Сторінка
2
Структура педагогічної діяльності охоплює п'ять основних видів діяльності: педагогічну, наукову, кваліфікаційну, громадську й нерегламентовану. Звісно, в реальному житті ці види являють собою єдине ціле, тому рівномірність в оволодінні й цілісному поєднанні різних видів діяльності - одна з найважливіших умов продуктивної творчості викладачів. Проте з метою наукового аналізу вони розглядалися автономно.
Педагогічна діяльність включає в себе такі компоненти:
цілеспрямованість - навчання і виховання дітей та молоді, формування у них певних людських якостей;
предмет праці - людська істота з неповторними індивідуальними якостями;
засоби праці - інструментом впливу на предмет праці є особистість педагога, його знання і вміння, культура і мораль.
Педагогічна діяльність - це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльністного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.
Педагогічна діяльність має ті самі характеристики, що й інші види людської діяльності: це цілеспрямованість, вмотивованість та предметність. Н.В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик педагогічною називає продуктивність. В залежності від рівнів продуктивності в педагогічній діяльності виділяють п¢ять рівнів:
Репродуктивний (мінімальний) - педагог вміє передавати іншим те, що знає сам;
Адаптивний (низький, малопродуктивний) - педагог вміє пристосувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;
Локально-моделюючий (середній, середньо продуктивний) - педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто формулювати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);
Системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) - педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;
Системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) - педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.
Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.
Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.
Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виникають у учнів під час цілеспрямованого спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп¢ютерні, графічні та ін. засоби.
Засобами передання є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика (лабораторна, польова) тренінги.
Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках. Під час вирішення учбових задач, контрольних робіт.
Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.
Одним з важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація. В педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що ї в учбовій. У першу чергу, зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади. Так, Г.А. Мюррей виділив основні ознаки потреби у домінування та відповідні їм дії. Ознаками, чи ефектами потребами домінування є бажання:
контролювати своє соціальне оточення;
впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу;
спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів;
схиляти до співробітництва;
переконувати інших у своїй правоті.
Н.А. Адмінов відзначає відповідність цим бажанням певних дій, які за Г.А. Мюрреєм згруповані в такі групи:
схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовувати, керувати, наглядати;
підкоряти, правити, диктувати умови, судити. Встановлювати закони, вводити норми, складати правила поведінки, приймати рішення;
забороняти, обмежувати, протидіяти, відмовляти, карати, позбавляти волі;
очаровувати, покоряти, примушувати прислуховуватися до себе, встановлювати моду.
Мотиваційно-споживацька сфера може бути інтерпретована в термінах цент рації за А.Б. Орловим. На його думку, особистісна цент рація вчителя є "інтегральною та системно-утворюючою" характеристикою діяльності педагога. Характер цент рації визначає стиль, відношення, соціальну перцепцію вчителя. Виділяється 7 основних центрацій, які можуть домінувати у педагогічній діяльності в цілому, чи в окремих, конкретних ситуаціях:
егоїстична (на інтересах свого "Я");
бюрократична (на інтересах адміністрації, керівництва);
конфліктна (на інтересах колег);
авторитетна (на інтересах, запитах батьків учнів);
пізнавальна (на вимогах навчання на виховання);
альтруїстична (на інтересах, потребах учнів);
гуманістична (цент рація вчителя на інтересах (проявах) своєї сутності та сутності інших людей (адміністрації, колег, батьків, учнів).
Найбільш прогресивною є гуманістична цент рація, яка висвітлює підхід гуманістичної психології до особистості в порівнянні з першими, які відтворюють реальність традиційного навчання.
Педагогічна діяльність повинна розглядатися як процес послідовного вирішення різноманітних навчально-виховних і фахових завдань і складатися із системи дій, спрямованих сукупно на реалізацію поставлених завдань, і пов'язаних з різними формами педагогічного процесу. Така діяльність здійснюється в умовах, які постійно змінюються, і конкретних ситуаціях з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей або молодих людей.
Педагогічна діяльність у початковій, середній та вищій школі, як суспільна функція, має здійснюватися викладачами, спеціально підготовленими для цього. На жаль, молоді педагоги, випускники магістратури і аспірантури, часто не усвідомлюють великого виховного значення своїх взаємовідносин з учнями, нерідко діють всупереч педагогічним цілям, знижуючи ефективність навчального процесу в цілому.
Важливою особливістю педагогічної діяльності є її динамічність, зумовлена тим, що об'єкт педагогічної праці, навчання і виховання - учень, студент - постійно змінюється, розвивається. Зміни в його навчальних можливостях, рівні вихованості, стосунків з товаришами і викладачами вимагають від педагога вчасного виявлення цих змін і відповідного реагування на них.
Педагогічна професія поєднує в собі дві спеціальності. Кожен викладач є фахівцем з того предмета, який він викладає, і, крім того, - педагогом-вихователем. Ці дві спеціальності завжди виступають в єдності: навчаючи дітей та молодь своєму предмету, викладач виховує їх, а виховуючи - домагається кращих успіхів у навчання.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Експериментальне дослідження розробленої соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Виховання культури світогляду школярів
Шляхи формування гуманних якостей у молодших школярів у процесі позаурочної діяльності
Основи наукових досліджень
Деякі аспекти інтерактивного навчання