Сторінка
2
Зрозуміло, що при розв'язанні будь-якого проблемного завдання, учень працює самостійно. При чому продуктивно працюватиме лише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Самостійну навчальну діяльність, як правило, організовує і скеровує вчитель, але основні зусилля для її здійснення має докладати сам учень. Щоб активізувати пізнавальну і розумову діяльність на уроці, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, на які немає прямої відповіді у підручнику. Так, під час вивчення теми „Складне речення” дев'ятикласникам пропоную розв'язати такі запитання:
- що спільного і відмінного між складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною і простим реченням з дієприкметниковим зворотом?
- як відрізнити складнопідрядне речення з займенниково-означальною частиною від складнопідрядного з підрядною з'ясувальною частиною?
- з-поміж складних речень визначити речення сполучникові та безсполучникові, пояснити розділові знаки та смислові відношення у складних безсполучникових реченнях;
- яке із запропонованих речень можна замінити складнопідрядним? А яке складносурядним? (учні зроблять висновок, що за характером смислових зв'язків між складними частинами безсполучникові речення поділяються на 2 групи, а саме: з однорідними і неоднорідними частинами) тощо.
Такі запитання спонукають дітей самостійно міркувати, аналізувати і робити висновки. Знання, таким чином, не даються в готовому виді, а є результатом активної розумової діяльності учнів.
На уроках літератури доцільне використання порівняльної характеристики персонажів, відповіді на питання типу:
- Чим сподобався літературний герой?.
- Що найбільше вразило у творі? Чому ?
- У чому полягає символізм назви твору?
- Навіщо письменник описує минуле?
- Чи типовий цей герой?
- Яка роль архаїзмів і діалектизмів у творі? тощо.
Наприклад, вивчивши з п’ятикласниками оповідання «Федько-халамидник» В.К.Винниченка, проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонку виписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу – з Толею:
покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором’язливий, кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний, плаксивий, вірний.
Вдома діти можуть скласти цитатний план до образів Федька і Толі, що дасть можливість глибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки героїв, розкрити їх внутрішній світ.
Наприклад, вивчаючи повість „Захар Беркут” І.Я. Франка, семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скласти і порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка; повість „Захар Беркут” І.Франка порівняти з повістю „Микола Джеря” І.С. Нечуя-Левицького; розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у повістях, щоб переконати дітей, що написані сучасною мовою, ці твори втратили б свою чарівність. Саме така робота, безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне та писемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання.
Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови та літератури для цього є сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією та іншими науками сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови і літератури. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуємось грамзаписом і т.д. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна” (слова М. Старицького), „Стоїть гора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.
Урок позакласного читання «Біблія – книга людства» проводимо разом з учителем музики і співів, бо використовуємо «Токату» І.С.Баха, матеріали про його творчість і вплив на слухачів (див.додаток 3).
Вчитель-словесник не має права забувати, що сучасний урок рідної мови чи літератури має бути радісним і цікавим для дитини. Досягти цього допоможе перехід процесу навчання на інноваційну основу, яка забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з мови і літератури, активну розумову діяльність і потребу в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета і сприяє розвитку творчої особистості. Інноваційне навчання пропонує і нові форми проведення уроків, а саме: уроки-семінари, заліки, диспути, екскурсії, конференції, уроки-ігри, уроки-подорожі тощо.
Наприклад, план-схема уроку-подорожі з української мови в 6 класі
Тема. Прийменник як службова частина мови
Мета: узагальнити і систематизувати знання з теми «Прийменник»; удосконалювати вміння застосовувати набуті теоретичні знання про прийменник; виховувати увагу, спостережливість, логічне мислення.
І. Оголошення теми, мети уроку «Гра-подорож по Сіверському Дінцю»
ІІ. Актуалізація знань про прийменник
1. Перша пристань «Знайко»:
· прийменник – це…;
· прийменники похідні – це…;
· прийменники непохідні – це;
· написання прийменників.
2. Друга пристань «Кмітливі»:
· міні-диктант (завдання: знайти прийменники-синоніми);
· вправа-переклад (завдання-спостереження: прослідкувати зміни у прийменниках).
3. Третя пристань «Відпочинок»:
· мовні ігри;
· вікторина «Чому так?» (завдання: у словосполученнях вжити різні прийменники, додержуючись правильного керування);
4. Четверта пристань «Пізнайко»:
· вибірковий розподільний диктант (завдання: пояснити написання прийменників);
· синтаксичний розбір речення (завдання: довести, чи входить прийменник до складу членів речення).
ІІІ. Підсумок уроку: зв’язна розповідь про враження від подорожі з використанням прийменників.
IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
V. Домашнє завдання.
Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилі мовлення»
Мета: поглиблювати знання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилів мовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховувати культуру усного і писемного мовлення.