Сторінка
6

Теорія і практика А.С. Макаренка

Педагогічні погляди А. Макаренка певною мірою віддзеркалювали тогочасну обстановку у жорстокому суспільстві, про що свідчить використання ним методу «вибуху». Разом з тим це метод виправної структури.

Особливістю поглядів А. Макаренка на колектив є таке його бачення: він розглядав колектив, як 500 горошин-вихованців, і дійти до кожного він не в змозі, тому здійснював вплив на особистість кожного за допомогою колективу на чолі з командиром, надаючи йому особливий статус.

Педагогічні погляди А. Макаренка на той час були досить демократичними і вони протирічили репресивному колоніальному режимові. Тому цей багатий досвід було ліквідовано. Розповіді вихованців А. Макаренка свідчать, що його наступник був присланий для того, щоб витравити зі свідомості неповнолітніх правопорушників демократичні ідеї.

В умовах суверенної України педагогічний досвід А. Макаренка потрібно було б запровадити у виправних колоніях для неповнолітніх правопорушників. І оскільки МВС України не властиві педагогічні функції, то ці структури потрібно було б перепідпорядкувати Міністерству освіти і науки України. У зв`язку з наявністю «дідівщини» в окремих частинах Збройних Сил України, педагогічний досвід А. Макаренка можна використати в армії. Особливе місце повинен зайняти досвід А. Макаренка у створенні різновікових колективів в роботі шкіл-інтернатів та СПТУ, а окремі його положення – у ДНЗ, ЗНЗ та ВНЗ.

Підходи до формування колективу А. Макаренка є відбитком його епохи, тобто вони більш жорсткі. Він вважав, що дитину потрібно «не ліпити, а кувати»; він недооцінював вивчення і врахування психофізіолочних особливостей дитини, і тому на вимогу часу був проти педології.

Педагогічну систему А.С. Макаренка цінують сьогодні в усьому світі. Особливий інтерес до спадщини Антона Семеновича проявляють зараз педагоги Німеччини, Японії, США, Великобританії та багатьох інших країн.

Положення А.С. Макаренка про виховання самостійності тісно поєднані з розробкою сучасної актуальної педагогічної проблеми – індивідуалізації виховання і навчання. Сучасні педагоги підтверджують висновок Антона Семеновича про те, що індивідуалізація виховного процесу передбачає проведення великої самостійної роботи, що, у свою чергу, змінює відносини між вихованцем і вихователем, ставить вихованця у позицію «активного керівника», «експерта» виховного процесу, а вихователя – у позицію помічника, консультанта.

Дослідження педагогічної спадщини А.С. Макаренка дає можливість установити, що перспективною орієнтацією у його поглядах було надання вихованцям вищої освіти на основі шкільної та професійної підготовки.

Досвід А.С. Макаренка в контексті сучасних проблем навчання і виховання, його ідеї можуть бути орієнтирами у розв’язанні соціальних і економічних проблем будь-якого сучасного суспільства.

виховання макаренко колектив соціальний