Сторінка
11
Шляхи розвитку творчого мислення у молодших школярів
Розвиток творчого мислення - це одне із важливих завдань, яке покликана вирішувати початкова школа.
Дуже важливо, щоб педагог здійснював процес формування творчого інтелекту учнів вже з першого класу.
Ряд психологів стверджують, що творче мислення в школярів на перших етапах навчання ще зовсім не сформоване. Так, М.М. Волокітіна вважає, що у цьому віці дітям не властиве творче мислення. Це пояснюється тим, що вони не можуть прийти до широких узагальнень. Дедуктивний спосіб узагальнення їм не доступний. Учні початкових класів здатні тільки на основі ряду фактів прийти до розуміння загального положення, тобто в умовисновках можуть приходити від часткового до загального індуктивним шляхом.
Проте на відміну від М.М. Волокітіної, такі психологи як Г.О.Люблінська, В.В.Давидов, Н.О. Менчинська дотримуються зовсім протилежної думки, згідно якої творче мислення дитини починає розвиватися з того моменту, коли вона вперше запитала: "Чому .?", тобто з того часу, коли дитина перший раз задумалась над якоюсь, хоча й не значною, дріб'язковою, проблемою. Адже, якщо розвивається будь - який тип мислення (наочно - дійове, образне та ін.), то формується і творчий інтелект. Хоча спочатку воно є дещо примітивним, проте ще в дошкільному віці закладаються основи для подальшого розвитку творчого інтелекту особистості.
Як підтверджує аналіз педагогічної практики, із вступом до школи процес формування творчого мислення дітей у великій мірі починає залежати від педагога, від того як він організовує навчання, які методи і засоби використовує при цьому, які завдання пропонує учням і від того, чи сам вчитель є творчою особистістю.
Тут дуже важливо, щоб педагог використовував у свої діяльності такі методи, які б якомога більше стимулювали розвиток продуктивного мислення дітей.
Треба прагнути до того, щоб навчання було не просто зрозумілим і доступним, але й цікавим. Працюючи над даною проблемою, нам часто доводилось стикатись із явищем, коли дітям навчальний матеріал є досить таки зрозумілим, доступним, проте не викликає у них ніякого інтересу, не активізує творчого мислення, оскільки самі завдання є стандартними, шаблонними.
На сьогоднішній день вже у початкових класах пріоритети надаються розвивальній функції навчання, культу самостійності і нестандартності думки, що забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу.
Результативність використання нестандартних завдань значно підвищується за умов їх організації в певну систему. Поняття "система завдань" охоплює таку їх сукупність, яка об'єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією предмета, побудованою з урахуванням вікових особливостей учнів.
Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання ми пропонуємо такі типи нестандартних завдань:
складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців;
розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;
збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;
виконання інтегрованих завдань — комплексів;
використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).
Використовуючи непідручниковий матеріал, потрібно зважати на такі рекомендації:
на уроці додаткові вправи слід комбінувати з програмовими (стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання наступного і ця робота ґрунтувалась на використанні життєвого досвіду дитини;
особливу увагу необхідно приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;
до моделювання корисно звертатися тільки тоді, коли без цього учні не можуть уявити зміст задачі;
не обов'язково, щоб учень розв'язав нестандартну задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв'язати;
під час самостійного розв'язування творчих вправ не варто обмежувати дітей у виборі способів їх розв'язування;
бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв'язання задач, знаходити серед них найраціональніший;
не слід підказувати хід розв'язування, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне - не кінцевий результат, а сам процес розв'язування;
при розв'язуванні творчих вправ має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу.
Видами диференційованої допомоги учням під час виконання творчих (нестандартних) завдань є:
додаткова конкретизація творчої вправи;
наведення аналогічного завдання, виконаного раніше;
вказівка на зразок способу дії;
пояснення ходу виконання подібного завдання;
виконання вчителем певної частини нестандартного завдання;
доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;
попереднє розв'язування найпростіших допоміжних творчих вправ;
елементи допомоги з теоретичними довідками;
пам'ятка;
допомога із застосуванням вибору рішення;
попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи і та.ін.
Таким чином, основними шляхами розвитку творчого мислення молодших школярів є:
Створення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання;
Дотримуватись вище названих рекомендацій щодо використання творчих завдань на уроках.
Надавання усіх можливих видів диференційованої допомоги учням при виконанні нестандартних завдань.
Експериментальне визначення рівня сформованості творчого мислення в учнів молодшого шкільного віку
Експериментальне дослідження проводилось у третіх класах санаторної школи – інтернату в смт. Гримайлів, Густинського району. Експеримент полягав у тому, що в одному із класів (З-А клас) ми на протязі року систематично використовували у навчальній діяльності нестандартні завдання, які вимагають творчого підходу від школярів. А в іншому класі (3-Б клас) навчання проводилось на основі застосування звичайних, типових вправ і завдань без творчого підходу.
Таким чином, ми намагались виявити, як впливає на рівень сформованості продуктивного мислення в учнів початкових класів систематичне використання завдань творчого характеру, чи має це якесь значення для розвитку такого мислення у дітей.
Розглянемо окремо результати констатуючого і формуючого експериментів.
1. Основним завданням констатуючого експерименту було визначення стану використання творчих вправ і завдань у даних класах. На основі спостереження за учнями у третіх класів було з'ясовано, що переважно вчителі початкових класів у тій чи іншій мірі використовують завдання продуктивного характеру для формування творчого мислення у молодших школярів. Проте в окремих випадках користуються лише стандартним матеріалом, підручником, зовсім не використовують додаткової літератури, цікавих вправ, а якщо і запозичають завдання із інших джерел, то усі вони однотипного характеру. Деколи застосовуються творчі вправи, створюються проблемні ситуації на уроках, але приділяються їм дуже мало уваги, не достатньо працюють над ними разом з учнями.