Сторінка
1

Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями

1.Вплив шуму на організм людини

Ступінь дії шуму на людину визначається його інтенсивністю, триваліс-тю та частотою звучання. Найнеприємніші шуми у яких частота >400 Гц.

Від дії шумів люди можуть отримувати фізичні та психічні травми. Внаслідок неперервного впливу на слух людей інтенсивного шуму може ви-никнути професійна глухота або різка втрата слуху – тугоухість. Шум ру-йнує нервову систему; наслідкові явища впливу шуму на людину володіють властивістю кумуляції: накопичуючись в організмі, він все більше та силь-ніше пригнічує нервову систему. Шум – причина передчасного стомлення, послаблення уваги та пам’яті, крім того шуми приводять до погіршення зору, аритмії серця, зміни швидкості дихання. Ступінь шкідливості шуму залежить від того, на скільки він відрізняється від звичного шуму. В нічий час шум 30 – 40 дБ є серйозним турбуючим фактором, а зі збільшенням його до 80 дБ й вище він може приводити до фізіологічної дії на людину. Дію шу-му не можна оцінювати лише за станом слуху, в першу чергу спостерігають-ся порушення нервової системи та внутрішніх органів. Слуховий аналізатор через центральну нервову систему пов’язаний з різними органами життєді-яльності людини, тому шум впливає на весь організм. При шумі 90-100 дБ притупляється зір, з’являються головні болі та паморочиться голова, змінюється ритм дихання та сердечної діяльності, підвищується внутрічерепний та кров’яний тиски, порушується процес травлення їжі, відбуваються зміни у внутрішніх органах.

Паталогічні зміни в організмі, що виникли в результаті дії шуму, кла-сифікуються як шумова хвороба.

Звукові коливання можуть сприйматися не лише вухом, але й безпосе-редньо через кістки черепа, рівень шуму при цьому на 20 – 30 дБ менший за рівень, що сприймається вухом. При дії шуму високих рівнів більших за 145 дБ, можливий розрив барабанної перетинки.

Аудіометрією – називається випробування слуху, яке дозволяє встано-вити відхилення слуху людини від норми. Цю процедуру проводять з метою визначення придатності людини, до певного фаху й для оцінки результатів шумової дії. Стан слуху визначається за допомогою аудіометра. Цей метод полягає у наступному: людина, знаходячись у тихому , звукоізольованому приміщенні, через навушники слухає чисті тони шуму з різною інтенсивніс-тю, за показами приладів відзначається мінімальна інтенсивність, при якій тон, що подається, ледве розрізняється вухом. Результати таких досліджень переносять на графіки, які називають аудіограмою, яка кількісно визначає втрату чутливості слуху даної людини по відношенню до нормальної чутливості.

2. Нормування шуму

При нормуванні шуму використовуються два методи:

1. Нормування за граничним спектром шуму;

2. Нормування рівня звуку в дБА (виміряного за шкалою А).

Перший метод є основним для постійних шумів. Тут нормуються рівні в дБ середньоквадратичних звукових тисків у восьми основних смугах час-тот з середньо геометричними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

ГС-80

Сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром. Таким чином, шум на робочих місцях на протязі дії більше 4 год не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких приводяться в СН у таблицях чи графічно.

ГС-60

ГС-45

Для наочності деякі граничні спектри показані на рис. 5.6, а. З якого видно, що зі збільшен-ням частоти (більш неприємні шуми) допустимі рівні шуму зменшуються. Кожен із спект-рів має свій індекс ГС, наприк-лад ГС–80, де цифра 80 – нор-мативний рівень звукового тис-ку в октавній смузі з середньо-геометричною частотою 1000 Гц.