Сторінка
8
• принцип диференційованої оцінки успішності навчання;
• принцип однаковості вимог викладачів до студентів;
• принцип об'єктивності.
Розглянемо структуру системи контролю знань з точки зору системного підходу.
З урахуванням функціонального призначення системи контролю знань виділяємо наступні підсистеми:
1. Тестову підсистему, до складу якої входять: база тестів і тестових завдань; блок перевірки ефективності тестів; блок аналізу показників ефективності тестів і корекції тестових завдань; редактор тестів.
2. Підсистему організації контролю знань, до складу якої входять: блок організації тестування; база результатів тестування.
У розробленій системі контролю знань процес тестування може бути ініційований:
• викладачем при підсумковій чи поточній перевірці знань зі збереженням результатів у базі даних. Після збереження в базі даних результати тестування за вимогою викладача передаються йому у вигляді звіту, який використовується для аналізу успішності учны чи виставляння підсумкової оцінки;
• учнем, що бажає перевірити свої знання з предмету в цілому чи з обраної теми без збереження результатів тестування. Студент проходить тестування для самоконтролю та одержує інформацію про прогалини у своїх знаннях при вивченні тієї чи іншої теми або предмета в цілому. При цьому тестування є частиною процесу самонавчання.
Зазначимо, що у комп'ютеризованій системі навчання усі види контролю важливі і пов'язані між собою цілями навчання. При цьому кожен вид контролю має свої особливості та вирішує свої задачі.
Схематично роботу системи контролю знань можна представити в наступному вигляді:
1. Розробка тестових завдань – формування тесту – перевірка тесту на ефективність - поповнення бази активних тестів чи видача рекомендацій з модифікації тесту.
Як тільки тест поповнив базу активних тестів, він може бути використаний для контролю знань.
2. Ініціалізація тестування - динамічне формування тесту – тестування – аналіз показників ефективності тестів - видача результатів тестування.
При ініціалізації тестування виконуються наступні дії:
• вибирається область тестування;
• вибирається тест із бази активних тестів або динамічно формується;
• установлюються параметри тестування.
Програмна реалізація підсистеми контролю знань комп'ютеризованої системи навчання здійснена за технологією клієнт-сервер. Програмний продукт зосереджується лише на одному комп’ютері локальної чи глобальної комп’ютерної мережі (сервері), а доступ будь-якого користувача (студент, викладач, гість, адміністратор та ін.) здійснюється за допомогою довільного браузера (наприклад, Internet Explorer, який є на всіх комп’ютерах з операційною системою Windows) з будь-якого комп’ютера, що знаходиться в мережі з сервером. Для програмного продукту не існує обмежень стосовно використання операційних систем, він може працювати на комп’ютерах під управлінням будь-яких операційних систем наприклад Windows чи Linux. Для забезпечення його роботи потрібен будь-який Web-сервер із встановленим інтерпретатором PHP (перевагу надаємо серверу Apache, оскільки він є безкоштовним та підтримує різні платформи ОС і серверу баз даних MySQL, якому також притаманні властивості вільного розповсюдження та підтримки різних операційних систем.
Тестування має переваги і недоліки. Як інструментальний засіб, доцільно використовувати систему комп'ютерного тестування, що задовольняє такі вимоги, як:
• простота підготовки тестових завдань (завдання можуть створюватися викладачами, які мінімально обізнані з комп'ютером);
• широкий діапазон застосування (можливість використання для підготовки тестів з широкого спектра дисциплін);
• зручна система управління базами тестових завдань (видалення, додавання завдань);
• наявність систем збору й обробки статистичної інформації з результатів тестування (для тих, кого тестують, і для тестових завдань);
• легкість організації оперативного контролю знань у навчальному процесі;
• компактність (система тестування з кількістю тестових завдань у кілька сотень повинна вміститися на одну дискету максимум);
• низькі системні вимоги (досить Windows 95/98/NT).
При повноцінному та збалансованому використанні комп’ютерного тестування можливе значне підвищення якості навчального процесу.
Обов'язковим компонентом навчально-виховного процесу у школі є контроль знань, умінь і навичок, тобто перевірка його результативності. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів - органічна складова навчального процесу.
Контрольно-оцінна діяльність передбачає контроль, оцінювання, облік навчальних досягнень учнів, корекцію навчального процесу та прогнозування подальших здобутків кожного учня. У практиці роботи сучасної загальноосвітньої школи використовується попередній, поточний, періодичний (тематичний) та підсумковий контроль навчальних досягнень учнів із біології.
Контроль знань, умінь і навичок учнів має бути систематичним, об'єктивним, гласним, умотивованим, ураховувати індивідуально-типологічні особливості учнів. Вдосконалення форм і методів контролю передбачає використання індивідуального підходу та використання інформаційних технологій оцінюванні знань учнів.