Сторінка
10
Визначено, що впровадження е-навчання створює сприятливі умови як для реалізації індивідуального підходу до навчання, так і організації групової навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економісті в інформаційно-комп’ютерному навчальному середовищі. Виділено такі комп’ютерно орієнтовані засоби е-навчання, що найчастіше використовуються у вищих навчальних закладах у процесі самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів під час вивчення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу: довідково-інформаційні – електронні тексти лекцій, гіпертекстові навчально-методичні матеріали, електронні енциклопедії, довідники та інструкції, інформаційні матеріали веб-сайтів, веб-сторінок та інформаційних порталів тощо; демонстраційно-моделювальні – імітаційні мультимедійні моделі, що використовуються замість динамічних плакатів, комп’ютерні ділові ігри тощо; контролюючі – автоматизовані контролюючі тести тощо; навчально-контролюючі – для одержання і контролю знань, умінь і навичок студентами самостійно чи під керівництвом викладача дистанційно – електронні посібники, дистанційні курси, тренажери, мультимедійні навчальні курси тощо, розташовані на персональному комп’ютері чи в мережі Інтернет; допоміжні – системні програмні продукти мережного та локального призначення, прикладні програмні продукти, інформаційні системи менеджменту.
У розділі розкрито, що інтерактивність є ключовим поняттям навчально-виховного процесу і її рівень у комп’ютерних засобах визначається наявністю таких характеристик: забезпеченням нелінійного доступу до навчальної інформації з використанням гіпертекстової технології; оперативністю суб’єкт-суб’єктних і суб’єкт-об’єктних зворотних зв’язків; забезпеченням для студентів права вибору і міжособистісного спілкування; адаптацією системи навчання до індивідуальних їх особливостей; забезпечення різних рівнів автономії студентів (часткової, обмеженої та повної) реалізацією в інформаційно-навчальному середовищі відповідних стратегії керування їх навчально-пізнавальної діяльності під час позааудиторної роботи. Саме таке розуміння інтерактивності зустрічається у працях учених (В.Ю. Биков, В.І.Гриценко, Ю.І.Машбиць, I.Lam, W.Veen та ін.).
На основі аналізу ролі та значення самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів у працях відомих дослідників (І.А.Зимньої В.А.Козакова, М.М.Солдатенко) визначено такі організаційно-методичні умови активізації професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: вільний доступ кожного студента до навчально-методичного забезпечення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; проведення систематичної перевірки готовності студентів до практичних занять; організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з інтерактивними комп’ютерно орієнтованими засобами; впровадження у процес самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів е-навчання; їх активне залучення до проектної діяльності (індивідуальної чи в малих групах); забезпечення автономної роботи студентів (повної, обмеженої, часткової) в інформаційно-навчальному середовищі.
У розділі обґрунтовано структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та підтримано ідею багатьох учених (О.О.Андреєва, В.П.Безпалько, П.І.Образцова, Ю.Г.Татура та ін.) щодо створення його як цілісної дидактичної системи, кожен елемент якої є не просто носієм відповідної інформації, а виконує специфічні функції та дидактичні завдання. Структурними компонентами навчально-методичного комплексу дисциплін професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів визначено „паперову”, комп’ютерно орієнтовану та матеріально-технічну складові.
„Паперова” складова для кожної дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу містить: типову програму, робочу програму, навчально-методичний посібник з кредитно-модульної організації навчального процесу, навчальний посібник, практикуми з навчальних модулів дисципліни, навчально-методичні матеріали, спеціальну літературу.
Комп’ютерно орієнтована складова за місцем розміщення інформації включає комп’ютерно орієнтовані засоби, що знаходяться в комп’ютерних класах, на веб-сторінці викладача та в мережі Інтернет. Зміст комп’ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в комп’ютерному класі, містить: автоматизовані тести готовності студентів до практичних занять; автоматизовані тести для модульного контролю знань студентів; мультимедійні навчальні курси і програми, комп’ютерні тренажери; системні програмні продукти локального та мережного призначення; стандартні програми системної оболонки; сімейство офісних додатків системної оболонки; інформаційні системи сучасного офісу; інформаційні системи менеджменту. Зміст комп’ютерно орієнтованої складової, що знаходиться на веб-сторінці викладача містить: довідково-інформаційні засоби навчання; електронні посібники з дисциплін; мультимедійні презентації лекційних занять; електронні версії посібників та практикумів з навчальних модулів дисципліни. Зміст комп’ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в мережі Інтернет, містить: дистанційні курси; електронні лекції, посібники, практикуми; ділові комп’ютерні ігри; електронні довідники й інструкції; електронні енциклопедії та словники; довідково-інформаційні матеріали; електронні навчально-методичні матеріали, веб-сторінки, портали; електронні бібліотеки; електронну пошту; відео конференції.
Матеріально-технічна складова включає персональні комп’ютери, сканери, модеми, принтери, мережні засоби зв’язку, відеокамери, магнітні носії інформації, лабораторне обладнання та ін.
На основі вивчення наукових праць сучасних дослідників (В.П.Безпалька, О.В.Віштака, М.І.Жалдака, С.О.Сисоєвої) обґрунтовано комплексне застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення, визначено стратегії керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів під час роботи з електронним посібник в інформаційно-навчальному середовищі, розроблено методичні принципи та систему критеріїв оцінки придатності електронних посібників до використання у тій чи іншій педагогічній ситуації навчально-виховному процесу. До них віднесено: ціннісний критерій; критерій відбору та способів подання змісту; навчально-методичний критерій; технологічний критерій; контрольно-оціночний критерій; критерій керування діями суб’єктів навчання в середовищі електронного посібника; ергономічний критерій щодо створення та використання електронного посібника у навчально-виховному процесі. У розділі подано засоби віртуального середовища Moodle для розробки електронних посібників з дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, що дозволяють реалізувати основні методичні принципи: спрямованості змісту електронного посібника на майбутню професійну діяльність, забезпечення рівневої диференціації навчальних професійно спрямованих завдань, вибору стратегій керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів, інтерактивності, індивідуалізації, забезпечення наочності та достатності навчальної інформації, оперативності зворотного зв’язку, відсутності „помилкобоязні”, модульності структури, динамічності і багатоваріантності доступу до навчальної інформації.