Сторінка
3
Також доцільно використовувати таблиці і малюнки. Які дозволяють коротко відобразити основний зміст теми у стислому вигляді, що сприятиме швидкому сприйняттю і запам’ятовуванню матеріалу.
Підготовка до уроку потребує глибокого продумування кожного його структурного елемента і може відбуватися в такій послідовності:
Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня — домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу; розвиваюча — розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву мислення, спостережливість, активність і самостійність учнів, прищепити їм способи пізнавальної діяльності та ін.; виховна — сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню колективу класу.
Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Опрацьовуючи програму, підручник і посібники, визначають провідні положення та ідеї і практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, підібрати нові факти, приклади для наповнення теми новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал, сприяти формуванню навичок практичної роботи, розвивати інтереси і здібності учнів.
Вибір форм організації навчання. Підібравши тип уроку, слід попрацювати над раціональною його структурою, визначити тривалість кожного її елемента. Важливо продумати можливість поєднання на уроці фронтальної, групової, парної та індивідуальної роботи.
Вибір методів і прийомів навчання. Потрібно намітити, які методи використовуватимуться на кожному етапі уроку, їх поєднання, взаємодоповнення, виходячи з потреб максимальної пізнавальної діяльності учнів. При цьому слід зважати на: провідні мотиви, інтереси учнів до предмета, ставлення їх до уроків учителя; рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання; активність на уроках, уважність і дисциплінованість учнів; їх уміння застосовувати знання на практиці; здібності, потенційні можливості кожного.
Наочно-технічне оснащення уроку. Вчитель визначає, яку наочність або технічні засоби навчання і як буде використано на уроці.
Визначення змісту й методики виконання домашнього завдання. Обсяг домашнього завдання має бути таким, щоб не перевантажувати учнів. Учитель повинен продумати зміст інструктажу щодо його виконання.
Складання плану-конспекту уроку. Кінцевий результат підготовки вчителя до уроку на основі тематичного плану (з урахуванням його реальності під час вивчення теми). У ньому зазначають тему, мету й завдання уроку, його тип і структуру — послідовність навчальних ситуацій під час викладання навчального матеріалу та самостійної роботи учнів, перелік і місце навчальних демонстрацій, час на кожен етап уроку, необхідне для проведення уроку обладнання та навчальні посібники. Учителі математики, фізики, хімії записують до плану розв'язки задач, які будуть запропоновані на уроці.
Перевірка готовності вчителя до уроку. Визначення подумки міри володіння змістом навчального матеріалу, методами і прийомами його розкриття. Слід обов'язково передбачити труднощі, що можуть виникнути під час уроку, і способи їх подолання.
Перевірка готовності учнів до уроку. Здійснюється на організаційному його етапі й під час перевірки виконання учнями домашнього завдання.
Для успішного щоденного і перспективного планування необхідно:
1) урахування того, який матеріал є найскладнішим для засвоєння; з окремих тем програми доцільно мати резервні години за рахунок ущільнення доступнішої для учнів інформації;
2) добрі знання учнів, щоб уявляти рівень їхньої підготовленості до оволодіння програмою курсу;
3) осмислення внутрішньоредметних і міжпредметних зв'язків явищ, що вивчаються;
4) добір навчального матеріалу, що дає змогу успішно формувати в учнів світогляд, творчу активність і пізнавальну самостійність;
5) пошук і систематизація в матеріалі програми інформації, цікавої для учнів, яка б активізувала увагу, сприяла вихованню вольових зусиль;
6) продумування системи використання наочних посібників і додаткової інформації на кожному уроці, системи практичних і лабораторних робіт згідно з вимогами навчальних програм;
7) визначення системи категорій і понять, осмислення яких є підґрунтям для оволодіння матеріалом програми (засвоєння категоріального апарату для осмислення та розв'язання практичних завдань);
8) визначення обсягу знань та умінь, якими повинні оволодіти слабкий, середній та сильний учні.
План-конспект уроку економіки по темі: ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''
Тема уроку: Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші.
Мета уроку: Ознайомити учнів з поняттям міжнародна валютна система, основними її елементами, з поняттями валютний курс, міжнародні гроші.
Простежити основні періоди історичного розвитку міжнародної валютної системи. Розвивати в учнів уміння розрізняти систему золотого, золотовалютного стандарту та систему плаваючих валютних курсів. Розвивати вміння визначити курс однієї валюти по відношенню до іншої. Виховувати зацікавленість учнів у вивченні основних законів економіки.
Обладнання: таблиці, схеми, методичні посібники.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
I.Актуалізація знань учнів
Перевірка домашнього завдання
1) Що таке міжнародна торгівля? Назвати основні міжнародні торгівельні організації.
2) Що розуміють під терміном «міжнародна економічна інтеграція»?
3) Що розуміють під поняттям «експорт»?
4) Що розуміють під поняттям «імпорт»?
5) Що таке торгівельний баланс країни?
6) В яких випадках сальдо торгівельного балансу буде мати позитивне значення, а в яких негативне?
7) Що таке гроші?
8) Дайте визначення поняттю «валюта»?
II. Повідомлення учням теми, мети і завдання уроку
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо тему ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Ви ознайомитесь з основними поняттями міжнародна валютна система, валютний курс, міжнародні гроші, СДР, ЕКЮ. Розвинете в собі вміння розрізняти систему золотого, золотовалютного стандарту та систему плаваючих валютних курсів. Навчитесь визначити курс однієї валюти по відношенню до іншої.
III. Мотивація учіння школярів
Прокоментуйте вислів Цицерона: Немає нічого святого, чого б не спаплюжити гроші, нічого настільки сильного, чого не можна було б подолати грошима.
IV. Усвідомлення і сприйняття учнями нового матеріалу
Кожна країна мав свою національну валюту.
Термін «валюта» вживають у таких значеннях:
1) грошова одиниця країни — її національна валюта;
2) грошові знаки іноземних держав, які використовують в міжнародних розрахунках.
У процесі поглиблення міжнародного поділу праці та розвитку економічних зв'язків відбувається інтеграція національних грошових і валютних відносин, функціональні відмінності між ними поступово звикають, розвивається світова валютна система.
Міжнародна валютна систем» виникла в XIX ст. на основі грошових систем, що існували в окремих країнах, пройшла складну еволюцію, стала формою організації міжнародних валютних (грошових) відносин, закріпленою міждержавними домовленостями, і нині являв собою сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються платежі та розрахунки країн у межах світового господарства.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Вивчення творів В. Нестайка на уроках позакласного читання
Роль книги у вихованні учнів
Життя та діяльність Л.І. Мечникова - освітянина, ученого, громадського діяча
Використання комп'ютера в роботі вчителя початкових класів
Традиційні народні промисли і ремесла як засіб формування смаків та ідеалів у молодших школярів