Сторінка
6

Позашкільна освіта в Україні

Вихована діяльність педагогічного колективу складна і ,багатогранна, охоплює великий спектр різноманітних напрямів, форм і методів, і вимагає координації всіх його зусиль.

Як правило, табірна зміна триває 21 - 26 табірних днів. В організації чітко визначаються три періоди: організаційний, основний, підсумковий. Організаційним періодом називається час від приїзду дитини в табір свята відкриття табірної зміни. В цей термін проходить адаптація дітей до життя в таборі, закладаються основи створення тимчасового дитячого колективу, формуються органи самоврядування. Даний період надзвичайно насичений різноманітними конкретними справами, які потрібно вирішити на протязі дня педагогічному колективу.

1. познайомити дітей з вимогами, що стосуються відносин з дорослими в таборі і середині загону, організації їх побуту і режиму дня.

2. Розповісти дітям про табір і його історію, традиції, про людей, що працюють у ньому

3. Дати дітям можливість познайомитися один з одним. Найбільш вдалим варіантом є “Вогник знайомств”. Він може проводитися у формі знайомитись “розкажи мені про себе”.

Основний період починається з ранку після відкриття табірної зміни. За роки своєї роботи табори визначили найбільш педагогічно виправдану логіку табірного дня, яка співпадає з режимними моментами кожний ранок починається з ранкової гімнастики, потім по самообслуговуванню, ранкова лінійка, сніданок, загонові справи на свіжому повітрі, обід, відпочинок, підвечірок, робота гуртків. Загально табірні справи, вечеря, перегляд кінофільмів, загонові вогники, аналіз проведеного дня, сон.

Підсумковий період закінчує діяльність табірної зміни. Діти працюють з табором, збираються додому.

Життя табору відзначається своїм темпом і різноманітністю. Тут немає часу на тривалу підготовку. Справи повинні бути організовані так, кожен мав можливість попробувати свої сили і в художній самодіяльності, і в спорті, і в творчій праці, і т.д. Така різностороння діяльність забезпечується різними формами роботи (збори, лінійки, концерти, свята, ігри, змагання, вишивка). Активний відпочинок дітей передбачає тісний зв'язок роботи табору з оточуючим життям, навколишньою природою.

В кінці хочу підсумувати те, що позашкільні навчально-виховні установи відіграють велику роль у розвитку виховання підростаючого покоління. А це сприяє створенню найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості у професійній діяльності, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.

Мала академія наук – позашкільний заклад України, як шлях до творчості

Майбутне України залежить не від розмірів її території чи потужності виробництва, а від інтелектуальної могутності, творчого потенціалу суспільних систем, здатних засвоювати нові знання, творчо мислити. Тому ми вважаємо, що доречно було б розповісти про роботу такого позашкільного закладу, як Мала академія наук. [Нині наша держава, як ніколи, відкриває шлях молодим – ініціативним, творчим і активним. В умовах гуртового навчання і виховання таких результатів досягти не вдається; тільки вирізнення та індивідуально-диференційована робота в різних формах може сформувати особистість з високим інтелектуальним потенціалом. МАН України – одна з найцікавіших форм пошуку,розвитку й підтримки талантів з числа старшокласників, які навчаються за інтересами в клубах, гуртках, наукових секціях. Починали ми у 1994 р. з постановки дослідів на люцерні, застосовували запилення бджолами з метою підвищення насінної продуктивності суперелілої форми – майбутнього нового сорту. Ця робота отримала високу оцінку – почесна грамота УДЕНЦ у м. Києві – то був наш старт. У 1996 р. наказом районного відділу освіти в Білозерському районі легалізована і бюджетно фінансується МАН – це система факультетів, гуртків СЮН, СЮТ, літня школа бізнесу. На зимовій науковій конференції 2000 р. було представлено 20 рефератів і науково-дослідницьких робіт з математики, фізики, біології, екології, медицини. Психології, історії України, сільського господарства, зарубіжної літератур и, англійської мови. Виступили учні 8 – 10-х класів декількох шкіл району. Кожен учасник конференції відстоював актуальність обранної теми, правильно ставив мету і завдання дослідження. Розробляв необхідну методику, викладав результати досліду та попередні висновки.

Коли ми говоримо про МАН як систему пошуку та розвитку юних талантів, я передусім бачу цю проблему як щасливий збіг вчитель-учень. Окреме питання – вибір предмета та теми наукової розробки. Предмет вибирає учень, виходячи з доцільності. Як профілюючий у майбутній професії. І це, як правило допомогає не тільки в систематизації та поглибленні знань з улюбленого предмета, а й у професійнфй орієнтації. З вчителями – керівниками гуртків – ми збираємось на початку навчального року на Білозерській станції юннатів, обмірковуємо тематику і методику науково-дослідницької роботи. Пошукова робота в МАН – невичерпане джерело творчості, де нові методики і підходи до засвоєння вибраного предмета відкривають нові горизонти науки і нові імена майбутніх вчених. Нашій МАН необхідні сучасні комп'ютери, мікроавтобус для підвищення ефективності роботи. Відсутність регулярних зустрічей з учнями віддалених шкіл залишає невиявленні таланти з периферії.

Думається, талановиті діти України, одержуючи через систему МАН державну підтримку, побачать не лише наші проблеми, а й відчують особисту цінність, зможуть застосувати свої таланти в себе на Батьківщині.

Приклад проведення заняття гуртку юннатів

У цій роботі ми б хотіли розглянути також національне виховання учнів, бо сьогодні, коли в державі взято курс на відродження та розвиток національної культури, на керівників позашкільних закладів покладається завдання виховувати в гуртківців інтерес та любов до природи, до Батьківщини. Як це відбувається ми покажемо на прикладі роботи керівника гуртків Виноградівського районного еколого – натуралістичного центру – Тетяни Кочневої. На заняттях гуртків я використовую різні форми і методи роботи: розповіді, бесіди, повідомлення, екскурсії, нетрадиційні методи проведення занять – ігри, вікторини, конкурси, свята. Реалізуючи науковий матеріал, доповнюю його цікавими прикладами з художньої літератури, добираю пісні,легенди, вірші про природу, рослини, тварин. Народна скарбниця оповита яскравим поетичним і міфічним серпанком. Але час іде, легенди забуваються. Тому я вважаю, що на заняттях гуртків потрібно використовувати краплі того, що ще зберіглося в людській пам'яті. Все це дає чудовий матеріал для національного виховання учнів. Вони краще пізнають природу України, вчаться бережному ставленню до неї. Наведу декілька прикладів. Розповідаючи гуртківцям про птахів, які прилітають до нас з півдня, пропоную дітям загадку – вірш: « Дивна птаха чорно – біла, у гніздо на хату сіла, довгим дзьобом знай гуркоче, ніби щось сказати хоче, де ж це ти була? Далеко! А зовуть мене… Лелека». Те, що лелека символізує затишок і благополуччя, знають всі. А чому в лелеки червоні ноги і дзьоб і чорні крила? І ось тут діти з цікавістю слухають легенду… У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, доглянули його, а потім випустили. Одного разу загорілася в людей хата, а в ній були два маленькі хлопчики. Н а цей час пролітав над хатою врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків. Але дуже попік ноги і дзьоба, що стали кривавими, обпалив крила, що стали ніби вуглики. З того часу в лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила – чорні. Господарі віддячили птахові. Прилаштували на ясені колесо від воза, аби він завжди був поруч з ними і виводив малят. Отож, якщо на хаті звиває гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад.