Сторінка
3
Контроль за виконанням самостійної роботи студентів
Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. Існує багато форм та методів контролю за ходом виконання самостійної роботи студентів. Одною із діючих форм контролю за ходом та виконанням самостійної роботи студентів є перевірка їх знань на практичних та семінарських заняттях. Перевірку самостійної роботи рекомендується проводити такими методами:
1. Індивідуальне опитування студентів.
2. Фронтальне опитування по вузловим питанням з показом студентам деяких виконаних робіт (конспекти, схеми, таблиці, тести, реферати).
3. Програмний контроль:
тести – усне опитування;
тестування з допомогою комп’ютера.
4. Обговорення доповідей, рефератів, повідомлення, інформування.
5. Рецензування (усне) відповідей студентами при індивідуальному опитуванні (метод взаємного контролю).
6. Вибірковий метод контролю (перевірка конспектів).
7. Рішення задач, ситуації.
8. Проведення контрольних робіт.
9. Виконання графічних робіт, курсових та дипломних проектів.
Методичні вказівки на допомогу студентам
Самостійна робота – основа навчальної діяльності студента. Вона є обов’язковою умовою свідомого засвоєння знань.
У залежності від спеціальності, особливостей організації діяльності студентів, їм доводиться займатися різноманітними видами самостійної робіт. Деякі з них (робота з підручниками, посібниками, першоджерелами, періодичними виданнями, довідниками тощо) є загальними.
Організація роботи студентів у залежності від виду самостійної діяльності також має свої особливості. Вона залежить від характеру діяльності самого студента, від предмета, який вивчається, джерел, над якими він працює, тому неможливо встановити єдину методику занять, яка підходить за будь-яких обставин. Завдання цих вказівок – дати деякі відомості про організацію і проведення самостійної роботи (зокрема роботи з книжкою), які допоможуть студентам набути необхідні уміння і навички самостійної діяльності.
Роль чіткої організації роботи студентів
Розумова праця – основний вид діяльності студента, тому правильна організація розумової праці, дотримання певних гігієнічних вимог в процесі її проведення відіграє вирішальну роль у підвищенні її ефективності.
Насамперед, розумова праця, як кожна інша, повинна бути підпорядкована певному режиму. Значення режиму особливо велике у самостійній роботі. Режим має передбачати всі види робіт, установлювати їх раціональну послідовність, внаслідок чого підвищується продуктивність праці.
По-друге, розумова праця повинна бути активною, тобто працювати необхідно з напруженням, перемагати труднощі, які виникають.
У той же час не треба перевтомлюватися, цьому допомагає чергування праці і відпочинку. Перевагу краще надавати активному відпочинку. Щоб переборювати перевтому, необхідно також дотримуватись певного режиму сну. Тривалість його повинна дорівнювати не менше 7-8 годин на добу. Сон має бути безперервним, необхідно дотримуватись гігієнічних вимог.
Підвищенню ефективності розумової праці сприяє рівномірність її виконання. Звідси вимоги щодо підготовки до екзаменів, заліків з самого початку занять. Вивчений матеріал треба закріплювати відразу, пам’ятаючи про закономірність забування – темп забування зменшується з часом.
Продуктивності розумової праці сприяє правильна організація робочого місця, освітлення, тиша, наявність необхідних приладів. Джерело світла має бути зліва. Не рекомендується читати лежачи – це не лише шкідливо для зору, але і послаблює мускулатуру і змінює кровообіг, знижує розумову активність.
За столом треба сидіти прямо, не спираючись на нього грудьми. Для нормалізації кровообігу і дихання слід періодично енергійно розправляти спину, витягувати ноги, відводити назад голову, випрямляти плечі.
Через кожні 1-1,5 годин слід робити перерву на 5-10 хвилин, використовуючи її для фізичних вправ, прогулянок, провітрювання приміщення, температура якого повинна бути 16-18 градусів.
Важливою умовою підвищення культури розумової праці є її чітке планування.
План мобілізує працюючого, сприяє раціональному розподілу часу. "Хто не знає, в яку гавань він пливе, для того немає попутного вітру" (Сенека).
Особливо важливі перші дні семестру, коли студент повинен включатись в роботу, встановити рівномірний ритм на весь семестр. Перший час для установлення такого ритму потрібно буде напружити волю, потім, коли людина втягнеться в роботу, напруга знижується, виникає звичка.
Однією з основних вимог ефективності розумової праці є виховання у студентів потреби відповідального відношення до праці. Треба перебороти побоювання розумової праці. Праця повинна приносити радість. При цьому все ж таки треба справедливо оцінювати свої здібності – не переоцінити їх, але й вірити в свої сили.
Для успішного засвоєння програми студентам необхідно кожного дня, крім вихідних, працювати в середньому по 4-5 годин. Працювати слід над одним-двома предметами в день, бо при більшій кількості їх багато часу іде на переключення.
Однією з найважливіших вимог до організації самостійної роботи студентів є вимога тісного зв’язку самостійної роботи з загальним ходом навчального процесу – лекціями, семінарами, лабораторними і практичними заняттями та іншими методами навчання. Лекція – провідний метод навчання у вищій школі, в якій, як правило, з’ясовуються основні поняття дисциплін, які вивчаються, розкриваються найважливіші і принципові теоретичні проблеми, рекомендується література і вказуються способи її опрацювання.
Семінарські, практичні та інші заняття органічно зв’язані з самостійною роботою студентів, будучи такою її організаційною формою, яка сприяє закріпленню і поглибленню результатів.
Матеріали для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін
Матеріали для самостійної практичної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія та інженерна графіка"
Тема: Взаємний перетин поверхонь геометричних тіл.
Мета: Закріпити знання з проекцювання геометричних тіл, придбати навички у побудові ліній перетину геометричних тіл.
Більшість деталей машин являють собою конструкції геометричних тіл, що перетинаються. Загальна лінія тіл, що перетинаються, називається лінією перетину. Побудова ліній перетину поверхонь під час креслень трубопроводів, вентиляційних пристроїв, кожухів машин потребує точності. Метод побудови ліній перетину поверхонь лежить у проведенні допоміжних секучих площин і знаходженні окремих точок ліній перетину даних поверхонь в цих площинах.
Побудову ліній перетину поверхонь тіл починають з находження очевидних точок. Такими точками являються точки А і Б. Потім встановлюють характерні точки, розташовані, наприклад, на очеркових утворюючих поверхонь оберту на крайніх ребрах, що відділяють видиму частину лінії перетину від невидимої. Всі інші точки ліній перетину називаються проміжними (наприклад, В, С, Д). Звичайно їх встановлюють за допомогою допоміжних секучих площин.