Сторінка
2

Методика використання кімнатних рослин у навчально-виховній роботі з біології

2. Сприяти вихованню в учнів основ гуманістичного світогляду, любові до природи та її охорони, моральності та естетичних почуттів.

3. У процесі навчання ботаніки розвивати пізнавальну активність учнів, прищеплювати інтерес до вивчення рідної природи і розвивати творчі здібності.

Виходячи з цих завдань, навчальна програма курсу ботаніки передбачає засвоєння учнями найважливіших закономірностей будови і життя рослинних організмів, що доступні учням середнього шкільного віку і сприяють вихованню гуманістичного світогляду, а також допомагають усвідомити значення наукових знань у рослинництві та охороні природи.

Методи і прийоми навчання ботаніки

Визначення методів навчання ботаніки обумовлене природою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителя й навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Учитель викладає навчальний матеріал, організовує навчальну діяльність учнів і керує нею, перевіряє засвоєння ними знань, умінь, навичок. Учні засвоюють навчальний матеріал, виконують завдання вчителя, оволодівають уміннями і навичками. У діяльності як учителя, так і учнів велика роль належить методам навчання.

Методи навчання ботаніки – це способи взаємозв’язаної навчальної роботи вчителя й учнів; вони ґрунтуються на законах пізнання й забезпечують засвоєння учнями загально біологічних і ботанічних знань, набуття необхідних умінь і навичок, формування світогляду.

Методи навчання взаємопов’язані із змістом навчального предмета при цьому ведуча роль надається змістові навчального матеріалу.

Навчання учнів, кероване вчителем, здійснюється за допомогою різних методів, які відповідають змісту навчального матеріалу і разом з тим стимулюють пізнавальну діяльність учнів, яка підпорядковується загальним закономірностям процесу пізнання, властивого людині. У цьому процесі взаємодіють три компоненти: живе споглядання, або чуттєве пізнання, абстрактне мислення і практика.

Є дві взаємопов’язані групи методів: методи викладу й пояснення навчального матеріалу вчителем і методи самостійної роботи учнів.

До першої групи методів належать бесіда, розповідь, до другої групи – спостереження, експерименти, робота з підручником і книжкою, навчально-дослідницька праця учнів.

Не можна змішувати методи навчання з навчальними прийомами або вважати, що методи – це сума чи сукупність прийомів. До прийомів навчання належать демонстрування натуральних об’єктів, муляжів, моделей, таблиць, шкільних дослідів, малювання на класній дошці і в зошитах різних схем, діаграм, аналітичних таблиць, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, поглибленому засвоєнню ними навчального матеріалу.

Якісна своєрідність методів навчання, як і навчальних прийомів, зовсім не означає, що за певних умов вони не можуть переходити одне в одне. (Наприклад експеримент як метод самостійної роботи учнів, і експеримент як демонстраційний прийом під час розповіді чи бесіди і т. д.)

У процесі навчання ботаніки треба стимулювати не тільки мислитель ну діяльність учнів, а й пізнавальний інтерес, до матеріалу що вивчається. Умовами, які сприяють формуванню і розвитку інтересу до пізнання рослинного світу, є збагачення змісту уроків новими даними з ботанічної науки, що не висвітлені в стабільному підручнику, здійснення проблемного прийому навчання, використання елементів цікавого, різноманітності методів і прийомів навчання, посилення самостійної роботи учнів, створення емоційних стимулів у процесі навчання, використання різних натуральних предметів ( живих рослин, їх органів, гербаріїв, колекцій тощо)

Натуральні об’єкти мають велике значення тому, що є безпосереднім джерелом знань. Відомо, що учням важко розпізнати живі рослини, вивченні лише за таблицями й альбомами, тоді як тіла природи, діючи на різні аналізатори дітей, спричиняють яскраві відчуття, безпосередні чуттєві сприйняття й чіткі уявлення.

Предметна чи природна наочність у навчанні забезпечує чуттєвий, конкретний бік пізнання ботанічних предметів і явищ. Натуральні предмети чи об’єкти, які використовуються з метою навчання, пізнаються не тільки зорового, а й слухового, нюхового та інших аналізаторів.

Предметне унаочнення здійснюється на заняттях як під час викладу навчального матеріалу методом розповіді або бесіди з демонструванням природних об’єктів і дослідів так і в самостійній роботі учнів – робота з роздавальним матеріалом, з мікроскопом, постановка дослідів і спостереження за життям рослин у класі, кутку живої природи, робота з вирощуванням рослин на навчально-дослідній ділянці.

Поряд з предметною формою унаочнення здійснюється і ілюстративна форма, коли демонструються схематичні або символічні зображення рослин – таблиці, схеми, діапозитиви, фотографії, кінофільми, муляжі, моделі.

Наочне навчання, безумовно, має величезну перевагу перед словесно-книжковим. Цілком зрозуміло, що вивчати рослини не розглядаючи, не спостерігаючи неможливо.

Проте не треба думати, що предметна й ілюстративна наочність у навчанні дає все для розуміння дітьми навколишнього світу. Цей принцип не самоціль, а лише засіб, що використовується для формування відповідних уявлень.

Таким чином, методи і прийоми які вчитель використовує в процесі навчання, мають працювати на активізацію зацікавленості школярів у вивченні біології.

Урок, як основна форма навчального процесу з біології

Основною формою навчального процесу з ботаніки є урок. Він має певні організаційні ознаки: проводиться вчителем у спеціально обладнаному кабінеті біології, або у класній кімнаті. Урок - це не тільки необхідна організаційна форма в процесі навчання, а й основна структурна функціональна одиниця цього процесу. У кожному уроці відбиваються всі специфічні сторони й функції процесу навчання. Тому про цілеспрямованість навчання, про методичну майстерність учителя і про ступінь навчальної діяльності учнів можна судити, лише безпосередньо аналізуючи «живі уроки», а також досліджуючи їх результати, які виявляються в наукових знаннях, ідейних поглядах і переконаннях, практичних уміннях і навичках школярів.

Визначаючи урок, як організаційну форму процесу навчання ботаніки, не можна забувати і про його структурне значення. Тільки керуючись цими двома характерними ознаками уроку – організаційною і структурною, учитель зможе досягти послідовності і внутрішньої цілісності процесу навчання, який складається з багатьох уроків, різноманітних за змістом, завданнями і методами. Структура уроку не є чимось самодостатнім. Вона завжди зумовлена навчально-виховними завданнями і змістом кожного уроку. А зміст і завдання кожного уроку визначаються програмою курсу ботаніки. Практикою визначено такі основні елементи уроку: організаційна частина, повідомлення нового навчального матеріалу вчителем, застосування учнями нових знань, перевірка вчителем засвоєння учнями нових знань, узагальнююча частина уроку, домашнє завдання. Урок обов’язково повинен бути чітко організований учителем. Чітка організація уроку означає, що всі учні мають бути мобілізовані для включення в навчальний процес. Досягається це завдяки збудженням стійкої уваги учнів до повідомлення теми уроку, що забезпечується усним формулюванням її вчителем, а також чітким записом на класній дошці і в учнівських зошитах. Потім учитель коротко розкриває тему й завдання уроку, в загальних рисах характеризує методи уроку, завдяки чому учні дістають уявлення про його послідовність у цілому. Внаслідок цього в школярів з’являється стійкий стан готовності до навчальної роботи. Ця готовність посилюється, якщо вчитель включає до організаційної частини перевірку домашнього завдання для того, щоб освіжити запас знань учнів і використати ці знання як опорні під час викладу нового навчального матеріалу на уроці.