Сторінка
6
Контроль навчальних досягнень учнів має бути всебічним, тобто вчителю слід брати до уваги не лише обсяг засвоєння знань, а й ступінь їх розуміння, усвідомленість, систему в знаннях, їхні міцність і дієвість.
Контроль знань учнів має бути об'єктивним. Під час контрольно-оцінного акту вчитель не повинен виявляти свої симпатії або антипатії. Щодо всіх учнів він має керуватись єдиними критеріями оцінювання їхніх навчальних досягнень.
Вибираючи методи контролю, вчитель повинен ураховувати принципи індивідуалізації та диференціації навчання. Оцінювати слід кожного учня, зокрема його особисті успіхи й невдачі. Водночас знання, вміння й навички необхідно оцінювати строго диференційовано, що вможливлює 12-бальна система. При цьому доцільно забезпечити гласність і вмотивованість виставлених оцінок.
Визначення рівня навчальних досягнень учнів важливе з погляду формування їхніх компетенцій - сукупності складних умінь і якостей особистості, що базуються на засвоєних знаннях, сформованих уміннях і навичках.
Учені-педагоги виокремлюють такі види компетенцій:
• комунікативні - передбачають опанування усного й писемного спілкування, оволодіння рідною та іноземними мовами;
• інформаційні - забезпечуються володінням інформаційними технологіями, вміннями здобувати, аналізувати й використовувати різноманітну інформацію;
• креативні - реалізується в прагненні до творчої діяльності;
• соціальні - пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у суспільному житті;
• загальнокультурні - виявляються в повазі до національної культури та культури інших націй, народів.
Компетенції є результатом навчальної діяльності школярів і формуються на основі засвоєння змісту освіти, рівень якого визначається оцінюванням.
У процесі навчання формуються певні види пізнавальної діяльності, й оцінка знань можлива за ступенем досягнення певного їхнього рівня. Виокремлюють чотири рівні навчальної діяльності:
I - ознайомлення - учень оволодіває вміннями пізнавати, розрізняти об'єкти живої природи, не проникаючи в їхню сутність;
II - відтворення (репродукції) - учень може відтворити текст підручника або повторити сказане вчителем; репродукція інформації відбувається без глибокого розуміння їхньої сутності, а з опорою в основному на пам'ять;
III - умінь - учень застосовує засвоєну інформацію для розв'язання навчальних завдань за раніше засвоєним зразком (наприклад, морфобіологічний опис рослин, розв'язання генетичних задач, вправ із молекулярної біології);
IV - перенесення знань (трансформації) - учень застосовує знання в новій, нестандартній ситуації, для виконання творчих навчально-дослідницьких завдань.
Навченість - рівень оволодіння учнями емпіричними й теоретичними знаннями (науковими фактами, поняттями, закономірностями), а також уміннями й навичками.
Рівні навченості:
1) розрізнення - учень розрізняє терміни, назви, живі організми, явища живої природи тощо;
2) запам'ятовування (механічне засвоєння) - учень може відтворити запам’ятовані правила, означення понять, завчити формули, ознаки явищ;
3) розуміння й відтворення - оперуючи термінами, назвами, символьними позначеннями, учень відтворює основні поняття, закони й взаємозв'язки між ними (виявлення суті, пояснення, доведення, умовивід, оцінювання);
4) елементарні вміння й навички - учень уміє застосовувати алгоритм під час розв'язування стандартних програмних завдань, елементарні вміння;
5) перенесення - учень уміє самостійно будувати ланцюг міркувань і доведень (нестандартні завдання, для розв'язування яких самостійно створюються алгоритми).
Найнижчий показник рівня навченості - розрізнення: учень, який досяг його, навчений лише на 4 %, що за 12-бальною системою відповідає 1-2 балам.
Рівню запам'ятовування (відтворення іноді неусвідомленого) відповідає 16 % - 3-4 бали.
Школяр, який досяг рівня розуміння й відтворення (розуміє суть), навчений на 36 %, що відповідає 5-6 балам.
Елементарні вміння й навички - показник досить високого рівня навченості (67 %) - 7-9 балам.
Перенесення - найвищий (творчий) показник навченості учня (до 100 %), що відповідає 10-12 балам.
12-Бальна система оцінювання навчальних досягнень побудована за принципом урахування особистих досягнень учня, рівня сформованості його компетенції - загальної здатності, яка базується на знаннях, здобутих завдяки навчанню.
Для характеристики рівнів навчальних досягнень учнів із біології Міністерство освіти і науки України рекомендує критерії, наведені в табл. 2.1
Таблиця 2.1 - Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із біології
Рівень навчальних досягнень |
Бал |
Критерії | ||||
Початковий |
1 |
Учень за допомогою вчителя може розпізнати й назвати окремі біологічні об'єкти; стикається з непереборними труднощами під час виконання лабораторних, практичних та інших робіт | ||||
2 |
Учень за допомогою вчителя або користуючись підручником наводить елементарні приклади й ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією й за допомогою вчителя частково виконує лабораторні й практичні роботи без оформлення | |||||
3 |
Учень за допомогою вчителя або підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об'єкти; за інструкцією й за допомогою вчителя виконує лабораторні й практичні роботи з частковим оформленням їх, але без висновків | |||||
Середній |
4 |
Учень за допомогою вчителя або підручника дає означення окремих біологічних понять, неповно характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією та за допомогою вчителя виконує лабораторні й практичні роботи з неповним оформленням їх | ||||
5 |
Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, за допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал, характеризує ознаки біологічних об’єктів; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя. Оформляє їх без висновків | |||||
6 |
Учень самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів, наводить прості приклади; за допомогою вчителя розв’язує нескладні біологічні вправи; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи | |||||
Достатній |
7 |
Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять, розв’язує прості біологічні вправи й задачі; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки | ||||
8 |
Учень самостійно відповідає на поставлені запитання, дає порівняльну характеристику явищ і процесів живої природи, розв’язує типові біологічні вправи й задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, але нечітко формулює їх | |||||
9 |
Учень вільно відповідає на поставлені запитання, самостійно розв’язує біологічні вправи й задачі, виправляє помилки, за допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, чітко формулює висновки | |||||
Високий |
10 |
Учень вільно відповідає на складні запитання, самостійно аналізує й розкриває суть біологічних явищ, процесів, узагальнює, систематизує, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи | ||||
11 |
Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал, самостійно аналізує й розкриває закономірності живої природи, оцінює окремі біологічні явища, закони, встановлює та обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; ретельно виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить логічні висновки | |||||
12 |
Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв'язків. Самостійно оцінює та обґрунтовує різноманітні біологічні явища й процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє аналізувати проблему й знаходити шляхи її розв'язання; самостійно користується джерелами інформації; ретельно виконує лабораторні й практичні роботи, робить творчо обґрунтовані висновки, справляється з додатковими завданнями | |||||