Сторінка
10
Професійна музична освіта здійснюється на дуже високому рівні на музичних відділеннях міст Токіо та Осаки. В Японії ведеться дуже ґрунтовна науково-дослідна робота з музики, яка проводиться в дослідницьких інститутах. Музичне виховання дітей здійснюється від самого народження. Навчання музиці - це шлях, щоб дитина виросла достойною і благородною людиною: слухаючи від народження прекрасну музику, вона буде наближатися до краси та гармонії у всіх сферах свого життя (Шиниці Сузукі).
Загальноосвітня школа приділяє велику увагу музичному навчанню за допомогою ритміки, вокальних, інструментальних вправ і слухання музики. Головною метою музичного виховання в Японії є набуття знань і навичок, що допоможуть учням орієнтуватися в музичній творчості, на певному рівні виконувати твори національних та зарубіжних композиторів. Навчання музиці може починатися в досить ранньому віці, у дитячих садочках, що працюють за системою відомого японського скрипаля й педагога Шініці Сузукі, педагогічна концепція якого ґрунтується на ідеї сенситивності раннього дошкільного періоду для емоційного та чуттєвого розвитку дитини. Його підхід базувався на принципі,що «музикальність - це не вроджений талант, а здатність, яка може бути розвинута. Будь-яка дитина,яку навчають належним чином, може стати музикальною - це не важче, ніж навчитися говорити рідною мовою. Потенціал кожної маленької дитинки неосяжний».
Українські засади музичного виховання дуже схожі з японськими. Заняття музикою сприяють загальному розвитку особистості дитини. Взаємозв'язок між усіма сторонами виховання складається в процесі різноманітних видів і форм музичної діяльності. Емоційна чутливість і розвинений музичний слух дадуть змогу дітям в доступних формах відгукуватися на добрі почуття і вчинки, допоможуть активізувати розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвинути фізично. Д.Б. Кабалевський - видатний педагог вважав, що музика і пов'язана з нею діяльність можуть визвати в дитині особливу потребу, бажання спілкуватися з нею, а по мірі можливості і «розмислювати» в ній.
Яскравим представником Російської культури був Дмитро Кабалевський. Він вважав, що в основі музичного виховання лежить активне сприймання музики. "Лише тоді музика може виконати свою естетичну, пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її й роздумувати про неї, - підкреслював педагог. - Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - основа усіх форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття та думки і поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує".
Концепції музичного навчання Д. Кабалевського мали великий вплив на розвиток музичної освіти багатьох пострадянських країн і Україні не є виключенням. По цей час ми у своїй методиці музичного виховання використовуємо саме педагогічні принципи Кабалевського.
Проаналізувавши розвиток музичної освіти у різних країнах можна зробити висновок, що загалом важливість музичної освіти підтримують більшість сучасних досліджуваних країн. Музична освіта є одним з невід’ємних умов розвитку нормальної естетично розвиненої дитини.
Дослідивши методики музичного виховання країн Заходу та Сходу можна чітко викреслити для себе особливості кожної. Кожна методика має свою особливість завдяки якій має право на існування і подальший розвиток в освітній структурі. Загалом музичне мистецтво є обов’язковою умовою виховання підростаючого покоління. Саме тому в наш час удосконалення системи музичної освіти відіграє значну роль, досліджуючи методики виховання інших країн ми можемо виділити для себе корисні і деї і надбання для розвитку освіти на території України.