Сторінка
3

Шляхи зміцнення фінансового стану сільськогосподарських підприємств

У практиці господарського суду виникають труднощі, пов’язані з розглядом справ, що виникають з податкових відносин.

Так, Вищим господарським судом України розглянута справа за позовом Спільного сільськогосподарського підприємства “Н” до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Миколаєві.

Рішенням господарського суду Миколаївської області позовні вимоги Спільного сільськогосподарського підприємства “Н” про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Миколаєві задоволені.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду було скасовано рішення господарського суду Миколаївської області і припинено провадження у справі, з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Постанова апеляційного суду мотивована вимогами статті 12 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої не передбачено оскарження до господарського суду рішення контролю­ючого органу, прийнятого в адміністративному порядку за результатами розгляду скарги, оскільки таке рішення не є актом, на підставі якого у позивача виникли будь-які правові наслідки та прийняття якого призвело до порушення чи обмеження прав платника податку.

Позивач оскаржив постанову Одеського апеляційного господарського суду.

Вищий господарський суд України задовольнив вимоги позивача, посилаючись на те, що Одеським апеляційним господарським судом були допущені порушення норм мате­ріального права. Суд встановив, що дійсно цими судами не були взяті до уваги припи­си підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якими передбачена процедура адміністративного оскарження рішень податкових органів.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду було скасовано і справу передано на новий розгляд.

Оскарження рішень державної податкової служби є однією з найважливіших у подат­ковому законодавстві нормою, яка на сьогодні застосовується досить часто і є ефективним меха­ніз­мом для вирішення податкових суперечок та недопущення погіршення економіч­ного стану сільськогосподарських підприємств.

В аграрному секторі, де основним засобом виробництва є земля, стимулюючу функцію можна реалізувати значно ширше і повніше, тому держава повинна продовжувати вдоско­налення податкових відносин у цьому секторі економіки за такими напрямами:

1) перетворення фіксованого сільськогосподарського податку в основний і стабільний податок на тривалу перспективу;

2) закріплення фіксованого сільськогосподарського податку як окремого виду подат­ку в Податковому кодексі;

3) збереження і розширення інноваційно-інвестиційної спрямованості пільгового режи­му податкової системи в аграрному секторі економіки України;

4) спрощення, уніфікація та інтегрування податкового і бухгалтерського обліку та звіт­но­сті, скорочення витрат на їх ведення та забезпечення прозорості податкових відно­син;

5) розширення застосування таких норм Закону України “Про порядок погашення зобо­в’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, як конфлікт інтересів та застосування податкового компромісу;

6) забезпечення юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств з метою надання консультацій з податкового законодавства, ознайомлення з практикою вирі­шення спорів, що виникають з податкових відносин і запобігання порушення податко­вого законодавства.

Таким чином, проблеми зміцнення фінансового стану сільськогосподарських підпри­ємств можуть бути вирішені тільки за сприяння та підтримки держави. Це стосується насамперед створення ефективної системи оподаткування та приведення її у відповідність з рівнем ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.

Література:

1. Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: міфи й істина // Урядовий кур’єр. – № 172. – 16 вересня 2003 р. – С. 7–8.

2. Аграрне право України: Підручник / За ред. професора В. З. Янчука. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 4.

3. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 11. – Ст. 52.

4. Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяль­ності в аграр­но­му секторі економіки України: Закон України // Урядовий кур’єр. – № 134. – 23 липня 2003 р. – С. 10.

5. Про державну податкову службу в Україні: Закон України (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 84.

6. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санк­цій органами державної податкової служби: наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110.

7. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – № 1992. – № 6. – Ст. 56.

8. Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 12 травня 1995 р. № 02-5/451 “Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів“ // Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України. – К., 1998. – С. 67.

9. Жукова О.В. Порядок адміністративного оскарження рішень ДПІ // Адвокат. –2002. –№ 2–3. –С. 101.

10. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та дер­жав­ними цільовими фондами: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.

11. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби: наказ Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001р. № 82.