Сторінка
2

Педагогіка Марії Монтессорі

Таким чином, створена перша система виховання дітей, яка поєднувала медичні і педагогічні засоби впливу на вихованців і система виховання Ж.Ітара стали основою методики М.Монтессорі. Спираючись на ці методики виховання педагог розробила систему вправ, використання яких мало позитивний результат.

У 1899 - 1901 p. працює в Ортофреничній школі, яка готує викладачів спеціальних шкіл для дітей з фізичними та розумовими вадами. Її педагогічна система базувалась на ідеях вільного виховання, тобто дитиноцентризму, неприпустимості насилля над дитиною, поваги до особистості. Провідною тезою М.Монтессорі є думка про те, що існує особливий світ дитинства і що розвиток дитини підпорядковується законам природи. Перший дошкільний заклад - «Будинок дитини» М.Монтессорі відкрила в 1907 році в Римі (Італія). Досвід роботи був узагальнений в книзі «Метод научной педагогики» (1909), яка викликала жвавий інтерес не лише в Італії, а й за її межами.

У 1922 p. М. Монтессорі була призначена державним інспектором шкіл Італії. З приходом Муссоліні італійський педагог стала вигнанкою і змушена була переїхати до Нідерландів, а потім до Аргентини, Англії, Ірландії. У 1939 р. вона приїхала до Індії і тут відкрила "школи Монтессорі", які існують і сьогодні. В цій країні перекладені та видані її твори: "Всотуючий розум", "Відкриття дитини", "Формування людини".

Після війни М.Монтессорі повертається до Європи і подовжує читати лекції на Міжнародних курсах у Бельгії, Голландії, Норвегії, Іспанії, Швеції, Пакистані, Цейлоні, Австралії, а також працює лікарем-психіатром.

Система М.Монтессорі була відома також в Росії та Україні, де друкували її книги, досвід висвітлювався в журналах. Ідеї М.Монтессорі використовували Я.Корчак, А.Макаренко, В.Сухомлинський, Б.Спок, Ш.Амоношвіллі. Тепер в Україні за її методикою працюють дитячі садки та школи. Регулярно проводяться конференції, на яких педагоги та вихователі мають змогу обмінюватись досвідом.

Останні роки життя очолювала Інститут педагогіки ЮНЕСКО в Гамбурзі (Німеччина). В 1952 р. виходить одна із останніх робіт педагога – «Розум дитини», на основі концепції спонтанного розвитку М.Монтессорі виділила основні періоди розвитку людини, вважаючи найголовнішим перший період - від народження до шести років. Педагогічну систему М. Монтессорі успішно застосовують у практичній роботі дитячих садків і початкових шкіл Австрії, Великобританії, Німеччини, Італії, Індії, США, Франції, Японії та багатьох інших країн.

Життя Марії Монтессорі обірвалося в 1952 р. у Голландії, однак її ідеї популярні й нині. У світі існують десятки тисяч шкіл М.Монтессорі (дитячих садків, початкових шкіл, гімназій, ліцеїв), у деяких університетах та інститутах є відділення, які готують Монтессорі вчителів. У США, Голландії налагоджено випуск дидактичного матеріалу М.Монтессорі. З 1929 р. діє Міжнародна асоціація М.Монтессорі «Association Montessori International - AMI», президентом якої до 1952 p. була М.Монтессорі. У 1993 р. було створено Міжнародну альтернативну М.Монтессорі - асоціацію (МАМА), що об'єднувала учених, педагогів практиків України, Росії, Білорусії, Казахстану, які вивчають і застосовують її технологію.

Усе це підтверджує слова російської послідовниці педагогіки М.Монтессорі Юлії Фаусек (1863-1943), яка у 1924 р. писала: Настане час, коли школи М.Монтессорі вкриють мережею всю Європу . «Немає більш інтернаціонального методу виховання дітей, ніж метод М.Монтессорі. Найрізніші діти найрізніших країн у виявах свого інтелектуального розвитку є дітьми однієї нації - дітьми мислячого людства» .

Аналізуючи життєвий і творчий шлях видатного педагога Марії Монтессорі, можна переконатися, що на формування її особистості вплинули фахівці з різних галузей гуманітарних знань, але основною особливістю цього процесу є її чітка орієнтація на діяльність педагога-новатора. Своєю невтомною працею М.Монтессорі зробила значний внесок у розвиток спеціальної освіти, життя вона присвятила вихованню та навчанню дітей, які мали відхилення у психофізичному розвитку.

Педагогіка М. Монтессорі

Марія Монтессорі розробила системну методику виховання та навчання дітей, яка базується на загальних педагогічних принципах та методах. Ця методика загально признана у всьому світі та інтернаціональна. Методика М.Монтессорі застосовується в педагогічній практиці більше 100 років та набула популярності практично майже у всіх країнах світу, крім Африки та Східної Європи.

У Монтессорі педагогіку вчителі приходять зі звичайних традиційних навчальних закладів але обов’язкове попереднє навчання у спеціальних центрах чи інститутах М.Монтессорі.

Ідеї педагогіки та філософії Марії Монтессорі базуються на філософських ідеях Жан Жака Руссо, Йогана Генріха Песталоцці, Фрідріха Фребеля, які наголошували, що потенціал дитини може повністю розкритися тільки за умови свободи для дитини та любові до неї.

На відміну від попередників, М. Монтессорі розглядала дитинство не просто як сходинку на шляху зростання людини, вона була певна, що дитина ще до народження має певний внутрішній зародок, який вона називала духовним ембріоном і вірила, що тільки в процесі розвитку цей ембріон може розвинутися.

Для цього потрібні дві умови:

• дитина та її розвиток залежать і знаходяться у постійному взаємозв'язку із навколишнім середовищем. У цьому середовищі однакову роль відіграють і люди, і речі, які оточують дитину.

• дитині потрібна свобода.

Якщо одна з цих умов відсутня, то дитячий потенціал не розкривається повністю і зростання її як особистості може зупинитися.

Не шукайте парт їх немає. Є килимове покриття - можеш лежати. Є низький столик – можеш стояти на колінах. Сидіти теж можеш - є стіл і стільці. Хочеш - стій, хочеш - ходи класом. Треба до туалету - йди. Хочеш перекусити - з’їж бутерброд. Здається що це хаос, аж ні як, це урок, який триває більше години.

У такій атмосфері дитина ніколи не буває приниженою її успіхи у навчанні, поведінку та працю ніколи не піддають порівнянню, її не карають, але і не хвалять, а просто вчать вмінню самостійно і об’єктивно оцінювати себе, будувати стосунки з іншими і жити за правилами, обов’язковими для всіх.

Також М. Монтессорі довела, що кожна дитина має свої сензитивні періоди, коли віддає перевагу якомусь одному виду діяльності. Сензитивний період закінчується набуттям навички. Якщо дитину у сензитивному періоді утримують від виду обраної діяльності у взаємодії з навколишнім середовищем, то природний шлях здобуття тих чи інших знань або тієї чи іншої навички втрачається назавжди.

Мета дорослих - відстежити, коли починається сензитивний період для певного виду діяльності та допомогти дитині. Навколишнє середовище має! відповідати потребам дитини.

Вченими доведено (лікарями та педагогами), що ці сензитивні періоди співпадають із певними віковими категоріями у розвитку дітей, незалежно від національності, місця народження і фінансового достатку, та дійсно знаходяться у постійному взаємозв’язку із навколишнім середовищем