Сторінка
3
Позакласна робота надає додаткову можливість показати учням зв'язок між одиницями мовного матеріалу, поповнювати знання школярів елементами теоретичних відомостей по мові. Це служить не тільки поглибленню знань і розширенню філологічного кругозору школярів, але і осмисленню ними логіки процесу оволодіння іноземною мовою.
Осмислення зв'язків між мовними явищами сприяє і осмисленню логіки процесу оволодіння іноземною мовою. Згодом це знаходить віддзеркалення у формах співпраці і співтворчості школярів, школярів і вчителя, зокрема, в плануванні спільної діяльності.
Змістовний план мовної діяльності учнів в процесі позакласної роботи обумовлений в основному тематикою усної мови і читання, співвіднесеною з сферами спілкування школярів, інформацією, яка входить в текстовій матеріал.
Разом з цим зміст позакласної роботи слід розглядати крізь призму природного зв'язку спілкування з іншими видами діяльності. Які ж це види діяльності? Одні з них умовно можна віднести до навчальної і навчально-трудової, інші — до практично-побутової, треті — до суспільно-корисної, четверті — до культурно-розважальної.
Навчально-трудова діяльність охоплює як практику в усній мові і читанні, так і деякі різновиди практичної діяльності, пов'язані з підготовкою матеріалу для навчально-виховного процесу з іноземної мови. Так, наприклад, учні самі складають запитальники (анкети) для виявлення позакласних і навчальних інтересів своїх однокласників, обробляють результати проведених анкет, співпрацюють з вчителем в підготовці додаткового матеріалу.
Вони складають картотечку текстів підручника (підручників попередніх років навчання), які можна об'єднати по спільності тематики; складають або поповнюють лінгвокраїнознавчий словничок; проводять інвентаризацію і складають каталог книг для читання, журналів, газетних і журнальних статей, що зберігаються в кабінеті іноземної мови.
Деякі учні поєднують систематизацію мовних явищ з складанням таблиць, роздаткового матеріалу.
Ряд учнів охоче знайомиться з підручниками або учбовими матеріалами для раннього навчання іноземної мови і виявляє бажання допомагати молодшим учням вивчати іноземну мову.
У невимушеній обстановці школярі розглядають підібрані ними ж репродукції картин, зміст яких співвідносяться з тематикою текстового матеріалу, прослуховують пластинки, записи музичних творів, вносять свої пропозиції до їх використання на уроці, в інших видах позакласної роботи.
Таким чином учні поповнюють творчу лабораторію вчителя, включаються в самонавчальну і повчальну діяльність.
Зв'язана із спілкуванням на іноземній мові практично-побутова діяльність також дуже різноманітна. Використовуючи поради з відповідних рубрик дитячої преси або спеціальної допомоги іноземною мовою, школярі займаються паперово-пластиковим або технічним конструюванням, виготовляють різні предмети побуту, вироби з природного матеріалу, нескладні предмети одягу, кулінарні вироби, здійснюють догляд за тваринами, птахами, рослинами. Все це знаходить подальше застосування в інших сферах спілкування і позакласної діяльності учнів.
З безпосереднім спілкуванням в усно-мовній формі і опосередкованим спілкуванням через читання поєднуються суспільно-корисна, суспільно-політична діяльність в руслі позакласної роботи з іноземної мови. Інформація, отримана в ході уроків і домашньої роботи, переноситься школярами в перетвореному вигляді в стінну газету, радіопередачу. Вона знаходить форму заклику до конкретних дій, наприклад, по охоронні навколишнього середовища, збору лікарських рослин, збору макулатури та інше.
Увагу до животрепетних питань сучасності викликають вітрини з газетними замітками, відомості з листування з однолітками з країни мови, що вивчається; школярі збирають і посилають книги в бібліотеки сільських шкіл. Про ці і багато інші суспільно-корисні справи йде зацікавлена розмова на уроках іноземної мови і за його межами.
Культурно-освітня діяльність багато в чому інтегрує результати інших видів діяльності, так само як і фрагменти текстової діяльності на уроці і вдома. Одночасно вона надає широке поле для творчості учнів. У тематичних вечорах, ранках, вікторинах, в мовних і ситуативних ролевих іграх оживають колись перетворені учбові тексти, вивчені раніше вірші, перекладені на музику, вислови великих людей країни мови, що вивчається. На «показі мод», базарі солідарності знаходять нове призначення різні види рукоділля, предмети одягу, вироби, іграшки, виготовлені школярами; природно звучить відповідний коментар на іноземній мові.
Позначені види діяльності, зв'язані із спілкуванням на іноземній мові, взаємодіють в рамках найрізноманітніших форм організації позакласної роботи.
Функції позакласної роботи
Виходячи з того, що позакласна робота є одним з етапів учбово-виховного процесу з іноземної мови в середній школі, можна стверджувати, що позакласні заняття у всій різноманітності своїх форм, що склалися в сучасному досвіді шкіл, переслідує той же комплекс практичних, виховних, освітніх і розвиваючих цілей, що і весь процес навчання з іноземної мови в школі. При відносно невеликому балансі часу навряд чи можна вважати, що перед позакласною роботою можна ставити які-небудь ширші цілі у володінні мовою, ніж це ставиться в програмі по основному курсу.
У методичній літературі ми зустрічаємо досить одностайну думку про те, що позакласна робота покликана удосконалювати ті знання і уміння з іноземної мови, яких учні набувають на уроках.
Представляється правомірним говорити не стільки про цілі позакласної роботи, скільки про функції в загальному процесі оволодіння іноземною мовою. Ці функції витікають з суті процесу навчання і виховання в сучасній школі, з самої специфіки учбового предмету «іноземна мова».
Структура учбової діяльності з іноземної мови включає як постійний компонент цілеспрямовану практику. Проте природне середовище і потреба в такій практиці спілкування на іноземній мові в шкільних умовах відсутні. В зв'язку з цим позакласна робота виконує функцію дуже важливого мотивуючого чинника, компенсує значною мірою відсутність природного середовища для спілкування на іноземній мові (І.В. Рахманов).
Там, де позакласна робота виступає як природне продовження системи уроків, яким властива атмосфера співпраці і співтворчості, створюється справжнє педагогічне середовище невимушеного спілкування (III. Амонашвілі), яке можна умовно позначити як педагогічне іншомовне середовище. У такому середовищі відбувається накопичення додаткового досвіду здійснення способів діяльності, якими школярі опановували в ході рішення чисто учбових завдань, накопичення додаткового досвіду пошукової, творчої діяльності. В учнів виробляється готовність вирішувати ряд комунікативних і пізнавальних завдань у поєднанні з іншими видами діяльності, що, у свою чергу, служить формуванню соціального досвіду, ціннісних орієнтації та етичній позиції особи. Одночасно позакласна робота виконує функцію організованого дозвілля, в процесі якого формуються і організаторські уміння.