Сторінка
5

Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку іноземної мови

На етапі вивчення нового матеріалу групова навчальна діяльність скоріше форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями.

Диференціація навчання як необхідна умова формування творчих здібностей молодших школярів

Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що безпосередньо вчитель втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо у учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Відомо, що учням буває психологічно складно звертатися до вчителя і набагато простіше – до ровесників. Вище зауважувалося, що під час підготовки завдань їх слід розмежовувати за рівнем складності – це і є диференціація. На прикладі уроку іноземної мови запропонуємо підготувати декількох сильних учнів( з метою введення в атмосферу іноземного мовлення) до виконання парами короткі оповідання чи жарти, огляд поточних подій, розучування римівки, вірша, прислів’я, фонетичну зарядку тощо. Слід уникати одноманітності у проведенні мовленнєвої зарядки, бо це притупляє інтерес до іноземної мови. Ось тут можна залучити всіх учнів, даючи їм попередні завдання стосовно підготовки тексту. Новизна кожного уроку, невимушеність атмосфери, в якій мовленнєва зарядка проводиться, надає уроку потрібного тону, залучає учнів до подальшої навчально-комунікативної діяльності.

В ході основної частини уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація/узагальнення засвоєного і контроль мовленнєвих навичок та вмінь.

При плануванні введення нового матеріалу важливо правильно визначити обсяг матеріалу для цього уроку, послідовність його презентації та співвідношення витрат часу на пояснення нового матеріалу та його тренування на користь останнього.

Найбільшу частину уроку займає вправляння (тренування та практика в мовленнєвій діяльності). Це його провідні компоненти. Особливістю навчального процесу з іноземної мови є те, що на уроці має місце тренування як щойно введеного, так і раніше поданого, але ще не засвоєного матеріалу. Отже характер тренування чи практики буде залежати від поставленої учителем мети уроку. При цьому важливо пам’ятати, що мета уроку має бути реалізована у комплексі вправ, до якого органічно входять як умовно-мовленнєві (для формування навичок), так і мовленнєві (для розвитку вмінь) вправи. Вчитель ретельно продумує завдання для кожної групи, кожного учня за рівнем складності. Завдання повинні виконуватися від легких до складних, щоб учні поступово включалися в процес пізнання, не втрачаючи зацікавленості.

Саме на цьому етапі стимулюються моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша, формуються комунікативні вміння молодших школярів тощо і створюються найліпші умови для здійснення диференціації, яка оптимізує групову діяльність. Всі члени групи мають мобілізуватися для виконання завдання, отже між ними розподіляються ролі: ініціатор,конструктор,координатор, контролер, оцінювач, інтерпретатор тощо. Звичайно, для кожного класу можна придумати свою назву ролі, більш зрозумілу молодшим школярам. Вчитель при цьому лише організатор спілкування, доброзичливий слухач. Учні вносять та приймають пропозиції,обробляють відомості, думки, а вчитель підтримує починання, спонукання до висловлювань, прийняття чужих думок тощо.

Пам’ять дітей молодшого шкільного віку має великі можливості. Вони досить легко запам’ятовують окремі іншомовні слова, словосполучення, фрази, вірші, пісні тощо. Запам’ятовують вони міцно і вчителеві слід цим користатися. Особливу увагу вчитель має звернути на високоефективні імітативні здібності дітей. Проте закарбування в свідомості на довгий час знань відбувається за умови необхідної мотивації, стимулу. Це передбачає широке використання різноманітних форм роботи, цікавих ігор, пісень, римовок, віршів тощо. Значну роль відіграють музичний супровід, міміка, жести, рухи, звукоімітація тощо. Вчитель пропонує завдання, які стосуються вмінь малювати, співати, танцювати, грати на будь-якому інструменті, імітувати будь-кого або будь-що.

Наведемо приклад. У другому класі, задаючи домашнє завдання, вчитель пропонує на вибір індивідуально наступні завдання: намалювати улюблену іграшку, принести її до класу, підготувати (декільком дівчаткам) танець ляльок, звірят; пісеньку, яку б могла заспівати улюблена іграшка тощо. Учням, які грають на музичному інструменті, пропонується вивчити нескладну мелодію дитячої хорової пісеньки і принести, якщо можливо, до кабінету свій музичний інструмент. Також клас розбивається на групи, які повинні розіграти сценку святкування дня народження (сторінка 90 підручника Оксани Карп’юк, другий клас). Це завдання учні отримують за два тижні до уроку.

Ігрова діяльність молодших школярів під час засвоєння нового матеріалу

Вище зазначалася необхідність і можливість диференціації завдань. Вона надає можливість зацікавити в вивченні іноземної мови всіх дітей. Доведемо це на прикладі, продовжуючи урок 14 у другому класі за підручником Оксани Карпюк, до якого діти отримали диференційні завдання.

На етапі вивчення нового матеріалу вчитель пропонує дітям показати свою улюблену іграшку. Опрацювавши текст на сторінці 96 "Look, listen and repeat", вчитель пропонує працювати парами над завданням "Look and say". Потому хором вчиться пісенька на сторінці 97. Вчитель пропонує дітям прослухати музику учнів (як правило, хоча б 2 учні в класі навчаються в музичній школі) і обрати, яка сподобалася більше, тим самим поділивши клас на групи. Якщо такий учень один, або клас великий за кількістю, пропонуємо як альтернативу музичним інструментам дитячі долоні чи голоси. В цьому випадку задіюємо учнів, які приготували пісеньку іграшки або про свою іграшку. Пам’ятаймо: в групі не повинно бути більше п’яти осіб. Проголошується конкурс: яка група заспіває краще. Використовуються для завдання "Talk with your friend" діти, які вдало імітують іграшок для гри "Пізнай мене". З цією ж метою можна використати малюнки.

Л. М. Комарова в посібнику "English Land" пропонує навчати дітей правил читання в мовленнєвих ситуаціях за комунікативною методикою. Учні вивчають правила читання в іграх, казкових історіях, де літери весело спускаються з гірки (ee, ea), вигукуючи [i:]; відпочивають (ar, or), співаючи [a:], [o:]; хворіють (ng), розмовляючи при цьому в ніс [n] і т.д. Слова, в яких живуть літери, є героями казкових подій. Незвичайні історії з проблемними ситуаціями спонукають дітей до співпраці. Перемога сил добра над силами зла і докладені до цього зусилля на уроці сприяють позитивному утвердженню особистості.

Одним з найважливіших аспектів оволодіння англійською мовою для дитини є ознайомлення її з алфавітом – чітким порядком розташування літер будь-якої мови. Отже, вчитель має проводити систематичну цілеспрямовану роботу з учнями, метою якої є ознайомлення з алфавітними назвами літер, порядком їх розташування, навчання правильного читання і грамотного письма, а паралельно – вміння користуватися іншомовним словником. Така робота має стати для маленьких школярів цікавою, захоплюючою, розвивати у них фантазію, нестандартне мислення.