Сторінка
2

Суверенні та субверенні кредитні рейтинги в оцінці ризиків фінансування позичальників

Заслуговує на увагу дослідження факторів, які впливають на визначення рейтингів відповідними агентствами. Серед них фігурують у першу чергу показники внутрішньої та міжнародної статистики. Зарубіжні дослідники Р. Кантор та Ф. Пекер зафіксували високу кореляцію тільки шести макроекономічних показників із суверенними кредитними рейтингами [4]. До них належать: дохід на душу населення, темп зростання ВВП, інфляція, обсяги/динаміка зовнішнього боргу, рівень економічного розвитку, кредитна історія. Ре­гре­сійний аналіз додатково показав, що у дев’яти з десяти випадків на зміну рейтинго­вих оцінок, крім названих шести факторів, також впливали обсяги бюджетного дефіциту та дефіциту балансу поточних операцій.

Відліковується кілька років співробітництва України та вітчизняних корпоративних структур із міжнародними рейтинговими організаціями. Вперше, і досить високий, кредит­ний рейтинг державним запозиченням України був присвоєний агентством „Moody’s” 6 лютого 1998 р. в класифікації В 2. Після погіршення ринкової кон’юнктури у вересні того ж року внаслідок запровадження конверсійних схем реструктуризації боргу по ОВДП мало місце погіршення рейтингу до В 3, а у лютому 1999 р. – до Саа 1. У січні 2002 р. „Moody’s” відновила докризову оцінку платоспроможності державних цінних паперів України на рівні В 2. Паралельно й інші рейтингові агентства надавали анало­гічні послуги. На сьогодні, крім трьох вищезазначених агентств, рейтингову оцінку зобов’язанням України як суверенного позичальника надає і агентство „Rating and Investment Information, Inc”.

Суверенний рейтинг України, наданий провідними рейтинговими агентствами, з 2002 року покращувався чотири рази. Узагальнена картина кредитних рейтингів державних цінних паперів України, за даними Міністерства фінансів, подана в табл. 3.

Запозичення України згідно з даними наведеної таблиці 3 виглядають фактично маржинальними між інвестиційною і спекулятивною градаціями кредитних рейтингів (на­леж­ність до позичальників з „найвищим” спекулятивним рейтингом є більш, ніж віднос­ною). Такий рівень оцінки з боку міжнародних агентств вбачається необґрунтованим, і цьому є відповідні пояснення.

Протягом останніх років Україна має позитивний тренд динаміки державного боргу, обсяг якого скоротився відносно ВВП практично у два рази до 21 %. Успішна реструкту­ризація комерційної та офіційної частини боргу в межах відповідно Лондонського і Па­ризького клубів кредиторів у 2000–2002рр., а також вдалі емісії євробондів у 2003–2004 рр.* засвідчили дієвість інструментарію боргової політики і платоспроможності держави.

Таблиця 3

Кредитний рейтинг державних цінних паперів України

жерело: www. minfin.gov.ua.

Тут і далі зазначені дати присвоєння (підтвердження) рейтингу.[1]

Тому кредитний рейтинг України в класифікаційній групі „В” на сьогодні вбачається замалим. За експертними оцінками, позиція України в частині дотримання критеріїв без­печності запозичень є чи не найкращою серед країн-позичальників у даній рейтинговій групі [5]. У вересні 2004 р. авторитетний у фінансовому світі міжнародний журнал „Institutional Investor’s” опублікував кредитний рейтинг країн світу [6]. За півроку, з берез­ня 2004, Україна піднялася на шість позицій: з 86 на 80 місце. Загалом у рейтингу зазначено 173 країни. За версією „Institutional Investor’s”, суверенний рейтинг нашої держави упродовж року зріс на 4,5 пункта і сягнув 37 балів (найбільша позитивна зміна у Мальти – 11,1 та Ізраїлю – 7,8). Найвищий суверенний рейтинг у вересні 2004 року був у Швейцарії – 95,2 бала (значення рейтингу встановлюється від 0 до 100 балів).

Звісно, кредитори справедливо очікують вчасного виконання наявних зобов’язань зі сплати боргових сум, особливо в періоди пікових виплат. Особливого значення на сьогод­ні набуває нормалізація відносин з Організацією боротьби з відмивання грошей (FATF) і закріплення позитивних зрушень у частині покращання інвестиційного клімату та іміджу держави. Безумовне врівноваження макроекономічної ситуації, бюджетної системи і поступальний розвиток корпоративного сектору дозволяють очікувати адекватних змін в оцінках платоспроможності і підвищення рейтингових категорій України як позичаль­ника на міжнародних ринках капіталу.

Існує об’єктивний взаємозв’язок між рівнями суверенних і субсуверенних кредитних рейтингів, – перші з них є визначальними для фіксації загальної рейтингової оцінки.

Особ­ли­вість субсуверенних запозичень полягає у тому, що кредитний рейтинг муніци­пальних чи корпоративних позичальників не може бути вищим, ніж рейтинг держави, і виходячи з цього потенційна вартість кредитування також синхронізується. У частині рейтингової оцінки муніципальних емісій цінних паперів (облігацій місцевих позик) запо­зичення Київської міської ради у 2003 р. отримали від рейтинги „В” та „В 2” відповідно від агентств S&P та Moody’s з однаковим прогнозом „позитивний”. Серед корпоративних позичальників першим з українських банків АКБ „Надра” у 2000 р. отримав від згаду­ваного вище рейтингового агентства „Thomson Вank Watch” досить невисокі оцінки (наприклад, тільки рівень ССС за довгостроковими запозиченнями), що не перевищували тогорічні відповідні державні рейтингові характеристики. Згодом, після стабілізації макро­економічної ситуації в державі разом з підвищенням кредитних рейтингів України банківські структури також отримали більш високі рейтингові оцінки. Так, АКБ „Укрсоц­банк” з 2003 р. користується довго- і короткостроковими кредитними рейтингами агентст­ва Moody’s на рівні В 2, а „Приватбанк” наприкінці 2003 р. отримав від агентств „Fitch” і „S&P” довгостроковий рейтинг „В-” з прогнозом „стабільний”. На початку 2004 р. оби­д­ва зазначені банки успішно організували розміщення власних трирічних євробондів обсягами по 100 млн дол. США кожний під 10,875 % річних (Укрсоцбанк при посеред­ництві банку ABN Amro, а Приватбанк використав послуги Credit Suisse First Boston). Банк „Аваль” у 2004 р. залучив річний синдикований кредит обсягом 45 млн дол США під 5,8 % річних.