Сторінка
5

Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями

, (6.2)

вибирають з урахуванням характеру зміни віброшвидкості в часі.

Спектри рівнів коливальної швидкості є основними характеристика-ми вібрації.

Розрізняють загальну та локальну (місцеву) вібрації. Загальна – викли-кає струс всього організму, локальна – втягує в коливальні рухи окремі час-тини тіла.

Загальна вібрація з частотою менше 0,7 Гц (так звана качка) викликає неприємні відчуття, але до віброхвороби не призводить а призводить лише до так званої морської хвороби (після припинення дії качки симптоми мор-ської хвороби зникають).

Різні внутрішні органи людини можна розглядати як окремі коливаль-ні системи, які з’єднані між собою “пружинами” і які володіють рядом резо-нансів (коли власні частоти співпадають з частотами зміни збурюючої сили). Для більшості внутрішніх органів власні частоти лежать в межах 6-9 Гц. Тому коливання робочих місць з вказаними частотами дуже небезпечні, так як можуть викликати механічні пошкодження та навіть розрив цих органів. Найнебезпечнішою є частота 7 Гц (як для інфразвуку, так і для вібрації), так як можливе її співпадання з альфа ритмом біострумів мозку, при цьому людина втрачає розум. Інфраколивання з »5 Гц, які виникають перед бу-рею в океані, викликають у людини гнітючий стан. Для голови найнебезпеч-ніші загальні коливання з =25-30 Гц, бо вона співпадає з власною часто-тою голови відносно плечей.

Систематична дія загальних вібрацій веде до змін в діяльності нерво-вої, судинної та скелетної систем.

Локальна вібрація викликає спазми судин, які починаються з кінцевих фаланг пальців, розповсюджуються на всю руку, передпліччя а потім захоп-люють судини серця. У результаті чого відбувається порушення периферій-ного кровопостачання. Одночасно спостерігається дія вібрації на нервові за-кінчення, м’язові та кісткові тканини, що призводить до порушення чутли-вості шкіри, окостеніння сухожилля, м’язів, болей та відкладанню солей у суглобах. Одночасно спостерігаються порушення діяльності центральної не-рвової системи, як і при загальній вібрації.

Віброхвороби ефективно виліковуються лише на ранніх стадіях, а за-пущена хвороба може призвести до повної втрати працездатності, до інва-лідності.

Основним нормативним документом в галузі вібрації є:

– ГОСТ 12.1.012–78. Стандарт зокрема ре-комендує гігієнічну оцінку допустимої віб-рації за встановленою величиною рівня ко-ливальної швидкості в октавних діапазонах з середньо геометричними значеннями частот 2, 4, 8, 16, 32, 63 Гц для вібрації робочих місць, підлоги, корпусів машин ., тобто для загальної вібрації (рис. 6.1, а).

– Санітарні норми та правила СН 626–66 встановлюють гранично допустимі рівні се-редньоквадратичних значень віброшвидкостей в октавних смугах частот з середньо геометричними значеннями: 16, 32, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000 Гц при роботі з інструментами, механізмами та обладнанням, яке створює ві-брації, що передаються на руки працюючих, тобто для локальної вібрації (рис. 6.1, б).

– Окрім того, є стандарти на виміри вібраційних параметрів окремих типів ручних машин (ГОСТ 16519–70 “Машини ручні. Методи вимірювання вібраційних параметрів”, ГОСТ 16844–71 “Засоби випробувань пневматич-них електричних молотків. Технічні вимоги”).

Для зменшення впливу вібрації: проводять статичне та динамічне ба-лансування механізмів, зменшують проміжки у кінематичних парах, в якості віброізоляторів використовують матеріали з високим внутрішнім тертям (гу-му, войлок), проводять “відстройку” машини вцілому від режиму резонансу, для швидкого погашення віброколивань застосовують також демпфери.

Лекція5.