Сторінка
2
Профорієнтаційна робота соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі
Професійна орієнтація – це система заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон’юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності.
Під професійним самовизначенням розуміється не одноразовий вибір професії, а перманентний процес самопізнання, формування інтересів, основних та резервних професійних намірів.
Правильний вибір професії – це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас ц е й висока ефективність, висока якість продукту праці. Вибір професії – точка, в якій сходяться інтереси індивіда та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і спільних інтересів.
До завдань профорієнтації відносять: ознайомлення учнів із професіями та правилами їх вибору; виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією; забезпечення розвитку професійно важливих рис особистості.
Вирішальна роль у професійній орієнтації молоді сьогодні належить сучасній школі, особливо шкільній психологічній службі, а також різним соціально-психологічним службам, консультативним центрам, які почали функціонувати в Україні останнім часом.
Предметом соціальної педагогіки є процес соціалізації молодого покоління, під час якого засвоюється соціальний досвід і відбувається адаптація до соціального середовища, засвоєння його традицій, норм, правил, цінностей, що веде до процесу активного включення в соціальне середовище.
А оскільки вибір майбутньої професійної діяльності є неодмінною передумовою успішного включення в соціальну систему, то саме соціальний педагог покликаний керувати системою професійного самовизначення учнів.
При розробці змісту професійної орієнтації треба виходити з розуміння профорієнтації як складової частини навчально-виховного процесу, в якому успішно реалізуються такі основні завдання: розширення професійного досвіду учнів, формування мотивів вибору професії.
До компонентів профорієнтації роботи у школі відносять:
Формування професійного досвіду професійної спрямованості учнів у навчальному процесі:
ознайомлення з професіями, професійними навчальними закладами (професійна інформація) і формування мотивів вибору професії;
організація практичної діяльності відповідно до особливостей учнів, вимог обраної професії (професійна активізація).
Консультативна допомога учням при професійному самовизначенні:
вивчення особистості учня;
управління мотивацією вибору професії.
Робота вчителів, психологів, соціальних педагогів, профорієнтологів:
перевірка успіхів учня в обраній професії;
надання допомоги учням при вступі до вишів, професійних навчальних закладів.
Професійну орієнтацію можна починати ще з дитячого садка чи в початкових класах, коли в дітей вникає інтерес до різних видів діяльності. У старших класах профорієнтація формує мотиви вибору професії, інтерес і схильності до окремих видів діяльності, які можуть стати майбутньою професією учня. Коли професію обрано, й увага молодої людини спрямована на засвоєння спеціальності, школа допомагає школяреві адаптуватися в новій діяльності. Отже, у старших класах профорієнтація стає ефективнішою і значущою, набуває нових функцій у різні періоди розвитку учня.
Профорієнтаційна робота соціального педагога повинна проводитися послідовно й мати безперервний характер. Тому її умовно поділяють на два періоди: допрофесійний і професійний.
Допрофесійний період охоплює:
початковий (дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів) передбачає ознайомлення дітей з існуючими професіями; формування поваги до труднощів, емоційно забарвленого, позитивного ставлення до різних видів професійної діяльності, інтересу до пізнання власної особистості; діагностику задатків, створення умов для реалізації здібностей дітей, проведення з батьками консультацій щодо розвитку їх дітей,
ознайомлювально-пошуковий (учні 5-7 класів). Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установку на власну активність в професійному самовизначенні; систематичне ознайомлення з найпоширенішими професіями; формування вмінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти (навчальні заклади, факультативи, гуртки, секції).
базовий (визначальний) етапи(учні 8-9 та учні 8-11 класів). Передбачає вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційні ознаки професії, їх вимоги до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основні професійно важливі якості, правила вибору професії); оволодіння методиками самопізнання, самооцінки розвитку індивідуально професійно важливих якостей; формування вмінь порівнювати вимоги професій з власними можливостями та кон’юнктурою ринку праці та ін.
Діяльність соціального педагога в загальноосвітній школі охоплює перші два етапи профорієнтації: профінформацію та профконсультацію.
Професійна інформація – це психолого-педагогічна система формування в особистості активної професійної позиції, що відповідає суб’єктивним та об’єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, зі змістом трудової діяльності кожної з них, із вимогами, які ці спеціальності висувають до людини, а також із тим, де ними можна оволодіти.
Вона дає таку інформацію:
Загальні відомості про професію:
коротка характеристика групи професій, до складу яких входить дана професія;
значення професії, перспектива її розвитку;
основні спеціальності, які входять в дану професію.
Виробничий зміст професії:
предмет і результат праці;
зміст і характер діяльності;
знання і уміння спеціаліста.
Умови роботи і вимоги, які ставляться до людини з певною спеціальністю.
Система підготовки:
шляхи оволодіння професією;
перспективи професійного зросту;
інформація про професію.
Планування профінформаційних заходів повинне здійснюватися з урахуванням доцільності застосування в кожному конкретному випадку тієї чи іншої форми подачі інформаційного матеріалу. При цьому приймаються в увагу зміст професійної діяльності, що розкривається, вікові особливості учнів і інші фактори.
У процесі підготовки учнів до вибору професії можна умовно виділити три етапи. Перший етап роботи — з молодшими школярами — пропедевтичний. Основне завдання його полягає у вихованні в дітей загальної трудової спрямованості, любові і сумлінного відношення до праці, готовності виконувати будь-яку роботу, необхідну суспільству, уміння підкоряти свої особисті інтереси інтересам колективу. На цьому етапі в плануванні профорієнтаційної роботи повинні бути передбачені такі заходи, що розкривали б перед школярами значення праці в житті людини і для суспільства, важливість праці представників різних професій для господарства.