Сторінка
4

Використання інтерактивних методів навчання на уроці

Накресліть схему центробіжного масляного фільтру та запишіть формулу для обчислення його зовнішньої поверхні.

Організовуючи роботу в групах, пропоную учням наступні прийоми:

- „спіймати помилку". Учні шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

- даю серію формулювань, серед яких зустрічаються і правильні, і неправильні. Задача групи – знайти неправильні, довести їх помилковість і замінити вірними (в цьому випадку можна використати завдання зі збірника державної підсумкової атестації);

- група складає опорний конспект уроку чи теми на аркуші паперу великого формату. Інший варіант – декілька сильних учнів раніше отримують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти на різні раніше вивчені теми. На одному з уроків ці учні стають тренерами. Група ділиться на підгрупи, із кожною підгрупою працює такий тренер, користуючись власним опорним конспектом. Після виконання завдання у певний час над певною темою тренери змінюють групу й процес повторюється. Важливо: групи повинні отримати від тренера певне завдання. Наприклад, скласти список питань за цим конспектом, або знайти помилку, яка навмисне внесена до конспекту, або щось інше.

Дійсно, сьогодні, коли обсяг інформації зріс до неможливості осягнення її однією людиною надто важко. Я вважаю, що дидактична функція викладача полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Інтерактивні методи, які я застосовую у своїй діяльності діяльності:

"Мозковий штурм" - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Як показує практика, шляхом "мозкового штурму" всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом "штурму".

Наприклад, пропоную тему для вивчення: "Розміщення прямих у просторі". Учні висловлюють свої думки, припущення, висловлю-вання про розміщення прямих у просторі. Всі пропозиції учнів записую на дошці.

Потім обговорюється кожна пропозиція, непотрібна закреслюється або витирається. Так утворюється опорний конспект. В даній інтерактивній вправі працює надійний механізм - зорова пам'ять. А за підрахунками психологів, до 70% інформації людина одержує за рахунок зорової пам’яті.

Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів. У цьому мені допомагають такі методи, як "Коло" і "Мікрофон". Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі.

Метод "Займи позицію" допомагає вести обговорення дискусійного питання в групі. Використовую його з метою надання та попрактикуватися у навичках спілкування. Частіше таке практикую при доведенні теорем методом від противного.

Добре відомо, як посилює увагу, „інтригує" учнів необхідність знайти помилку. Варіантів такої діяльності декілька.

Перший: пояснюючи матеріал, викладач навмисне припускається помилок, але заздалегідь попереджує учнів про це.

Другий: викладач упевнено доводить невірну думку, гіпотезу. Завдання учнів – знайти контраргументи. Така ситуація краще „спрацьовує" в старшій школі.

Третій: – учень отримує текст або розбір розв’язання задачі з навмисними помилками – нехай „попрацює учителем". Тексти можуть бути заздалегідь підготовані іншими учнями.

Дуже важливий етап уроку, на якому ми, на жаль, не завжди приділяємо достатньої уваги – оцінювання. Оцінюємо ми не лише цифрами. Оцінюємо словами, інтонацією, рухом, мімікою . Головна мета оцінки – стимулювання пізнання. Учню потрібен Успіх. Ступінь успішності багато в чому визначає наше самопочуття, ставлення до світу, бажання працювати. Зробимо підйом по сходинках пізнання – і в нас будуть вдячні учні.

Як особливо ефективний активації пізнавальної діяльності учнів, я дуже часто застосовую проблемний підхід до навчання, який сприяє інтелектуальному розвитку учнів і водночас формує їх світогляд, моральні, емоційні та інші риси особистості.

Результати психологічних досліджень свідчать, що продуктивне мислення невіддільне від розв’язання тієї чи іншої проблеми. Воно не тільки починається з проблеми чи запитання, здивування чи нерозуміння, із суперечності, а й далі відбувається в процесі виникнення та розв’язування ряду послідовних пізнавальних завдань, проблеми в цілому.

Проблема - це завжди знання про незнання, тобто усвідомлення недостатності знань для задоволення недостатності знань для задоволенння певної пізнавальної проблеми.

Усвідомлення проблеми відбувається в проблемній ситуації і залежить від рівня знань, спрямованості пізнавальних інтересів учня.

Те, що є проблемним для одного, може не бути проблемним для іншого. Кожна людина бачить тим більше нерозв’язаних проблем, чим ширше коло її знань. Уміння побачити проблему - функція знання.

Для того, щоб на уроках математики ефективно активізувати розумову діяльність учнів за допомогою проблемних ситуацій, з’ясовую особливості проблемного підходу до навчання математики, аналізую основні типи проблемних ситуацій, способи їх створення та розв’язання.

Часто сильніші учні знаходять розв’язання навчальної проблеми, але обхідним, менш раціональним шляхом. Тоді я вважаю своїм завданням допомогти їм вийти на прямий шлях. Такі ситуації виникали, наприклад, при розв’язанні задач з геометрії, тощо.

Відзначу, що однією з проблем сучасного розвитку учня є його залучення до проектно-дослідницької діяльності. На жаль, багатьом вчителям і до сьогодні незрозуміла сама постановка теми про проектну методику. Насправді все йде набагато простіше. Головне, правильно сформулювати тему для обговорення і розвитку. Адже мета проекту – це розвиток образного мислення, вміння учнів бачити тему ширше, глибше, тобто розвивати їх інтерес, спонукати до пошуку інформації і оригінальних методів оформлення роботи. Тому, почати можна з роботи над проектом в групі, де після визначення теми, кожен знаходить для себе те, що йому цікаве, хтось підбирає інформаційний матеріал, інший оформляє, розробляє буклет чи бюлетень або робить комп'ютерну презентацію, треті готують представлення проекту, роль викладача – консультувати: навчати послідовності, логічності, естетиці оформлення і коректувати письменність і чіткість викладу матеріалу.

По виду діяльності проекти бувають: • дослідницький (актуальність дослідження, аргументація наукової новизни, висунення гіпотез, визначення шляхів вирішення проблем і висновки); • творчі (театральна постановка, сайт, буклет, виріб і так далі); • інформаційні (збір інформації, анкетування, публічні публікації). По кількості учасників бувають: • індивідуальні; • групові; • колективні.