Сторінка
4

Педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньошкільного контролю

На рiзних етапах уроку контроль має свої особливостi. Так, пiд час перевiрки виконання домашнiх завдань учитель не задовольняється фрагментними вiдповiдями, вимагає вiд учнiв розгорнутого i переконливого викладу, а в процесi перевiрки щойно поясненого нового матерiалу пiдхоплює навiть неповну або частково правильну вiдповiдь, схвально оцiнює бiльш-менш логiчиий хiд думок учнiв, доповнюює, виправляє їх формулювання.

Спостереження показують, що в шкiльнiй практицi пiд час усного опитування або фронтальної бесiди далеко не кожний вчитель може правильно сформулювати запитання. Шкiльною практикою виробленi такi загальнi вимоги до формулювання запитань:

· запитання мають бути короткими i конкретними, зрозумiлими для учнiв. Наприклад: якi фiзичнi. властивостi соляноi кислоти? якi особливостi клiмату Європи?

Не доцiльно формулювати складні запитання, якi складаються з декiлькох запитань. Вони важко сприймаються учнями, їх важко утримати в пам’ятi, що породжує недолiки у вiдповiдi; слiд уникати альтернативних запитань, на якi можна вiдповiсти „так” або «нi». Наприклад: чи впадає Пiвнiчна Двiна в Бiле море?

· запитання вчитель ставить до всього класу, пiсля чого надає час для продумування вiдповiдi i викликає одного учня для вiдповiдi. Замiсть запитання можна назвати тему, яку має розкрити учень.

· Пiд час опитування не рекомендується перебивати учня, дати йому можливiсть розкрити тему i вiдповiсти на запитання, пiсля чого запропонувати класу внести поправки i доповнення. Зупинити учня можна тiльки у виняткових випадках, коли вiн вiдповiдає явно не по темi або помилково.

Учнi бiльш систематично й акуратно виконують домашнi завдання, якщо вони знають, що їхня робота не залишиться без перевiрки й оцiнки. Але чи може вчитель щодня перевiрити всiх учнiв? Усна перевірка наближається до цього, якщо кожен учень весь час сподiвається виклику для розгорнутої вiдповiдi чи для того, щоб виправити, доповнити вiдповiдь iншого. Перевiрка успiшностi всiх учнiв досягається також письмовими вiдповiдями на кiлька запитань або вправами за змiстом вивченого матерiалу, розрахованими на 10 хвилин. Такi роботи проводяться вчителем на початку або наприкiнцi уроку.

Останнiм часом в школах з успiхом почали використовуватись зошити з друкованою основою. Вони є важливим засобом для самостiйної роботи учнiв на уроках i дома. Окремi завдання можуть використовуватись для контрольних письмових робiт, досвiдченi вчителi для письмових робiт готують карточки з завданнями, роздають їх учням. Великої уваги i старанностi вимагає вiд учителя перевiрка письмових праць учнiв (домашнiх i класних). Працi учнiв молодших класiв здебiльшого невеликi за розмiром, i , як правило, їх слiд перевiряти щоденно i повнiстю. Що ж до середнiх i старших класiв, то перевiряються всi працi слабкiших учнiв, решта вибiрково, але так, щоб протягом навчальної чвертi були перевiренi працi кожного учня не менше 3—4 разiв.

У старших класах поточний контроль здiйснюється в порiвняно обмежених масштабах i головним чином з метою пiдготовки до засвоєння нового матерiалу, докладно i ґрунтовною успiшнiсть учнiв середнiх i старших класiв може перевiрятися на спецiальних уроках контролю i корекцii, якi проводяться по закiнченнi вивчення тем i роздiлiв навчальної програми.

Iнодi в школах проводиться так зване ущiльнене (комбiноване) опитування. Суть його полягає в тому, що вчитель викликає для перевiрки одночасно кiлькох учнiв, iз яких один-два бiля класної дошки, а iншi на своїх мiсцях (часом їх садять на переднiх партах) виконують за iндивiдуальними картками письмовi чи практичнi завдання контрольного характеру. Поки викликанi учнi готують вiдповiдi, вчитель проводить опитування з рештою класу. Через 5 — 10 хвилин кожний з тих учнiв, яким були данi контрольнi завдання, вiдповiдає, решта слухають. Опитанi учнi одержують оцiнки.

Позитивною стороною ущiльненого опитування є те, що воно дає змогу перевiрити бiльшу, нiж звичайно, кiлькiсть учнiв. Негативне в цьому— порушення фронтальної роботи і логiчностi в побудовi уроку, виключення частини учнiв з загального пепедагогiчним процесом. Тому ущiльнене опитування не слiд унiверсалiзувати. Його доцiльно використовувати лише зрiдка, здебiльшого пiд кiцець чвертi, i переважно для того, щоб спецiально перевiрити учнів, пiдготовка яких викликає певнi сумнiви.

У рядi шкiл застосовується програмована перевiрка з допомогою машин-екзаменаторiв і автоматизованих класiв. Оцiнки учням ставляться безпосередньо пiсля перевiрки або в кiнцi уроку. В багатьох школах набув широкого застосування саме останнiй прийом: учитель ставить усiм учням, якi протягом уроку вiдповiдали на тi чи iншi запитання, так званий поурочний (сумарний) бал. Система поурочної оцiнки сприяє активiзацiї роботи класу вiд початку й до кiнця уроку i дає можливiсть оцiнити знання значної кiлькостi учнiв. Звичайно, поурочнi оцiнки це повиннi бути випадковими i необґрунтованими.

Найретельнiша поточна перевiрка успiшностi не може з достатньою повнотою, чiткістю і точнiстю виявити кiлькiсний та якiсний рiвень засвоєння учнями навчального матерiалу в органiчнiй єдностi i послiдовностi. Тому потрiбна ще й планомiрно здiйснювана цiлiсна, узагальнююча перевiрка, яка вiдображає наслiдки вивчення окремих тем, роздiлiв, закiнчених частин кожного предмета. Спецiальний перiодичний контроль якраз і створює умови для встановлення того, якою мірою учнi опанували програми, системою знань, навичок i умiнь з кожної теми в цiлому. Перiодичний контроль сприяє систематизації й узагальненню знань, зосереджує увагу учнiв на головному, iстотному, на вузлових, ключових моментах вивченого матерiалу.

Перiодичний облiк охоплює всiх учнiв. Це досягається як спецiально органiзованим усним опитуванням (iндивiдуальним та фронтальним), так i проведенням рiзних письмових, графiчних, практичних робiт, контрольних диктантiв, описiв, стислих переказiв, виконанням вправ, розв’язуванням задач i т. д. Для виявлення знань з історії, лiтератури, географiї, природознавства та ряду iнших предметiв використовуються, зокрема, письмовi вiдповiдi на запитання.

Письмовi контрольнi роботи з одного й того ж предмета виконуються в одному зошитi. Помилки у цих роботах виправляються в класi, пiд керiвництвом учителя. Зошити з контрольними роботами додому не видаються, вони зберiгаються в школi протягом усього навчального року i служать матеріалом для ходу навчання кожного учня та одним iз документiв, що характеризують роботу класу з даного предмета.

Нерiдко в школi використовують тестову перевірку знань. Суть й полягає в тому, що учням даються спецiально складенi, однаковi для всiх письмовi за для перевiрки. Фактично це своєрiдна форма письмового опитування. Результати тестового облiку легко пiддаються кiлькiснiй математичнiй обробцi i створюють певнi умови для подолання суб’єктивiзму в оцiнках та для об’єктивного порiвняння успiшностi учнiв паралельних класiв.

Однак, тести не можуть стати основним i вирiшальним способом облiку успiшностi. Результати тестової перевiрки не характеризують достатньою мiрою умiння учнiв мислити, аналiзувати i синтезувати факти i явища, розкривати причинно-наслiдковi зв’язки, логiчно і в розгорнутому планi викладати свої думки, лiтературно правильно оформляти їх, цiлком свiдомо i самостiйно застосовувати їх в практицi. Тестовi контрольнi роботи можуть застосовуватися тiльки в строго обмежених масштабах i лише в поєднаннi з iншими, всебiчно перевiреними практикою методами i прийомами облiку.