Сторінка
5

Інформаційна модель упровадження системи якості ВНЗ

Наведемо цілу низку завдань ВНЗ, які можна вирішувати існуючими методами аналізування даних:

аналіз планів робочих навчальних програм для удосконалення і створення нових на основі вивчення ступеня задоволенності роботодавців. Ці знання потрібні для розроблення саме тих програм, які дозволять у подальшому гарантовано працевлаштувати випускників;

сегментація студентів і замовлень роботодавців, виявлення ступеню лояльності випускників і роботодавців до ВНЗ;

прогнозування змін у попиті на випускників окремих спеціальностей;

підготовка нових моделей навчання, зокрема, дві освіти – юридична і економічна, економічна і фінансова, якість, стандартизація та сертифікація і економіка тощо;

аналіз ризиків і формування загальної стратегії ВНЗ. Перевищення випуску економістів та юристів, за гострої потреби у випускниках технічних спеціальностей.

І ще один дуже важливий напрямок для аналізу даних, орієнтований на так звану “клієнтизацію” навачального процесу. Аналізування даних, які збираються по кожному студенту протягом усього терміну навчання для виявлення його сильних і слабких сторін і на цій основі удосконалення навчального процесу. Аналогічний підхід може бути застосований для аналізу діяльності викладачів та персоналу ВНЗ.

Існує п’ять типів закономірностей, які піддаються виявленню.

Розглянемо на конкретних прикладах 5 методів аналізу даних:

Асоціація

Послідовність

Класифікація

Кластерізація

Прогнозування.

Асоціація – має місце у разі, якщо декілька подій пов’язано між собою. Так 60% абітурієнтів економічних спеціальностей хотіли б оволодіти бухгалтерською спеціальністю, а лише 20% - навпаки.

Якщо існує ланцюжок пов’язаних у часі подій, то можна говорити про послідовність. Так, після отримання бакалаврського ступеню 40% юристів хотіли б отримати поглиблені знання у міжнародній юрипруденції, або 50% магістрів економіки хотіли б отримати додаткову освіту на рівні МВА (магістер бізнес адміністрування).

Класифікація виявляє ознаки, які характеризують певну групу, до якої належить об’єкт аналізу. Як результат може бути сформульовано новий набір правил.

Кластерізація, на відміну від класифікації, самостійно виділяються різні однорідні групи. Ці два методи можуть бути корисними під час проектування робочих навчальних програм для різних спеціальностей. Накопичення інформації у базах даних у вигляді часових рядів може допомогти передбачити поведінку об’єкту у майбутньому.

На цьому побудований метод прогнозування. Відслідковуючи у часі стан працевлаштування випускників тієї чи іншої спеціальності, можна спрогнозувати її перспективу чи доцільність подальшої підготовки у тих чи інших обсягах. Наприклад, збільшувати чи зменшувати обсяги набору.

Існують досить різноманітні програмні продукти для проведення аналізу даних. Їх класифікацію наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Узагальнюючи результати проведеного авторами дослідження, можна зробити декілька важливих висновків щодо практики впровадження нових інформаційних і комунікаційних технологій у сфері вищої освіти.

Розроблення і впровадження інформаційної системи має розглядатися як допоміжне завдання, або як складова частина основної задачі впровадження системи якості ВНЗ.

Головне завдання інформаційної системи – це супроводження системи якості, сприяння підвищенню ефективності і результативності її функціонування для забезпечення високого рівня задоволеності усіх заінтересованих у діяльності ВНЗ сторін. Система має позитивно впливати на покращення фінансово-економічних показників.

Передувати впровадження інформаційної системи має широкомасштабна роз’яснювальна робота серед персоналу ВНЗ, а також цілеспрямоване навчання у ході впровадження системи, яке доведе персоналу корисність системи і легкість роботи з нею.

Впровадження інформаційної системи має бути забезпечено підтримкою вищого керівництва і відповідними ресурсами ВНЗ.

Інформаційна система має бути гнучкою і адаптивною. Структура системи має включати декілька рівнів. В залежності від стратегічних цілей організації і наявних ресурсів можливе поетапне впровадження окремих складових (рівнів) системи і поступове охоплення усіх видів діяльності, процесів і структури підрозділів організації.

Пропонується до застосування універсальна модель інформаційної системи супроводження системи я кості ВНЗ, що складається з 3-х рівнів, або підсистем: системи управління документацією; системи управління базами даних; системи управління знаннями.

Для того, щоб інформаційна система була легкою у застосуванні, пропонується використовувати відомі програмні продукти, створені лідерами у сфері комп’ютерних технологій. Так, документи системи якості створюються і зберігаються засобами MS Windows NT та його додатками, зокрема, MS Office, MS Word, MS Excel, MS Visio 2000, MS Outlook та іншими. Система управління базами даних створюється на базі Microsoft Office Access 97 або більш пізніх її версій. Його можна також використовувати для створення системи управління знаннями ВНЗ.