Сторінка
2
_
* За Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України
Ефективність реалізації теоретичних наукових положень на практиці потребує не лише визначення критеріальних вимог до неї, а й окреслення принципів організації та забезпечення фінансової безпеки. До основних принципів забезпечення фінансової безпеки можна віднести (див. рис.5):
Рис.5. Принципи забезпечення фінансової безпеки
Вивчення питання про механізм і системи забезпечення фінансової безпеки передбачає розгляд таких ключових елементів: об’єкти, суб’єкти, інтереси, загрози, захист.
Враховуючи правові засади та концептуальні підходи щодо сутності фінансової безпеки можна визначити, що об’єктом фінансової безпеки держави є фінансова система, а конкретніше – усі її сфери та ланки:
- людина і громадянин, домогосподарство;
- підприємства, установи, організації;
- окремі території та регіони;
- суспільство (його інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси);
- держава.
У практичному плані усі заходи спрямовані на забезпечення фінансової безпеки, мають фокусуватись на конкретних об’єктах – правах, свободах, інтересах і пріоритетах людини і громадянина, суспільних цінностях, суверенітеті та територіальній цілісності держави.
Суб’єктами забезпечення фінансової безпеки держави є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, суди загальної юрисдикції, прокуратура України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, громадяни України та їх об’єднання.
Комплексний концептуальний підхід до дослідження поняття фінансової безпеки потребує окреслення пріоритетних національних інтересів та основних загроз національним фінансовим інтересам, а відтак, фінансовій безпеці України.
Пріоритетами національних інтересів України в економічній сфері є:
- створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення;
- інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.
Таким чином, концептуальне забезпечення економічної безпеки передбачає поєднання критеріїв підвищення добробуту нації і кожного громадянина та становлення в Україні конкурентоспроможної національної економіки, яка була б органічно включена в глобальні економічні процеси та посідала в них гідне місце. Відтак поєднання цілей підтримки макроекономічної стабільності, економічного зростання та забезпечення соціальної спрямованості економічного розвитку – це пріоритетні національні економічні інтереси України в економічній сфері та головні вектори стратегії економічної політики.
Пріоритетними національними інтересами у фінансовій сфері є:
- посилення взаємозв’язку фінансово-бюджетної політики та основних напрямів соціально-економічного розвитку держави й адміністративно-територіальних одиниць;
- забезпечення бюджетної дієздатності держави;
- забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності;
- зміцнення банківської системи, збільшення національних заощаджень із одночасним підвищенням рівня монетизації та капіталізації української економіки;
- зміцнення національного інвестиційного потенціалу та підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств;
- реформування фінансового ринку та забезпечення незалежності національної економіки від кон’юнктури міжнародних фінансових ринків;
- мінімізація впливу світових фінансових криз на фінансову систему України;
- детінізація економіки та залучення некримінальних капіталів в інвестиційні процеси.
Створення дієвої системи фінансової безпеки передбачає чітке визначення джерел потенційної загрози у тій чи іншій сфері, а також наявних і необхідних ресурсів для їх нейтралізації. Перелік основних можливих загроз національній безпеці в економічній сфері в Україні наведено в табл.3.
Таблиця 3
Систематизація загроз національній безпеці України
в економічній сфері
| Згідно Закону України „Про основи національної безпеки України” (ст.7) | Згідно Стратегії національної безпеки України (п.2.2) |
|
Істотне скорочення ВВП, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку |
Збереження структурних деформацій у національній економіці, неефективність використання матеріальних ресурсів, зокрема енергетичних, переважання галузей з невеликою часткою доданої вартості, що спричиняє низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції |
|
Послаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки |
Нестійкість економічного зростання та його надмірна залежність від зовнішніх чинників |
|
Нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, в тому числі фінансової (фіскальної) політики держави; відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам; зростання кредитних ризиків |
Неефективність захисту права власності, відсутність умов для формування необхідного інвестиційного потенціалу в національній економіці, зокрема розвинених фінансового та фондового ринків, несприятливий макроекономічний та політико-правовий клімат для залучення іноземних інвестицій та розвитку внутрішнього інвестиційного процесу |
|
Критична залежність національної економіки від кон’юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку |
Недосконалість податкової системи, низька ефективність податкового адміністрування та контролю |
|
Нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості |
Недосконалість механізмів захисту внутрішнього ринку від несумлінної конкуренції з боку імпортної продукції, неефективність боротьби з контрабандою |
|
Велика боргова залежність держави, критичні обсяги державного зовнішнього і внутрішнього боргів |
Низький рівень конкуренції та монополізація окремих галузей промисловості, постачання товарів та надання послуг |
|
Небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки |
Надмірна залежність від імпорту енергетичних ресурсів, недиверсифікованість джерел енергопостачання |
|
Неефективність антимонопольної політики та механізмів державного регулювання природних монополій, що ускладнює створення конкурентного середовища в економіці |
Монополізація іноземним капіталом стратегічно важливих галузей національної економіки, що загрожує стабільності окремих товарних ринків |
|
Неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх постачання та відсутність активної політики енергозбереження, що створює загрозу енергетичній безпеці держави |
Високий рівень тінізації економіки, зумовлений поширенням тіньової зайнятості, розповсюдженням напівлегальних методів ухилення від оподаткування, криміналізацією економічних відносин |
|
„Тінізація” національної економіки |
Поглиблення регіональної диференціації |
|
Переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними |
Деградація науково-технічного потенціалу, нерозвиненість національної інноваційної системи, низька інноваційна активність суб’єктів господарювання |
Завантажити реферат