Сторінка
4
навчити умінню бачити проблему, інтегрувати і синтезувати інформацію, аналізувати проблемну ситуацію і розв’язувати її з максимальним ступенем ідеальності;
формувати пошукове мислення та вміння передбачувати наслідки і приймати нестандартні рішення, що дасть змогу знизити стереотипність, шаблонність, та так звану психологічну інерцію і вирішить безліч проблем у побуті, спілкуванні;
формувати вміння відчувати радощі від маленьких, але самостійно зроблених відкриттів;
розвивати почуття впевненості, яке базується на свідомій самооцінці з розумінням переваг і вад у собі самому і в оточенні;
розвивати природні здібності, обдарування, творчу ініціативу, оригінальність мислення, уяви, фантазії.
Форми та способи організації життя дітей у ЛОТ
На даний момент існує дуже багато цікавих форм роботи для розвитку творчих якостей, активізації процесів самопізнання, гармонійного розвитку особистісних якостей та міжособистісних стосунків.
Колективна творча справа (КТС) – особливий спосіб організації життєдіяльності дітей та дорослих, що передбачає спільну діяльність направлену на покращення спільного життя. Колективна творча справа являється найважливішим структурним компонентом методики колективно-творчого виховання. Дана методика передбачає широку участь у роботі кожного. Кожному надається можливість визначити для себе долю й характер своєї участі і відповідальності. Колективні творчі справи допомагають створити у таборі широке ігрове творче поле діяльності, яка заклечається у тому, що кожен учасник знаходиться у ситуації коли активно працює його фантазія, тобто створює щось нове. У процесі такої діяльності діти отримують нові навики спілкування, вчаться працювати, ділити успіхи і поразки, дізнаються один про одного багато нового. Таким чином ідуть два важливих процеси одночасно – формування і згуртування колективу і формування особистості дитини, розвиток тих чи інших її якостей. Під час планування і організації колективної творчої справи діти і дорослі набувають великий організаційний досвід, кожний може подати ідею, запропонувати новий спосіб діяльності, взятися за реалізацію певного етапу справи. [дивись додаток 3]
Тренінг – це форма педагогічної роботи, що має за ціль – створення у дітей засобами групової практичної психології різних аспектів позитивного комунікативного досвіду, досвіду спілкування (досвіду взаємопізнання і взаєморозуміння, досвіду спілкування та поведінки у різних ситуаціях).
Для різних дітей в силу різних причин крім позитивного досвіду можуть бути і інші наслідки: зміни відносин один з одним, зміни відношення до педагога-організатора або ж розвиток яких би то не було особистих навиків.
На основі вивченої літератури і власного досвіду мною неодноразово проводився тренінг для знайомства дітей у перші дні лагерної зміни. Ми обрали цей період для прикладу по причині того що:
Перші дні дитини у таборі особливо важкі. Вони передбачають освоєння дітей у новій обстановці, знайомство один з одним, вибір симпатій, адаптацію в колективі.
В організаційний період у дітей проводяться перші (а вони як відомо найяскравіші надалі) діагностики кожного члена колективу. Такий тренінг дозволить дітям відчути себе у єдиному, цілому колективі.
Проведення первинної діагностики і тренінгів дозволяє педагогу-організатору коректувати свою подальшу діяльність.
Враховуючи наведені вище положення я наводжу тренінг тематично спрямований на спілкування, вміння вступати у контакт. [дивись додаток 2]
Його ціллю являється знайомство дітей один з одним. Завдання: створити доброзичливу атмосферу у загоні; забезпечити контакт і взаємодію всіх дітей один з одним; підштовхнути дітей до озвучування своїх думок вслух; дати можливість дітям познайомитися та поспілкуватися один з одним.
На власному досвіді я переконалася що такого роду тренінг дуже допомагає дітям на початковому етапі життя у таборі швидше познайомитися зі своїми однолітками та адаптуватися до умов життя у таборі.
Свято – це своєрідна форма організації життя і діяльності дітей, яка пов’язує їх із життям країни, виховує патріотизм, приносить радість та задоволення, наповнює новими яскравими враженнями.
В умовах літнього оздоровчого табору успішно проходять: «День Нептуна», «День взаємних симпатій», «Вечір знайомств»…
Окремою частиною табірного життя є конкурси, які не лише пасивно розвивають творчі здібності дітей, але і додають присмаку боротьби, що спонукає дітей докладати більших зусиль для виконання завдань. У таборі «Лісний» МДЦ Артек наймаштабнішими були: «Візитка загону», «Конкурс массового артеківського танцю», «Зірковий дует», «Загадкова Україна» та багато іншого.
Одне з основних місць у табірному житті дітей займають органи самоврядування. Що ж таке органи самоврядування в оздоровчому таборі? Це рада, створена з представників всіх загонів, а також керівників гуртків. Представник загону обирається загальним голосуванням і представляє на зібраннях думки і інтереси свого загону. До складу ради входить декілька комісії, завдання яких – організація різноманітної діяльності, наприклад:
Комісія праці і порядку (організовує прибирання території табору; веде облік санітарного стану кімнат; проводить виховну роботу з дітьми, які порушують дисципліну).
Комісія фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи (організовує змагання, рухливі ігри на місцевості, ранкову зарядку, проводить спортивні вікторини, шахово-шашкові турніри);
Комісія організації дозвілля (сприяє організації роботи гуртків, творчих об’єднань; організовує змагання, свята, вечори, конкурси);
Комісія туризму і краєзнавства (організовує походи, туристичні змагання, вікторини, екологічні ігри; стежить за підтриманням належного екологічного стану території)
Органи самоуправління потрібні для того, щоб розширити уявлення підлітків про демократію, виховувати почуття господаря (своєї організації), особисту відповідальність за загальну справу, активну позицію в колективі, формувати загальну думку про загін, розвивати ініціативу та самостійність.
Фізичне виховання: спортивні змагання, табірні заходи та свята
Іще один напрямок роботи педагога-організатора у літньому оздоровчому таборі, котрий повинен виконувати в першу чергу з урахуванням оздоровчої направленості табору – це виховання здорового способу життя.
Здоровий спосіб життя передбачає виконання режиму дня, режиму харчування, заняття фізкультурою та спортом; виконання санітарно-гігієнічних норм по догляду за собою (тілом, одягом, зачіскою) і приміщеннями, відмову від шкідливих звичок: куріння, вживання спиртних напоїв, наркотиків.
Основна робота у данному випадку покладається на педагогів фізкультури, але і педагог-організатор повинен брати на себе велику частину обов’язків, таких як організація акцій у боротьбі із шкідливими звичками (театр життя), залучення девіантних дітей до заняття спортом, організація рухливих ігр (у тому числі і на воді), допомога у організації туристичних походів та інше…
Однак, фізичне виховання в оздоровчих таборах має свої особливості. Вони пов’язані з контингентом дітей, різних за віком, станом їх здоров’я, рівнем фізичного розвитку. Всі оздоровчі, фізкультурно-масові та спортивні заходи потрібно проводити з урахуванням віку дітей (7–9 років, 10–13 років, 14–15 років, 16–17 років).
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика запобігання комп’ютерної залежності учнів середньої школи
Семінар як форма навчання учнів умінню працювати з різними джерелами інформації
Якість освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі
Методика вивчення фонетики і графіки
Складні випадки правопису великої букви. Тренувальні вправи