Сторінка
9

Особливості навчання дітей підліткового віку

План дискусії включає:

вступне слово: ведучий формулює дискусійну тему, обґрунтовує її; особливо виділяється теза, тобто положення, істинність якого повинна бути доведена, і антитезис, тобто судження, протипоставлене тезі;

виступи й можливі репліки учасників: ведучий стежить за тим, щоб ніхто не порушував правил дискусії, оперативно й уміло гасить виникаючі конфліктні ситуації, забезпечує властиву навчальній дискусії тональність і т.д.;

формування альтернативних груп. Це повинне стати правилом дискусії – формування груп однодумців;

4) поступове підведення дискусії до загальної точки зору. Оскільки дискусії мають навчальні цілі, вони повинні, як правило завершуватися позитивним результатом, тобто всі або більшість учасників повинні встати на єдину або близьку до неї точку зору. У ході цієї роботи ведучий як би відтинає надлишкову інформацію у виступах учнів, тим самим групує важливу інформацію й зближає точки зору дискутуючих.

Даний етап заняття припускає дотримання ряду правил (на семінарі говори, а не читай матеріал підготовленої відповіді; відповідь будуй чітко й обґрунтовано; слухай й оцінюй відповідь товариша; швидко включайся в обговорення піднятих питань і т.д.) дозволяє розвивати мову, формує в учнів уміння самостійно працювати (готовити виступ, відбирати джерела інформації);

4) висновок. У ньому підводять підсумки дискусії:

формулюється основна точка зору, до якої прийшли учасники семінару;

оголошуються питання теми, які вимагають додаткової обробки;

визначаються практичні заняття з метою реалізації теоретичних наробітків;

дається завдання для підготовки до вивчення нової теми.

Недоліки дискусії. Вони мають місце в умовах слабкої підготовки дискусії й недосвідченості педагога. Найбільш характерним пороком є виступ частини учнів як руйнівників, які все заперечують і т. п. Розмова виливається в «погано те, погано це, потрібні зміни».

Важливим недоліком дискусії є розмови, що не мають безпосереднього відношення до теми. Так, проблема ринкових відносин в Україні виливається в розмову про несвоєчасність видачі заробітної плати, проблема зміцнення міжнародних зв'язків України підмінюється обговоренням питання про причини поїздок за кордон разом з керівниками держави їхніх дружин і т.д. Такі виступи йдуть звичайно на шкоду дискусії.

Третій недолік дискусії – використання у виступах тверджень у плані: «От якби…».

Семінар у школі – ефективний засіб підвищення якості знань, активізації пізнавальної діяльності учнів. Сполучаючи самостійну й пізнавальну діяльність учнів із широким використанням засвоєних знань й умінь, вони стимулюють розумову активність, прагнення до самостійного набуття знань, стійкий пізнавальний інтерес, формують уміння й навички самоосвітньої діяльності учнів.

Роблячи висновок про семінар як засіб активізації пізнавальної діяльності, можна відзначити, що лише при дотриманні методичних правил організації даного виду нестандартних уроків учителем й учнями, як учасниками двостороннього процесу навчання, буде досягнутий потрібний результат: міцне й глибоке засвоєння знань по темі уроку.

Підлітковий вік – це період статевого дозрівання. Цими процесами обумовлюється багато феноменів різних проявів підлітка. Зокрема, спостерігаються підвищена збудливість нервової системи, нестійкість і суперечливість емоцій, підвищена тривожність, пов'язана зі спілкуванням з однолітками.

Що стосується інтелектуального розвитку, то в підлітковому віці завершується формування когнітивних процесів. Думка остаточно поєднується зі словом, й утворюється внутрішня мова як основний засіб мислення та організації пізнавальних процесів. Інтелект стає мовним, а мова інтелектуалізованою. Виникає повноцінне теоретичне мислення і йде процес активного формування наукових понять.

Підлітковий вік – сприятливий період для формування й розвитку «практичного інтелекту», атрибутами якого прийнято вважати здоровий глузд, кмітливість, інтуїцію та «золоті руки».

Структура практичного інтелекту включає:

запопадливість як здатність людини у складних життєвих ситуаціях знаходити кілька варіантів рішення проблеми;

ощадливість (людина у стані знайти такий спосіб дії, що у сформованій ситуації з найменшими витратами призведе до потрібного результату);

ощадливість як уміння заглядати вперед, передбачаючи наслідки тих чи інших дій, точно визначати результат та оцінювати, чого він може бути вартий;

уміння швидко й оперативно вирішувати задачі (це динамічна характеристика практичного інтелекту, що виявляється в кількості часу, який проходить з моменту виникнення задачі до її практичного рішення).

Уміння вирішувати практичні задачі багато в чому визначається темпераментом дитини, особливостями її нервової системи й уже придбаним життєвим досвідом. Важливо навчити дитину одного правила: як тільки проблема виникла, необхідно відразу приступати до її рішення.

Можливості для формування в дітей практичного інтелекту у школі: учнівське самоврядування, участь у громадських організаціях і комерційній праці, а також надання самостійності в домашніх справах.

При організації навчального процесу в середніх класах важливо пам'ятати, що головне для дитини в цей період – це спілкування з однолітками. Тому, наприклад, домашні завдання можна давати у групах із 2–3 осіб, що дозволяє враховувати та використовувати дану провідну потребу. Заборона «колективних» домашніх завдань призводить до поголовного списування на перервах. У цей період, звичайно, краще використовувати групові форми роботи на уроках.

Із загальним ростом свідомого відношення до дійсності в підлітків помітно підсилюється свідоме відношення до навчання. У своїй навчальній діяльності вони поступово переходять на новий, більш високий рівень, пов'язаний з новим відношенням до сьогодення, глибокими знаннями, які набувають особистісного сенсу.

Дослідження психологів встановили, що мотиви навчання в підлітків являють собою складну структуру, у якій воєдино злиті широкі соціальні мотиви (свідомість суспільної важливості набуття знань, необхідність навчання для підготовки до самостійного життя й праці), властиво пізнавальні мотиви й особисті мотиви (прагнення мати авторитет і відігравати керівну роль у дитячому колективі), пов'язані із прагненням до успіху, із самолюбством.

Саме в підлітковому віці під впливом навчально-виховної роботи школи й позашкільних установ, під впливом вивчення основ наук починають формуватися і яскраво проявлятися здатності підлітків до тих або інших видів діяльності. Зазвичай, прояви здатностей спостерігаються й у молодшому шкільному віці й навіть у дошкільному, але по-справжньому починають вони розвиватися (мається на увазі відносно швидке й легке оволодіння відповідними вміннями й навичками, досягнення об'єктивно високих результатів) саме в підлітковому віці. Це пояснюється тим, що саме в підлітковому віці виникають глибокі, діючі, стійкі інтереси, формується свідоме, активне відношення до навколишньої реальності, розвивається творче мислення.