Сторінка
7

Емпіричне дослідження морального розвитку молодших школярів

Бесіда зо школярем не завжди дає бажані результати внаслідок недостатнього розвитку самосвідомості дитини, її мовлення. Активне оволодіння школярем різними видами діяльності дозволяє досліджувати його психіку, спираючись на метод аналізу продуктів дитячої діяльності: казок, віршів, розповідей, малюнків, конструкцій, аплікацій тощо. За допомогою оцінки продуктів дитячої діяльності психолог намагається реконструювати процес діяльності, побачити основні його етапи, труднощі, переваги. Ціла низка робіт дошкільника носить виразно творчий характер, у них розкривається його внутрішній світ, думки, переживання, уявлення. Продукти діяльності відображають уміння та навички малюка, властивості його особистості, які забезпечують виконання діяльності: довільність, наполегливість, працездатність, охайність, організованість, самостійність тощо. При цьому стають помітними недостатньо розвинені якості дитини, вузлові проблеми її розвитку. Схема аналізу продуктів дитячої діяльності включає виділення основних критеріїв аналізу, систему тих психічних якостей дитини, які забезпечили отримання відповідних продуктів діяльності. Цей метод може застосовуватися стосовно робіт однієї дитини, виконаних протягом тривалого часу, або робіт різних дітей, тобто аналіз продуктів діяльності включає елемент порівняння.

Методики емпіричного дослідження

По формуванню морального розвитку молодших школярів, слід використовувати різні методи і форми роботи. Методи і форми морального виховання молодших школярів повинні відповідати для дітей цього віку. У педагогічному процесі використовується цілий комплекс різних методів і засобів. Педагогові слід вибирати і використовувати систему методів відповідно поставленим цілям, оскільки при їх виборі необхідно враховувати всі тонкощі і особливості особи дитини. Також при роботі треба вибирати тільки ті методи, з якими педагог знайомий, якими володіє. Йому необхідно створювати ситуації, сприяючі емоційному переживанню на практиці. Один з методів створення таких ситуацій – бесіда. Бесіда є діалогічним методом викладу матеріалу. Суть бесіди полягає в тому, що вчитель, шляхом уміло поставлених питань спонукає учнів до міркування, до аналізу в певній логічній послідовності фактів, що вивчаються, і явищ до самостійного формування відповідних теоретичних висновків і узагальнень.

В процесі морального виховання учнів велика роль належить моральним бесідам. Моральну бесіду слід проводити систематично, бажано в позаурочний час. При проведенні моральних бесід треба враховувати, що моральні норми і правила мають дуже складний і багатоплановий характер і їх не можна розкрити відразу в повному об'ємі. У молодших класах доцільніше розмовляти з дітьми з конкретних питань. Всі бесіди на моральні теми в початкових класах повинні будуватися на живому і переконливому матеріалі. Зміст і логіка викладу морального матеріалу визначають структуру бесіди. При проведенні бесіди вчителя можуть слідувати по такій структурі: визначення теми бесіди і збудження у школярів інтересу до сприйняття і засвоєння матеріалу; обґрунтування важливості обговорюваної теми; розкриття теми бесіди на прикладі, а також на матеріалі навколишнього життя; аналіз положення подів в класі у зв'язку з обговорюваною темою і визначення конкретних завдань по поліпшенню роботи і поведінки учнів; узагальнення підсумків бесіди і короткий опит учнів по основних положеннях викладеного матеріалу.

З педагогічної точки зору така бесіда повинна бути змістовним і глибоко емоційним уроком моральності, що збагачує моральні знання учнів і стимулюючим їх до позитивних вчинків і дій.

При організації роботи по моральному розвитку можливо включити ляльковий театр. Використання лялькового театру в школі сприяє вихованню гармонійно розвиненої особи школяра. А спектр застосування творчої діяльності самого вчителя, який присвятить себе організації роботи з ляльками в дитячому колективі, безмежний. Оформлення лялькового театру повинне бути глибоке продуманим і художньо виправданим, допомогти донести зміст спектаклю до свідомості і серця юного глядача.

Ляльковий театр займе певне місце в учбово-виховній роботі за умови: наявності і розвитку уявлень і інтересу дітей до різних видів театру; різноманітності костюма і доступності художнього оздоблення спектаклів і інсценувань; оволодіння дітьми правилами і прийомами того або іншого виду діяльності, що театралізується; серйозного, щирого, емоційно-позитивного відношення педагога до ігор дітей в театр.

Педагог, спостерігаючи за тими, що грають, повинен відзначати різноманітність сюжетів, якість управління лялькою, звертати увагу на культуру поведінки за ширмою, хвалити за вдалі знахідки і показувати як правильно побудувати сцену або ввести ляльку, відзначати помилки, знаходити час для індивідуальної роботи.

Вчителеві початкових класів добре в учбово-виховній роботі використовувати потенціал казки. При цьому необхідно враховувати і правильно вибрати казку, що вивчається. Казки найкращим чином відповідають запитам дітей, органічно відповідають дитячій психології. Уявний, фантастичний мир в основі своєю виявляється відображенням реального миру в головних його основах. Казкова, незвична картина життя дає малюкові можливість порівнювати її з реальністю, з оточенням, в якому існують він сам, його сім'я, близькі йому люди. Це необхідно для мислення, що розвивається, оскільки воно стимулюється тим, що людина порівнює і сумнівається, перевіряє і переконується. Казка не залишає дитину байдужим спостерігачем, а робить його активним учасником що відбувається, що переживає разом з героями кожну невдачу і кожну перемогу. Казка привчає його до думки, що зло у будь-якому випадку повинно бути покарано. Сьогодні потреба в казці представляється особливо великою. Дитину буквально захльостує потік інформації, що безперервно збільшується. І хоча сприйнятливість психіки у малюків велика, вона все ж таки має свої межі. Дитина перевтомлюється, робиться нервовим, і саме казка звільняє його свідомість від всього неважливого, необов'язкового, концентруючи увагу на простих діях героїв і думках про те, чому все відбувається так, а не інакше.

Казка наочно показує, де проходять правильні життєві шляхи людини, в чому його щастя і нещастя, яка його розплата за помилки і чим людина відрізняється від звіра і птаха. Кожен крок героя веде його до мети, до фінального успіху. За помилки доводиться розплачуватися, а розплатившись, герой знову отримує право на успіх.

На всі ці особливості казки вчитель повинен звернути увагу при плануванні роботи. У організації етичної освіти слід враховувати такі вікові особливості молодших школярів: емоційна сприйнятливість і чуйність; дитяча безпосередність; навіюваність і наслідування; здатність живо відгукуватися на слово вчителя; активний інтерес до всього нового, до знань, прагнення використовувати їх. Для виявлення рівня сприйняття матеріалу казки про тварин надаємо методику роботи з казкою. Як матеріал вибирається казка, відповідна віковим особливостям дітей і доступна для сприйняття. Критерії сприйняття матеріалу казки у молодших школярів проводиться по рівнях: високий, середній і низький.