Сторінка
6
4. Розвиток навичок спільної роботи – учні повинні освоїти навички міжособистісних відносин, необхідних для успішної роботи, наприклад, розпитування, розподіл, планування завдань.
5. Оцінка роботи – під час групових зборів необхідно виділити спеціальний час для того, щоб група могла оцінити, наскільки успішно вона працює.
Опис досвіду роботи вчителів, які працювали над проблемою використання інтерактивних технологій на уроках математики наведений у додатку 1.
Педагогічний експеримент
З метою експериментальної перевірки дослідження, а також упровадження результатів дослідження в педагогічну практику був проведений педагогічний експеримент в умовах реального навчально-виховного процесу. Апробація цієї роботи проходила на базі Полтавської ЗОШ I–III ступенів №38 у 6-А та 6-Б класах. Експериментальна перевірка ефективності розробленої технології розвитку творчих здібностей учнів здійснювалася у декілька етапів, яким передувало вивчення проблеми на теоретичному рівні і практична робота автора в школі.
Експериментальний і контрольний класи складалися приблизно з однакової кількості учнів (31–34 учні), рівень знань учнів середній і високий.
Нами було поставлено завдання: за допомогою експерименту підтвердити гіпотезу дослідження, виявити, що проведення уроків математики в інтерактивній формі більше систематизує процес навчання, підвищує інтерес до навчання, підвищує індивідуальність і самостійність навчання.
Констатувальний етап експерименту передбачав:
перевірку ефективності використання інтерактивних методів;
здійснення пошуку ефективних інтерактивних форм, методів та засобів організації уроків математики;
вивчення стану проблеми в науково-методичній, психолого-педагогічній літературі та рівень її практичної реалізації в навчанні математики в школі;
аналіз програм з математики та відповідних підручників;
практичне дослідження.
У ході констатувального експерименту були поставлені та виконані такі завдання:
проведено і проаналізовано анкетування учнів щодо їх ставлення до математики;
проведено і проаналізовано анкетування вчителів щодо використання ними інновацій типу методик інтерактивного навчання у процесі викладання математики.
Отримані результати дали підставу зробити такі висновки:
Кількісні показники:
Анкетування учнів: 40% учнів відзначають негативне ставлення до математики, 45% – до уроків математики, 78% опитуваних віднесли математику до найважчих шкільних предметів; основні труднощі в учнів викликає учіння правил (35%), написання контрольних робіт (17%), розв’язування задач (43%).
Анкетування вчителів: лише 35% педагогів застосовують елементи новаторства у процесі викладання математики; 15% учителів систематично використовують у роботі інтерактивні методи, а 50% – взагалі не знають, про що йде мова.
Якісні показники:
В учнів несформований інтерес до математики, вони не вважають її цікавим предметом.
Учителі недостатньо сприяють стимулюванню інтересу у школярів до математики.
Ці висновки дали змогу сформулювати гіпотезу і завдання дослідження.
На пошуковому етапі експерименту основними завданнями були:
розробка цілей, принципів, форм і методів роботи з учнями;
розробка відповідного методичного забезпечення.
В експерименті приймало участь два 6-их класи для проведення формуючого етапу експерименту. Один з класів прийнятий за контрольний, другий – за експериментальний.
Метою формувального етапу експерименту було зясувати на практиці ефективність інтерактивного навчання, провести кількісний і якісний аналіз результатів експерименту. Навчання в контрольному класі проводилося за традиційною методикою. В експериментальному класі застосовувалася методика інтерактивного навчання.
Висновки формувального експерименту базувалися на результатах анкетування учнів (див. додаток 1):
Емоційний стан учасників навчально-виховного процесу покращився за рахунок створення «ситуації безумовного успіху»
У більшості учнів з’явилося відчуття власної важливості, бажання навчатися.
Дані порівняльного дослідження свідчать про перевагу інтерактивного навчання над традиційним.
Використання інтерактивних форм навчання на уроках математики дозволило учням отримати досвід активного освоєння навчального змісту у взаємодії з навчальним оточенням; створити умови для розвитку особистісної рефлексії та освоєння нового досвіду навчальної взаємодії, переживань; виховання толерантності.
Робота учнів у групі сприяла:
– Розвитку навичок спілкування і взаємодії;
– Формуванню ціннісно-орієнтаційної єдності групи;
– Залученню до гнучкої зміни соціальних ролей в залежності від ситуації;
– Прийняття моральних норм і правил спільної діяльності;
– Розвитку навичок аналізу та самоаналізу в процесі групової рефлексії;
– Розвитку здатності вирішувати конфлікти, здатності до компромісів.
В умовах інтерактивного навчання змінюються відносини в системі «Вчитель-група»:
• нестандартний підхід до організації освітнього процесу;
• багатовимірне освоєння навчального матеріалу;
• формування мотиваційної готовності до міжособової взаємодії не тільки в навчальних, а й в інших ситуаціях.
Переваги інтерактивних форм навчання:
– Підвищують мотивацію і залучення учасників до рішення обговорюваних проблем;
– Інтенсифікують процес розуміння, засвоєння і творчого застосування знань при вирішенні практичних завдань;
– Формують особисту зацікавленість кожного учня у власному і загальному результатах, що робить процес навчання більш осмисленим і результативним;
– Сприяють розвитку вміння мислити неординарно, по-своєму бачити проблемну ситуацію, виходи з неї, обгрунтовувати свої позиції;
– Формують здатність до співробітництва, партнерські відносини, толерантність, досвід встановлення контакту, досвід переживання єднання.
Інтерактивна діяльність забезпечує не тільки приріст знань, умінь і навичок, способів діяльності і комунікації, а й розкриття нових можливостей учнів, є необхідною умовою для включення учасників освітнього процесу в осмислене переживання індивідуальної та колективної діяльності для накопичення досвіду, усвідомлення і прийняття цінностей.
Використання форм інтерактивного навчання у власній практиці і досвід роботи з різними за рівнем розвитку учнями переконали нас в тому, що ці форми при їх систематичному використанні дійсно дозволяють кожному учневі відчути себе в «контексті» спільної роботи, формують комунікативну готовність до співпраці, сприяють розвитку особистісної рефлексії, впливають на становлення активної позиції у навчальній та іншій діяльності.