Сторінка
3

Правове регулювання створення і руху статутних фондів

Розмір статутного фонду державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому. Якщо мова йде про створення нового підприємства, то статутний фонд розраховується, виходячи з кошторисної вартості будівництва, вартості необхідного технологічного устаткування, а також розміру мінімальних нормативних запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, тари, інших виробничих запасів, незавершеного виробництва, видатків майбутніх періодів, готової продукції, товарів. Діюча практика наділення підприємств власними фінансовими ресурсами не передбачає закріплення в статутних фондах державних підприємств коштів, на проведення розрахунків. Така практика була впроваджена для часів, коли потреби підприємств у коштах у сфері розрахунків майже повністю задовольнялися за рахунок банківських кредитів ( платіжних і розрахункових), причому основною формою безготівкових розрахунків за товари і послуги була інкасова ( акцентна ) форма, яка не передбачала попередньої оплати їх споживачами.

Як відомо, з середини 1992 року Уряд і Національний банк України скасували застосування цієї форми розрахунків ( спочатку у розрахунках з партнерами з країн СНД, а згодом – з усіма партнерами в Україні) і запровадили порядок, при якому взаємні поставки товарів і послуг переважно відбуваються з попередньою сплатою грошей. В цих умовах статутні фонди державних підприємств, природно, повинні вміщувати в собі фінансові ресурси для здійснення таких розрахунків, у противному разі підприємства – споживачі мають фінансові забруднення при необхідності переказу авансів під необхідні їм матеріали, товари, а постачальники опиняються в скрутному фінансовому становищі при переході на відвантаження ( відпуск ) своєї продукції лише після надходження коштів від покупців на оплату її вартості.

Сама суперечність між діючою системою безготівкових розрахунків у народному господарстві і порядком формування нормативів власних оборотних коштів, коли не враховується потреба підприємства у коштах для авансування в сферу обігу і є однією з найважливіших причин платіжної кризи в народному господарстві, яка , на жаль, має місце в Україні.

Трудовому колективу державного підприємства може бути передане готове, діюче підприємство. В цьому випадку статутний фонд відображає вартість вкладених коштів у будівлі, споруди, устаткування, у запаси і витрати виробництва.

У будь – якому випадку джерелом формування статутних фондів державних підприємств є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженнями державних органів, що виконують функції по управлінню державним майном ( Фонд державного майна, міністерства і відомства України ).

ВСТУП.

В умовах ринкових відносин цент економічної діяльності переміщується до основної ланки економіки – підприємства. Саме на цьому рівні створюється необхідна суспільству продукція, надаються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені кваліфіковані кадри, вирішуються питання економічного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки і технології.

На підприємстві розробляються бізнес – плани, застосовується маркетинг, здійснюється управління – менеджмент. В умовах ринкової економіки виживає лише той, хто найбільш грамотно визначить вимоги ринку і організує виробництво продукції, яка користується попитом і забезпечить високий рівень заробітної плати працівників підприємства. Безпосереднім стимулом для організації виробництва, заснування підприємства є перспектива одержати прибуток і використати його для задоволення відповідних потреб. Інакше кажучи, завданням всіх виробничих, науково дослідних, комерційних підприємств є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах і реалізація на основі одержаного прибутку соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна підприємства.

При організації підприємства необхідно вивчити можливості по виготовленню продукції, виходячи з вивчення ринку :

- що виготовляти ;

- з чого виготовляти і ким;

- для чого виготовляти, тобто хто буде користуватися цією продукцією.

Функціонування підприємства, незалежно від його типу і форми власності розпочинається з формування статутного фонду. Отже, для функціонування підприємство повинно володіти статутним фондом.

Порядок формування і використання статутних фондів різних видів підприємств регулюються Законами України “ Про власність “ , “ Про підприємства в Україні “, “ Про господарські товариства “ ( додаток 1 ). Державні підприємства нарощують свої статутні фонди за рахунок власних нагромаджень. Для цього підприємство може використовувати в межах 30 – 80 % суми прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після сплати податків та облікових платежів. Таким чином нарощувати вартість основних засобів підприємств і відповідно відображати приріст статутного фонду. З 1996 року таких обмежень немає. Але підприємці повинні пам’ятати, що для забезпечення нормальної роботи підприємства необхідно нарощувати статутний фонд і оборотні засоби.

Акціонерні товариства формують статутний фонд шляхом реалізації акцій. Товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок внесків учасників. Ці внески визначають частину кожного учасника в статутному фонді підприємства.

Функціонування підприємства починається з формування статутного фонду, оскільки саме за його рахунок формуються власні ( основні і оборотні ) кошті, що являється першою необхідністю для функціонування підприємства.

Статутний фонд – сукупність матеріальних ( речових ) і грошових коштів і інших нематеріальних цінностей, які є постійним внеском його засновників – учасників у створене ними господарське товариство з метою забезпечення діяльності підприємства й отримання на цій основі прибутку.