Сторінка
3

Особливості проектування уроку математики в умовах інтерактивного навчання

• Ігри-реконструкції (наявність уявної ситуації, яка відбувалася в минулому або сьогоденні, розподіл ролей).

• Ігри-обговорення (наявність ситуації, яка моделює різні форми обговорення, створення конфлікту думок, аналіз минулого експертами з точки зору сучасності).

• Ігри-змагання.

2. Моделі навчальних занять на основі дискусійної діяльності:

• Семінари (індивідуальна робота);

• Структуровані дискусії (групова робота);

• Проблемно-проектні дискусії (колективна діяльність класу).

3. Моделі навчальних занять на основі дослідницької діяльності:

• Практичні заняття (колективна діяльність класу).

• Проблемно-лабораторні заняття (групова робота).

Така класифікація близька по суті з вище названою класифікацією, авторами якої є Т.С. Паніна і Л.Н. Вавілова.

І. П. Підласий пропонує класифікацію інтерактивних технологій (розуміючи під технологією сукупність методів, форм, прийомів, засобів і змісту) на основі функціонального підходу, виділяючи:

1. Технології з вузьким спектром можливостей. Дана група має можливості розвитку інтелектуальної сфери та комунікативних навичок (робота в групах).

2. Технології із середнім спектром можливостей. Дана група сприяє не тільки розвитку інтелектуальної та комунікативної сфер, але й емоційної сфери. До цієї групи відносяться різні ігри, найчастіше змагального характеру.

3. Технології з широким спектром можливостей – дискусії, диспути, рольові ігри. Дана група має можливість комплексного впливу на інтелектуальну, емоційну і мотиваційну сферу учня.

Такий підхід до класифікації інтерактивного навчання ширше вище названих класифікацій, оскільки враховує всі аспекти навчально-виховного процесу, форми і методи в якому є окремими компонентами системи.

Основні принципи, функції, моделі інтерактивного навчання. Фактори, що впливають на необхідність застосування інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання засноване на принципах:

• взаємодії;

• активності учнів;

• опорі на груповий досвід;

• обов'язковому зворотному зв'язку;

• створення середовища освітнього спілкування, яке характеризується відкритістю, взаємодією учасників, рівністю їх аргументів, накопиченням спільного знання, можливістю взаємної оцінки і контролю.

Отже, інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, одна з цілей якої полягає у створенні комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

Функції інтерактивного навчання.

Деякі автори виділяють наступні функції інтерактивного навчання:

• активізація процесу навчання;

• формування предметних знань і надпредметних умінь і навичок в процесі самостійної роботи;

• розвиток творчих здібностей учнів, їхньої особистої свободи і розкутості, поліпшення психологічного клімату, розвиток дружби і взаємодопомоги в колективі.

Також можемо відзначити можливість реалізації в умовах інтерактивного навчання одночасно декількох функцій:

навчальної (включає засвоєння змісту освіти, розвиток загальнонавчальних умінь і навичок);

розважальної (створення сприятливої атмосфери на уроках);

комунікативної (об'єднання колективу учнів, встановлення емоційних контактів);

релаксаційної (зняття емоційного напруження);

психотехнічних (формування навичок підготовки фізіологічного стану для більш ефективної діяльності).

Таким чином, інтерактивному навчанню властиві навчальні, виховні і розвиваючі (включають комунікативні та психотехнічні), релаксаційні функції, які можуть реалізовуватися одночасно.

В залежності від рівня пізнавальної активності учнів у навчальному процесі в педагогіці розрізняють кілька моделей навчання. В.А. Біловол виділяє пасивне і активне навчання. При пасивному навчанні учень виступає в ролі об'єкта навчальної діяльності: він повинен засвоїти і відтворити матеріал, який передається йому викладачем або іншим джерелом знань. Зазвичай це відбувається при використанні лекції-монологу, читанні літератури, демонстрації. Учні при цьому, як правило, не співпрацюють один з одним і не виконують жодних проблемних, пошукових завдань.

При активному навчанні учень більшою мірою стає суб'єктом навчальної діяльності, вступає в діалог з учителем, активно бере участь в пізнавальному процесі, виконуючи творчі, пошукові, проблемні завдання. Здійснюється взаємодія учнів один з одним при виконанні завдань в групі, парі.

Важливими чинниками, що впливають на внутрішню мотивацію учнів при навчанні в інтерактивній формі є:

• отримання задоволення від самої діяльності (пошук, дослідження проблеми, підбір аргументів, складання презентації тощо);

• значущість для особистості результатів діяльності;

• суспільне визнання отриманих результатів;

• умови для самореалізації та розвитку емоційно-чуттєвої сфери учнів;

• можливість отримання підтримки групи;

• суб'єкт-суб'єктні відносини;

• специфіка навчального предмета.

Працюючи в групі, учні стимулюють і активізують один одного. На думку Б.Ц. Бадмаєва «при застосуванні інтерактивних методів найсильніше діють на інтелектуальну активність дух змагання, суперництва, змагальності, які проявляються, коли люди колективно шукають істину. Крім того, діє такий психологічний феномен, як зараження, і будь-яка висловлена ​​сусідом думка здатна мимоволі викликати власну, аналогічну або близьку до висловленої або, навпаки, зовсім протилежну».

Сучасний комунікативний простір на уроці полягає в створенні між педагогом і школярами взаєморозуміння на основі гуманістичних цінностей, толерантності.

Для демократичного суспільства характерні договірні відносини між рівноправними суб'єктами. Відносини підпорядкованості замінюються відносинами партнерства. Соціальні зміни привели до зміни освітньої парадигми, переходу від «переважно регламентуючих, алгоритмізованих, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвиваючих, проблемних, дослідницьких, пошукових, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні».

Завдання, визначені Концепцією модернізації освіти: формування особистості учня, що відрізняється відповідальністю та ініціативністю, адаптивністю до динамічно мінливих умов, здатних до множинних виборів, новому типу функціональної грамотності. Для цього учням необхідно навчитися:

• діяти в рамках узгоджених цілей і завдань;

• узгоджувати свої дії з діями партнера (враховувати думку іншого); жити разом, кооперуватися, йти на компроміс;

• самостійно розвиватися, якщо наявні здібності не відповідають сучасним вимогам.

Отже, використання інтерактивних форм навчання у освітньо-виховному процесі викликано рядом внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на цілі і результати навчання.

Проектування уроку в інтерактивній формі

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку, який, за О. Пометун, складається із п'яти елементів: