Сторінка
8
Складність дослідження цієї проблеми обумовлюється тим, що причинами неуспішності водночас постають як педагогічні фактори, так і особливості психічного розвитку, і саме тому проблема має вивчатися шляхом комплексного аналізу, визначення адекватних умов навчання дидактично занедбаних учнів.
Часто неуспішність обумовлена недосконалістю педагогічного процесу: програмні вимоги не дають змоги вчителеві довгий період спинятися на тому чи іншому, важкому для учнів матеріалі У деяких школах не завжди регулюється та контролюється загальний обсяг домашніх завдань, виконання яких потребує не лише наявності певних здібностей, а й ретельнішої працездатності.
Відсутність спокійних і позитивних взаємин у сім’ї, несприятливі умови навчання, негативно впливають на весь процес розвитку особистості, її навчальну діяльність і поведінку. На жаль, часто трапляються випадки антигуманного поводження батьків із своїми дітьми через негативні оцінки, невдачі в школі. Це породжує у дитини страх покарання, загальмовує її розумову діяльність і сприяє негативному ставленню до навчання.
Головне завдання вчителя - запобігти неуспішності.
Різке погіршення успішності дітей викликане, насамперед, розходженнями між їх потенційними можливостями та вимогами, що до них ставляться, проте слід зазначити, що іноді вимоги бувають надто легкими і тому не активізують пізнавальну діяльність таких школярів.
Коли вони без особливих труднощів виконували завдання у початкових класах, їх хвалили, в них сформувалася підвищена самооцінка. У підсумку, учні не звикли долати труднощів, легкі завдання не стимулювали їх пізнавальної активності. У середніх класах, де трудність засвоєння навчального матеріалу зросла, школярі, як і раніше продовжували працювати недостатньо, а тому не досягали успіхів у навчанні.
Це викликало в них спочатку негативне ставлення до вчителя, а згодом і до всієї навчальної діяльності. Замість того, щоб працювати самостійно та долати труднощі в навчанні, вони трудилися все менше і менше. Розрив між знаннями та вимогами до них все зростав, зростало також і негативне ставлення до школи та навчання.
Таким чином, діти не реалізували своїх можливостей. Власне, для подолання вказаних недоліків необхідно враховувати потенційні можливості учнів і давати їм адекватні завдання.
Розкриваючи сутність і особливості причин занедбаності молодших школярів, слід зазначити, що в основі неуспішності лежить не одна причина, а декілька, і що характерно - всі вони взаємопов’язані та діють у комплексі.
Буває і так, що на первинну причину неуспішності нашаровуються нові, вторинні причини, і як наслідок це призводить до тривалого відставання у навчанні.
Причини педагогічної занедбаності є різноманітними за своїм характером, по-різному впливають на процес навчання й самі школярі не однаково реагують на свою неуспішність.
Виділяють три групи причин педагогічної занедбаності.
Перша група:
низький педагогічний і культурний рівень батьків;
неблагополучна сім’я;
відсутність чіткої організації життя та діяльності дитини в сім’ї;
порушення єдності вимог до дитини, їх послідовності;
негативне ставлення до дитини, приниження її гідності, фізичне покарання, надмірна опіка.
Друга група:
незнання педагогами особистості дитини, умов виховання у сім’ї;
недостатня робота щодо психолого-педагогічної підготовки батьків дошкільників (молодших школярів);
низька індивідуальна робота щодо усунення відхилень у поведінці, етичному вихованні та розвитку дітей;
недосконалість навчально-виховного процесу;
педагогічна некомпетентність вчителя.
Третя група:
вади в загальному розвитку дитини;
генотип;
стан здоров’я;
психоемоційний стан;
внутрішня позиція;
рівень активності при взаємодії із навколишнім середовищем.
Так як явище педагогічної занедбаності взаємопов’язане з неуспішністю, розглянемо класифікацію причин неуспішності.
Так, наприклад, А. Гельмонт своїм завданням вбачав співвіднесення причини неуспішності з її категоріями. Ним виділені причини трьох категорій неуспішності: глибокого і загального відставання (І категорія), часткової, але стійкої неуспішності (ІІ категорія), епізодичної неуспішності (ІІІ категорія).
Зазначимо причини першої категорії:
низький рівень попередньої підготовки учня до навчальної діяльності;
вади фізичного розвитку;
недоліки виховання;
слабкий розумовий розвиток.
Для другої категорії притаманними є такі причини:
недопрацювання вчителем у попередніх класах щодо формування у школярів адекватних способів організації навчальної діяльності;
недостатній пізнавальний інтерес учня до предмету, що вивчається;
слабка воля до подолання труднощів.
Причини третьої категорії:
недоліки в методиці викладання навчального предмету;
формалізм у засвоєнні нових знань;
слабкий поточний контроль;
невміння зосередитись на об’єкті, предметі, що вивчається;
нерегулярне виконання домашніх завдань.
Ближче до всіх до вирішення завдань опису системи причинно-наслідкових зв’язків неуспішності, що відповідає теоретичним вимогам, підійшов Ю. Бабанський.
До внутрішніх причин неуспішності він виділив:
дефекти здоров’я дітей, їх розвитку;
недостатній об’єм знань, умінь і навичок.
Зовнішніми причинами неуспішності є:
недоліки дидактичних і виховних дій;
причини організаційно-педагогічного характеру (організація педагогічного процесу в школі, матеріальна база);
недоліки навчальних планів, програм.
Також Ю. Бабанський виділяє умови, якими слід керуватися в організації навчання:
І. Умови внутрішнього плану:
особливості психологічного розвитку школяра;
рівень сформованості навичок організації навчальної діяльності.
ІІ. Умови зовнішнього плану:
побутові умови;
особливості виховання у сім’ї;
особливості навчання і виховання у школі.
Спроби згрупувати причини неуспішності представлені автором П. Борисовим. Він розглядає три групи причин:
а) загально-педагогічні:
недотримання принципів і правил дидактики в організації процесу навчання;
недооцінка ролі позакласної та позашкільної роботи з дітьми.
б) психофізіологічні:
порушення нормального фізичного розвитку дітей;
порушення інтелектуального розвитку дітей.
в) соціально-економічні:
матеріальна база школи;
низький рівень дошкільного виховання дітей;
культурний рівень батьків;
компетентність вчителів.
Таким чином, класифікація причин педагогічної занедбаності (неуспішності) має за мету показати не лише різні підходи до її побудови, але й зазначити головне і спільне, що є притаманне вище зазначеному явищу.
Зокрема, педагогічна занедбаність може також розглядатися через певні форми, які відображають ступінь і характер занедбаності.
Перша форма - несформованість елементів і навичок навчальної діяльності. Причиною цього є індивідуальні особливості інтелектуального розвитку, недоліки в розвитку пам’яті, неуважність, невпевненість, занижена самооцінка.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Діяльнісна теорія навчання
Формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів
Оптимізація міжпредметних зв'язків, як умова підвищення ефективності процесу загальнотехнічної підготовки
Формування іміджу дошкільного навчального закладу
Музика як засіб естетичного виховання дитини