання ними вимог законодавства про запобігання та протидію відмиванню „брудних” коштів і фінансуванню тероризму.

Так, станом на 01.01.2004 року ДКЦПФР здійснено:

- 2133 анкетувань суб’єктів первинного фінансового моніторингу (враховуючи філії);

- 28 позапланових перевірок;

- 75 планових перевірок.

Структура перевірених суб’єктів:

- 53 торговців цінними паперами (у тому числі 2 зберігачі);

- 47 реєстраторів;

- 1 інститут спільного інвестування.

Виявлені порушення:

- несвоєчасне призначення відповідального працівника та затвердження правил фінансового моніторингу (183);

- нездійснення ідентифікації клієнта (1);

- не виявлення підозрілої операції (2);

- порушення в оформленні реєстру підозрілих операцій (1) [1, с. 27–28].

Підозрілі та сумнівні фінансові операції є дієвими інструментами у процесі відмивання злочинних доходів й ухилень від оподаткування. У зв’язку з цим можна виділити та згрупувати основні операції за ознакою найбільшого обсягу та рівня ризику обігу коштів, що легалізуються (відмиваються) за сферами господарювання. Це фінансові операції: псевдоекспортного характеру; з цінними паперами; фінансові операції інвестиційного спрямування; з конвертації безготівкових коштів у готівку; з реквізитами компаній і банків-нерезидентів; з введення у виробництво умисно створених не облікованих запасів товарно-матеріальних цінностей; з реалізації високоліквідної продукції через підконтрольні підприємства; пов’язані з використанням особливостей функціонування приватизованих об’єктів.

Статистика свідчить, що найбільше таких видів злочинів зареєстровано саме у тих регіонах, де сконцентровано промисловий і банківський потенціал і найактивніше відбуваються приватизаційні процеси. Більше 50 % від їх загальної кількості виявляється в м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Харківській, Одеській, Львівській, Запорізькій областях. Переважна більшість кримінальних ухилень від сплати податків – понад 90 % порушених кримінальних справ – пов’язується з несплатою трьох видів податків: ПДВ, на прибуток і акцизного збору. Надзвичайно актуальною залишається проблема боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом [2, с. 13–17].

Легалізація „брудних” коштів становить серйозну небезпеку для розвитку РЦП, вітчизняної економіки, у тому числі її кредитно-фінансової системи, ставить під загрозу національну безпеку та послаблює міжнародний авторитет України на світовій арені.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою посилення боротьби з відмиванням грошових коштів на РЦП України, можна запропонувати такі загальні підходи:

- підготувати проекти законодавчих і нормативно-правових актів з питань запровадження контролю за фінансовими операціями, проведення перевірки сумнівних фінансових операцій, а також ретельного розслідування всіх фактів використання доходів, одержаних протиправним шляхом і подальшої їх легалізації;

- провести аналіз сумнівних фінансових операцій вітчизняних учасників РЦП через банківські установи країн, які віднесені Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) до списку країн і територій, що не співпрацюють у сфері боротьби з відмиванням коштів;

- на підставі результатів аналізу оперативної практики провести ретельне дослідження умов поширення в Україні протиправного використання даних ринків у частині, що стосується легалізації відмивання „брудних” коштів, розробити методичні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у сфері протидії цій злочинності;

- здійснити заходи щодо припинення зловживань під час приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для держави, з метою заволодіння контрольними пакетами акцій цих підприємств з використанням доходів, одержаних злочинним шляхом;

- підвищити ефективність оперативно-розшукової роботи з метою виявлення організованих груп і злочинних організацій, що мають корумповані зв’язки в органах влади та управління і ведуть заздалегідь сплановану злочинну діяльність у фінансово-кредитній та банківській сферах, а також на РЦП;

- здійснити в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, заходи, спрямовані на виявлення механізмів легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, з використанням банківських та інших фінансових технологій;

- посилити контроль за наданням звітної інформації емітентами та особами, які провадять професійну діяльність на РЦП, організувати разом з іншими державними органами проведення перевірки фінансово-господарської діяльності цих емітентів та осіб, а також фондових бірж і саморегулівних організацій;