Сторінка
2
ІІ. Логічне мислення – процес самостійного розв’язування пізнавальних задач.
На цьому рівні пізнавальної діяльності учні повинні самостійно аналізувати об’єкти, що вивчаються, порівнювати їх властивості, будувати узагальнені висновки, їх доводити та обґрунтовувати, вміти класифікувати об’єкти за певною ознакою, виводити формули та ін. тому вчитель для організації мисленнєвої діяльності учнів повинен підбирати такі завдання, які б передбачали виконання хоча б одного з наведених вище дій.
Прийомами розвитку мислення учнів на уроках фізики є: евристична бесіда, евристичні лабораторні роботи, логіко-пошукові завдання, деякі прийоми роботи з підручником та ін. розвитку логічного мислення сприяють різного роду фізичні задачі, лабораторні роботи, роботи з дидактичним матеріалом.
ІІІ. Творче мислення (наукова творчість) школяра проходить в три етапи:
І етап – постановка чи виникнення проблемної ситуації, її первісний аналіз.
ІІ етап – пошук шляху вирішення проблеми (аналіз, проведення дослідів, спостережень тощо).
ІІІ етап – випробування знайденого шляху вирішення проблеми.
Характерні риси творчого мислення:
критичність мислення;
швидкість актуалізації необхідних знань;
здібність до висловлення інтуїтивних суджень
здібність до розв’язування задач в умовах неповної детермінованості.
В процесі навчання до творчих завдань доцільно віднести ті, принцип виконання яких учням явно не відомий і потребує від них самостійного формулювання.
Формування мотивів навчання
Серед всіх мотивів навчання найдійовішим є інтерес учня до предмету, яким учень керується в своїй діяльності, тобто інтерес має особистісну цінність. Інтерес – наймодніший збудник активності, під його впливом всі психічні процеси проходять особливо інтенсивно, а діяльність стає продуктивнішою.
Під пізнавальним інтересом до предмету розуміють вибіркову спрямованість психічних процесів людини на об’єкти та явища оточуючого світу, при якому спостерігається прагнення особистості займатися саме цією діяльністю.
В процесі формування в школярів пізнавального інтересу можна виділити декілька етапів:
І етап – цікавість – це не стійкий, ситуативний інтерес, який є природною реакцією людини на будь-який цікавий факт.
ІІ етап – допитливість – більш висока стадія інтересу, коли учень виявляє інтерес до певної теми або явища.
ІІІ етап – стійкий інтерес до предмета, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку та доведення, які використовують в даному курсі, самостійно розв’язує проблемні та нестандартні завдання. Одним із засобів збудження та підтримки пізнавального інтересу є створення в процесі навчання проблемних ситуацій та на їх основі пошукової діяльності.
Отже, формування інтересу школярів до предмету – складний процес, який передбачає використання різноманітних прийомів в системі засобів розвиваючого навчання, а також залежить від стилю відносин між вчителем та учнями.
Прийоми збудження в учнів пізнавального інтересу до фізики :
Положення науки проілюструвати подіями сучасності.
Використання художньої та історичної літератури – ознайомлення учнів з біографією видатних вчених.
Створення фантастичних ситуацій, наприклад, опис світу, в якому усунені сила тяжіння чи тертя, розгляд наслідків припинення обертання Землі або зміни нахилу її вісі.
Використання фізичних парадоксів.
Розгляд фізичних явищ, з якими учні стикаються у повсякденному житті.
Наведення прикладів фізичних явищ в кіно, на естраді.
Проведення цікавих демонстрації або досліди, в яких використовуються побутові предмети, наприклад, дитячі іграшки.
Розв’язування цікавих прикладних задач.
Використання на уроці інтерактивних технологій.
Розуміння учнями навчального матеріалу як умова активізації їх пізнавальної діяльності
Важливим аспектом розуміння учнями нового навчального матеріалу є правильне подання його вчителем, тому методика викладу цього матеріалу потребує вдосконалення та нових розробок.
Структура методики викладу нового навчального матеріалу:
Організація сприйняття нового матеріалу школярами передбачає не лише повідомлення теми уроку, а й розкриття логіки та завдань цієї теми, взаємозв’язку її окремих питань, значення питання, що вивчається, в науковій та практичній діяльності людини.
Використання прийомів доведення при поясненні нового матеріалу. Характер фізики як науки вимагає, щоб головним методом монологічного викладу матеріалу було доказове пояснення та обґрунтування пізнавальних задач, що забезпечує більш глибоке засвоєння учнями навчального матеріалу. Це означає, що новий матеріал слід виводити або з досліду, або теоретично, використовуючи при цьому загально прийняті прийоми доведення.
Прийоми доведення при поясненні навчального матеріалу
Прийоми пояснення |
Основа прийому |
Алгоритм |
Де використовується |
Індукція |
Ґрунтуються на логічних висновках |
Проводять дослідження кілька разів, при цьому фіксуються результати кожного досліду. Аналіз отриманих результатів, виділення характерних істотних властивостей. Запис загальної формули. |
Пояснення експериментальних залежностей між величинами. Встановлення істотних властивостей об’єктів, що вивчаються. Встановлення умов виникнення фізичних явищ |
Дедукція |
Будують модель явища. Виокремлюють істотні риси цього явища. Проводять теоретичний аналіз моделі з метою встановлення зв’язків між її окремими властивостями. На основі теоретичного аналізу роблять висновки. Перевірка отриманого висновку. |
Пояснення та обґрунтування фізичних законів, за допомогою сукупності фізичних принципів або фізичної теорії. | |
Аналогія |
Аналіз вивчає мого об’єкту. Виявлення подібності цього об’єкту з раніше вивченим. Перенесення вже відомих властивостей раніше вивченого об’єкту на досліджуваний об’єкт. Експериментальна перевірка отриманого висновку. |
Побудова гіпотез, моделювання фізичних явищ. Пояснення важких понять та закономірностей. | |
Інформаційно-ілюстрований виклад |
Без логічного висновку |
Той чи інший факт повідомляється учням без виводу. Проведення досліду, що його ілюструє |
Виклад фундаментальних фізичних принципів, які не можна вивести з окремих дослідів або положень певної теорії, але їх можна проілюструвати окремими випадками. |
Пояснення на основі принципу симетрії |
Прийоми специфічні для фізики |
Принцип симетрії: якщо в причині явища спостерігається деяка симетрія, то та ж симетрія буде притаманна наслідкам. | |
Використання теорії розмірностей |
В будь-якому рівнянні найменування одиниць величин, що знаходяться у правій та лівій частинах, повинні співпадати. |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота в комп’ютерній мережі"
Особливості використання комп'ютера під час вивчення теми "Рід, родина, рідня" на прикладі курсу "Навколишній світ" у початковій школі
Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай
Історія досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу
Шляхи та проблеми розвитку творчого мислення