Сторінка
1

Техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт

ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНІ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

При провадженні електрозварювальних ро­біт на зварника діють промені зварної дуги, на очі й частини тіла можуть попасти бризки розплавленого металу й шлаку; йому загро­жує небезпека враження електрострумом.

Безпека зварювальних робіт цілком зале­жить від рівня професійної майстерності, знань і уміння виконання їх зварником.

До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи не молодше 18-літнього віку, які пройшли медичний огляд, навчені за програмою теоретичної і практичної підго­товки, склали іспит кваліфікаційній комісії і мають посвідчення установленого зразка з вкладишем талона пожежної безпеки та яким присвоєна II група з техніки безпеки.

Осіб жіночої статі можна допускати до вико­нання ручного електродугового зварювання тільки на відкритих майданчиках, не в примі­щенні.

Кожен електрозварник може бути допуще­ний до роботи тільки після проходження ним ввідного (загального) інструктажу з техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежобез-пеки, інструктажу на робочому місці, який слід проводити при кожному переході на іншу роботу або при зміні умов праці.

Повторний інструктаж провадиться не рід­ше одного разу на три місяці. Проведення інструктажу реєструється у спеціальному жур­налі. Знання зварниками правил техніки без­пеки перевіряються щорічно.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК

Електрозварювальна установка (трансфор­матор, агрегат, перетворювач) повинні мати паспорт, інструкцію по експлуатації та інвен­тарний номер.

Джерелами зварного току можуть бути спе­ціально призначені для електрозварювальних робіт трансформатори, генератори і випрямлювачі. В електричну мережу їх включають тільки за допомогою пускових пристроїв. Здійснювати живлення зварною дугою від си­лової або освітлювальної електромережі забо­роняється.

Включати в електромережу і відключати від неї електрозварювальні установки, а також ремонтувати їх повинні тільки електромонтери. Зварникам виконувати ці роботи забо­роняється.

При одночасному використанні кількох трансформаторів їх встановлюють не ближче як 0,35 м один від одного. Відстань між ними і ацетиленовими генераторами повинна бути не менше 3 м. Електрозварювальні трансфор­матори слід перевіряти не рідше одного разу на місяць.

Оглядають і чистять установки пускової апаратури не рідше як один раз на місяць. Ізоляцію струмоведучих частин зварного лан­цюга перевіряють не рідше як один раз на три місяці (при автоматичному зварюванні під шаром флюса — один раз на місяць). При цьому витримується напруга 2 кВ протягом 5 хв. Результати перевірки реєструються в журналі.

Електродотримач повинен бути легким, зручним у роботі, забезпечувати надійний за­тиск і швидку зміну електродів, просто і на­дійно з'єднуватись зі зварювальним прово­дом, а також мати козирок, який захищає руку зварника.

Користуватися саморобними електродотри­мачами забороняється.

Держак електродотримача повинен бути з теплоізоляційного діелектричного мате­ріалу.

Забороняється застосовувати електродотри­мачі з підвідними проводами в держаку при силі току 600 А й більше. Як зворотний про­від, який з'єднує зварювальний виріб з джере­лом току, можуть бути гнучкі проводи, а та­кож, де це можливо, стальні шини будь-якого профілю достатнього перерізу, плити і сама зварювана конструкція. Використання як зво­ротного проводу мережі заземлення метале­вих будівельних конструкцій, комунікацій і незварюваного технологічного обладнання за­бороняється. Корпус зварювального трансфор­матора і вторинну обмотку необхідно зазем­лювати (занулювати). Діаметр заземлюючого гвинта — не менше 8 мм.

Виконують електрозварювальні роботи в спеціальному приміщенні, вільна площа якого (без обладнання) повинна бути не мен­ше 3 м2 для кожного поста, підлога — щільна, з вогнестійких матеріалів, стіни пофарбовані світлою матовою фарбою (сірою, голубою, жовтою), стіл — заземлений, стілець — на ніжках з регулятором висоти сидіння, під ногами — килимок.

Працюючи на висоті, зварник повинен мати пенал для недогарків електродів.

Роботу в закритих місткостях слід вести не менше як двом особам, причому одна повинна мати кваліфікаційну групу не нижче II і зна­ходитися зовні зварювальної місткості для контролю за безпечним веденням роботи звар­ником. Електрозварник, який працює всере­дині місткості, забезпечується запобіжним поясом з прив'язаною до нього вірьовкою, кі­нець якої повинна тримати особа, що знахо­диться за місткістю.

Електрозварювальні установки, що пра­цюють в особливо небезпечних умовах, повин­ні бути забезпечені пристроями автоматичного включення. Місця провадження робіт при від­сутності неспалимого захисного настилу- або настилу, захищеного неспалимим матеріалом, повинні бути захищені від спалимих матеріалів у радіусі не менше 5 м, а від вибухоне­безпечних— 10 м.

Електрозварник повинен бути забезпечений необхідними засобами індивідуального захи­сту — брезентовим костюмом, черевиками, щитками-масками з світлофільтрами (табл. 5).

Таблиця 5. Характеристика світлофільтрів

При зварюванні стелі, крім спецодягу, взут­тя та рукавиць, зварнику слід користуватися шлемом, азбестовими або брезентовими нару­кавниками, а при зварюванні кольорових ме­талів і сплавів з вмістом цинку, міді, свин­цю — респіраторами і хімічним фільтром.

З'єднують зварювальні проводи методом гарячого паяння, зварювання або за допомо­гою з'єднувальних муфт з ізолюючою оболон­кою. Над зварювальними установками, які знаходяться на відкритому повітрі, повинні бути навіси, у противному разі роботи під час дощу, снігопаду слід припиняти. Місця елек­трозварювальних робіт треба огороджувати від дії електричної дуги на оточуючих не менше, як з трьох боків.