Сторінка
7

Позашкільна освіта в Україні

Багато уваги на заняттях гуртків «Юні друзі природи» та «Юні квітникарі» приділяю рослинам – символам України. Вступом до цього заняття використовую такі слова: « Є багато квіток запашних, кожна квітка красу свою має, та гарніші завжди поміж них ті що квітнуть у рідному краї». Розповідаючи про представників цих рослин, акцентую увагу гуртківців на тому, що це не просто квіти, а це живі істоти, яких людина наділила йменням і вклала в них частку своєї душі. Калина, пролісок, мак, барвінок, конвалія. Троянда – у кожного з них своя історія, своя легенда. «Без верби і калини немає України» - так говориться у народному прислів'ї, а в українській стрілецькій пісні співається: « Ами ту червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей, гей розвеселимо!». Скільки легенд, переказів, пісень створено про цей чудовий кущ( ці повідомлення можуть підготувати учні). Підсумком ознайомлення з темою може бути заняття – свято « Вінець природи», в якому гуртківці разом із керівником плетуть віночок, розповідаючи про найпоширеніші квіти у своїй місцевості. У цей час звучить музика П. Чайковського, Й. Штрауса, українські народні пісні та ін. Хотілося, щоб і на теоретичних заняттях і під час екскурсій, дослідницької роботи гуртківці вчилися доброті, робили посильні справи, допомагаючи природі.

Проаналізувавши другий розділ ми дійшли наступних висновків:

1. Основним видом позашкільних закладів в Україні є дитячі оздоровчі табори – це заклад для школярів віком від 6 до 14 років.

2. Оздоровчий і виховний процес у таборі здійснюються у сприятливих умовах природного і соціального оточення. Все, що розкинулося навколо дитячого оздоровчого табору, може виявитися нейтральною зоною, а може стати важливим виховним фактором.

3. Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували.

4. МАН України – одна з найцікавіших форм пошуку,розвитку й підтримки талантів з числа старшокласників, які навчаються за інтересами в клубах, гуртках, наукових секціях.

5. На сьогодні національне виховання учнів є дуже важливим, тому необхідно познайомити з цією методикою, якомога більший загал.

1. Позашкільна освіта в Україні пройшла довгий і важкий шлях свого становлення, але найвищого піку свого розвитку зазнала у часи радянської влади. Тоді ж ведуться наукові дослідження та спостереження за розвитком самодіяльності, творчих здібностей особистості, її інтересів і потреб, вивчаються колективні, групові та індивідуальні форми роботи. Позашкільна освіта була включена до загальної системи народної освіти.

2. Позашкільна освіта та виховання – процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в друку від створення умов сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості, яка і формує потребу особистості у подальшому сприйнятті світу. Особливість позашкільного навчально-виховного процесу полягає у проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатограній соціокультурній ситуації.

3. Серед основних напрямів позашкільної освіти та виховання можна виділити такі основні напрями як: соціо – культурний, художньо – естетичний, дослідницько – експериментальний, науково - технічний, еколого – природничий, туристсько – краєзнавчий, фізкультурно – оздоровчий, дозвілево - розважальний.

4. Розрізняють чотири статуси позашкільного закладу: державний, обласний, міський, районний. Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових і різностатевих учнівських об’єднаннях, використовують при цьому різноманітні форми і методи групової, індивідуальної і масової роботи.

5. Ставлення педагогів-позашкільників до конкретної соціально-практичної творчості обумовлюється системою світоглядних,пізнавальних і методологічних діяльностей. Практичний розум педагога-позашкільника має самовизначитись, перебудуватись з урахуванням реалій сучасності, використовуючи індивідуальний та суспільний, а також світоглядний, пізнавальний і методологічний досвід.

6. Найрозвиненішим закладом позашкільної освіти в Україні є дитячі оздоровчі табори. Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували.

7. МАН України – одна з найцікавіших форм пошуку,розвитку й підтримки талантів з числа старшокласників, які навчаються за інтересами в клубах, гуртках, наукових секціях. Пошукова робота в МАН – невичерпане джерело творчості, де нові методики і підходи до засвоєння вибраного предмета відкривають нові горизонти науки і нові імена майбутніх вчених.

8. У роботі було розглянуто національне виховання дітей на заняттях гуртків юннатів. У кожного керівника цих гуртків одне завдання - зберегти і примножити скарби духовності нашого народу.

Провівши інтерв'ю з керівником позашкільного гуртка «Хобі центр», що працює при ДДТ№ 79 у Калінінському районі, ми можемо константувати наступне:

1. Для реформування клубів та гуртків треба почати виконувати освітню функцію для самих учасників цих гуртків, клубів та займати їх дозвілля.

2. Аби зацікавити дітей відвідувати заклади дозвілля необхідно забезпечити професійні кадри з високими морально – етичними якостями.

3. Позашкільні заклади для належного розвитку мають бути забезпечені сучасним обладнанням.

4. Ріст дитячої злочинності ні в якому разі не пов'язаний зі зменшенням позашкільних освітніх програм, як зараз про це люблять казати з екранів телевізорів.

5. Для того, аби виховувати патріотизм: а) необхілно визначитись з історією; б) потрібно давати державі причини поважати та любити Вітчизну.

Наукові товариства, клубні об'єднання – це є найбільш перспективний напрям підтримки, виявлення таланту, обдарувань, сприяють подальшому розвитку здібності, формування особистості. Тому нами було проведено тест, з метою визначення творчих нахилів школярів, нами було з'ясовано, що:

1. У більшості учнів 7 – б класу явно виражена різноманітність інтересів.

2. Багатьом учням властива незалежність, гнучкість та пристосованість.

3. Учні 7 – б класу, у своїй більшості явно прагнуть до пізнавальності, їм властива наполегливість.

4. Важливим є те, що у більшості учнів стосунки з батьками гарні, у іншої частини середні, ніхто не має поганих стосунків з батьками.